|
09.11.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати відповідь щодо дій Замовника у наступній ситуації:
1. Замовником визначено переможця закупівлі і оприлюднено повідомлення про намір укласти договір.
2. Однак договір не укладено, так як за час його укладення відпала потреба у закупівлі і тендерним комітетом скасовано торги.
3. учасником оскаржено рішення Замовника стосовно скасування торгів до АМКУ, АМКУ визнав зобов'язав скасувати рішення про скасування торгів.
4. Замовник оскаржив рішення АМКУ до суду.
5. учасник звернувся до суду з позовом про визнання договору укладеним, суд визнав договір укладеним
6. Замовник оскаржив рішення суду щодо визнання договору укладеним в апеляційній інстанції, однак апеляційна інстанція залишила рішення суду першої інстанції без змін.
7. Враховуючи рішення суду щодо визнання договору укладеним, Замовник відкликав позов щодо оскарження рішення АМКУ
8. Уповноважена особа протоколом скасувала рішення тендерного комітету щодо скасування торгів
Враховуючи зазначене, чи має оприлюднюватись договір про закупівлю, який визнано судом укладеним (хоча він не підписувався сторонами)? І в які строки має оприлюднюватись такий договір, враховуючи те, що Законом не регламентовані описані ситуації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
У свою чергу, з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
|
|
04.11.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч.3 ст. 10 Закону Україні «Про публічні закупівлі»:
Оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну:
для товарів і послуг - 133 тисячам євро;
для робіт - 5 150 тисячам євро.
Курс євро визначається згідно з офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату оприлюднення в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі.
В зв’язку з вищезазначеним, чи застосовується ця норма закону до Централізованої Закупівельної ОрганізаціЇ, якщо сумарна очікувана вартість за кодом ДК від замовників, в інтересах яких ЦЗО здійснює закупівлі, перевищує зазначені межі? Просимо надати роз’яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 38 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону.
Згідно пункту 13 частини першої статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу. При цьому у разі якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро, то оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою (частина третя статті 10 Закону).
Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 встановлені особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, що встановлюють механізм визначення централізованих закупівельних організацій та умови їх діяльності (далі – Особливості, постанова № 1216).
Поряд з цим відповідно до підпункту 3 пункту 3 Особливостей централізовані закупівельні організації визначаються органами місцевого самоврядування (міською та обласною радами, якщо чисельність населення міста або області становить чи перевищує 1 млн. осіб) - для проведення тендерів в інтересах органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб (підприємств, установ та організацій) та їх об’єднань, які є замовниками відповідно до Закону.
Отже, централізовані закупівельні організації, що визначені органами місцевого самоврядування, проводять тендери в інтересах замовників з дотриманням вимог Закону, постанови № 1216 та несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому зазначаємо, що централізовані закупівельні організації самостійно визначають предмет та спосіб закупівлі з урахуванням Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 та вимог Закону.
|
|
21.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Звертається до Вас Головне управління Національної поліції в Черкаській області. Наша установа фінансується за рахунок Державного бюджету України та з метою забезпечення потреб установи здійснює закупівлі (в тому числі і тендерні) товарів, робіт та послуг.
На цей час згідно Закону України «Про санкції» існує заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом.
Так, виникла ситуація щодо закупівлі запасних частин до службових автомобілів, зокрема, до службових автомобілів марки «ВАЗ», походженням з Російської федерації. Такі автомобілі також потребують ремонту та заміни запасних частин. Однак, трапляються випадки з відсутністю запчастин-аналогів іншого виробництва. Для прикладу, зараз у нас відбувається закупівля запасних частин до автомобілів марки «ВАЗ» та виникла ситуація щодо відсутності аналогів «рульової колонки для ВАЗ 2107». Учасник у складі своєї пропозиції повинен вказати: найменування, марку, виробника, каталожний номер запчастини. За наслідками проведеного моніторингу та консультацій з постачальниками товару встановлено відсутність інших виробників зазначеної запчастини, присутня тільки запчастина російського походження.
Хотілося б наголосити, що ця ситуація не поодинока і доволі часто трапляються такі випадки, коли Замовник не в змозі провести закупівлю необхідного товару чи послуги у зв`язку з її «унікальністю». Багато державних органів стали заручниками цієї ситуації і в першу чергу від цього страждає саме такий орган і працівники, які в ньому працюють, оскільки відсутній алгоритм дій в аналогічних випадках.
З огляду на викладене, просимо роз`яснити порядок дій та можливі варіанти вирішення проблем при проведенні тендерних процедур за відсутності окремих груп товарів чи послуг, які можуть замінити товари чи послуги походженням з Російської федерації? Заздалегідь дякуємо за відповідь та у звязку із обмеженим строком для визначення переможця у процедурі закупівлі просимо відповідь надати у стислі строки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, (додаток 1 “Щодо підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі”), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
|
|
05.10.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право з власної ініціативи внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.
Роз'ясніть, будь ласка, як правильно обраховувати вказані строки.
Мова ведеться про те, що від моменту внесення замовником змін до тендерної документації ще додаємо 7 календарних днів і таким чином продовжуємо кінцевий строк для подання тендерних пропозицій на таку кількість днів, незалежно від вже встановленого кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
Чи що внесення змін до тендерної документації можливо лише не менше ніж за 7 календарних днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, встановленого під час розміщення оголошення про закупівлю, І в такому випадку фактично ніякого продовження немає. Бо із Закону та наявних роз'яснень не зрозуміло, як правильно обраховувати вказані строки продовження,
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.
Таким чином, Законом передбачено обов”язок продовження строку подання тендерних пропозицій у разі внесення змін до тендерної документації, якщо до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишається менше ніж сім днів.
При цьому у разі, якщо до закінчення строку залишається сім та більше днів, необхідність продовження строку подання тендерних пропозицій відсутня.
|
|
09.08.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником, 12.03.2021р. оголошено відкриті торги, ID UA-2021-03-12-012818-b, у зв'язку з оскарженням тендерної документації (2(дві) скарги подато одним суб'єктом ТОВ "МІКОНТ") та щодо прийнятих рішень, дій чи бездіяльності Замовника( іншим суб'єктом) , Замовником оголошується переговорна процедура закупівлі через декілька днів після прийняття рішення Постійно діючою адміністративною колегією антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель про прийняття скарги ID UA-2021-07-05-010659-c щодо оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності Замовника до розгляду. На оголошену переговорну процедуру ТОВ "МІКОНТ" в передостанній день оскарження подає скаргу, Відповідно, процес оскарження у скороченій переговорній процедурі той самий, що і в оскарженні інших процедур. І виникає проблема, що розгляд скарги по основній оскаржуваній процедурі призначається раніше, ніж розгляд скарги стосовно переговорної процедури закупівлі. Виноситься рішення Колегією з основної процедури закупівлі(відкритих торгів) Під час розгляду скарги з переговорної процедури закупівлі, Колегія посилається на те, що основна процедура не є такою, що оскаржується, відсутні підстави для застосування переговорної процедури та зобов'язує Замовника скасувати переговорну процедуру, через те що Замовник НЕ ОБҐРУНТУВАВ та документально не підтвердив наявність підстав для застосування переговорної процедури закупівлі, не підтвердив правомірність її застосування(хоча всі пояснення Замовником були надані, та чомусь невраховані), та зобов'язують Замовника відмінити процедуру з підстав : "у разі, якщо замовником допущено порушення, що вплинули на об’єктивність визначення переможця процедури закупівлі; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань закупівель."
Скаржником подана скарга, як випливає з рішень Колегії, може бути будь-якого складу, характеру, може містити наклеп, брехню, безпідставність, а Колегія ніби цього не помічає і ВСЕ приймає до розгляду та виносить рішення проти Замовника.
З вищезазначеного випливає питання, чи вірно прийняте рішення Колегією?
Яким чином можливо було провести переговорну процедуру у даній ситуації?
Чому у скороченій переговорній процедурі всі строки оскарження ті самі як і в інших процедурах, та чому строки взагалі є, оскільки це Нагальна потреба Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Повноваження Антимонопольного комітету України визначені статтею 7 Закону.
Крім того, відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" органом оскарження є Антимонопольний комітет України.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності рішень, прийнятих органом оскарження.
Вдоночас, пропонуємо ознайомитись з листом від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Поряд з цим зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота з удосконалення законодавства сфери публічних закупівель з урахуванням практики його застосування, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті щодо строків оскарження в переговорній процедурі закупівлі під час напрацювання змін до Закону.
|