|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 1332/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь щодо вибору способів закупівлі з урахуванням вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
Доброго дня. Прошу надати роз’яснення щодо правильності виконання дій зі сторони замовника.
Замовником оголошено спрощену закупівлю на виконання робіт з капітального ремонту, згідно з її вимогами учасник повинен у складі пропозиції надати цінову пропозицію та розрахунок договірної ціни у форматі imd.
Учасником надано цінову пропозицію у розмірі 100 000, 00 грн., в той час як договірну ціну він надав у розмірі 98 000,00 грн. У вимогах до закупівлі не зазначається, що сума договірної ціни повинна дорівнювати ціновій пропозиції, але це є само собою зрозумілим. Чи є невідповідність сум цінової пропозиції учасника та договірної ціни підставою для його відхилення? Чи маємо ми право укласти договір на 100 000,00 грн., та одразу до нього укласти додаткову угоду на зменшення суми договору до 98 000,00 грн.?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною 10 статті 11 Закону уповноважена особа зокрема планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель, проводить процедури закупівель/спрощені закупівлі, забезпечує рівні умови для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону.
Водночас частиною третьою статті 3 Закону визначено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Отже, оскільки Законом не визначено відповідальних щодо закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3 Закону, відповідальними за планування закупівель, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, може бути будь-яка службова (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа або будь-який член тендерного комітету (у разі його наявності).
Перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначений частиною третьою статті 3 Закону.
При цьому оформлення протоколами рішень щодо планування таких закупівель та оприлюднення в електронній системі закупівель зазначеної інформації Законом не передбачено.
|