|
01.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Прохання допомогти в визначенні предмета закупівлі такого як "технічна інвентаризації об’єкта нерухомого майна будівлі гаражу для автобуса ЛАЗ та будівлі гаражу і складу ремонтно-механічних майстерень, а саме складання технічного паспорту", це работа чи послуга згідно ст.1 п.17 та п.22?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 889/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=63148741-844e-465c-93ec-824dff2037a0&lang=uk-UA
При цьому зазначаємо, що порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
|
|
01.07.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Проведено спрощену процедуру закупівлі (до 50 тис. грн.). Після аукціону, системою визначено потенційного переможця, який на третій день розгляду матеріалів додатково завантажив файли до своєї пропозиції. Ці документи підтверджують якість товару.
Для відкритого торгу Законом передбачено, що замовник через систему повідомляє учасника про невідповідність наданих документів, а учасник протягом 24 годин має можливість додавати до раніше завантажених документів додаткові матеріали.
Для спрощеної процедури таких умов Законом не передбачено. Але й не заборонено, якщо система дозволяє учаснику на третій день розгляду матеріалів дозавантажувати документи.
Тому, постає питання - як розглядати подані документи:
- які завантажені за весь час;
- які завантажені виключно до проведеного аукціону (без врахування завантажених додатково документів).
Заздалегідь вдячний за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту частини дев’ятої статті 14 Закону пропозиції подаються учасниками після закінчення строку періоду уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну та інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником.
Пропозиції учасників, подані після закінчення строку їх подання, електронною системою закупівель не приймаються.
Учасник має право внести зміни або відкликати свою пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення пропозиції.
Такі зміни або заява про відкликання пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення строку подання пропозицій.
Отже, завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогах до предмета закупівлі, здійснюється учасниками саме до закінчення строку подання пропозицій.
|
|
01.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Тендерною документацією замовника по процедурі відкритих торгів, оголошеною 15.06.2020 р. встановлена вимога щодо накладання на пропозицію ЕЦП або КЕП уповноваженої особи учасника процедури. При цьому передбачено, якщо пропозиція містить скановані документи і документи в електронній формі, то учасник повинен накласти ЕЦП/КЕП на пропозицію в цілом; на кожен оригінал електронного документу окремо. Крім цього, тендерна докумнтація в описі формальних помилок містить помилки, повязані з відсутністю підписів та, за наявності, печатки учасника на документах/сторінках пропозиції учасника (в тому числі КЕП/ЕЦП, печаток на документах) та/або прізвища, ініціалів уповноваженої особи учасника, крім тих документів, що складені від імені учасника.
Питання: чи є відсутність ЕПЦ/КЕП на кожному документі тендерної пропозиції та на тендерній пропозиції вцілому підставою для відхилення пропозиції учасника в звязку з її невідповідності вимогам тендерної документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Так, тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" (частина третя статті 12 Закону).
Отже, замовник самостійно зазначає вимоги до учасників щодо оформлення та подання тендерної пропозиції з дотриманням законодавства та з урахуванням частини третьої статті 12 Закону і частини першої статті 26 Закону.
Крім цього, відповідно до абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо вона не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
Поряд з цим, частиною першою статті 24 Закону встановлено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
При цьому до компетенції Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
01.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Бухгалтерія принесла для оприлюднення УО 2 підписані логовори про виконання робіт за одним ДК, але на різних об'єктах. Сума одного договору 49 867, сума другого 28 745. Як діяти УО, якщо з такою сумою потрібно проводити спрощену закупівлю, а договори підписані?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
При визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку на весь об'єкт будівництва).
Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об'єкту, на який складений окремий кошторис, їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, установленими Законом.
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
01.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1). Наше підприємство приймало участь у 2019 р. у конкурсі на визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів і визначене переможцем конкурсу. У конкурсній документації було заявлено про використання 5 од. орендованих сміттєвозів з зазначенням їх технічних характеристик та реєстраційних документів( технічні паспорти, власники). Договори на оренду двох автомобілів були укладені терміном на один рік і в кінці липня 2020 р. термін дії договорів закінчується. Чи потрібно проводити тендер на продовження оренди автомобілів відповідно до вимог ЗУ «Про публічні закупівлі»?.
2). Конкурс на визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів проводився по територіальному принципу, тобто Виконавець визначений для надання послуг для усіх категорій споживачів міста. Чи потрібно щорічно проводити тендер споживачам ( бюджетним установам) щодо визначення виконавця послуг з вивезення відходів? І у разі, коли переможцем тендеру буде визначений інший учасник ніж Виконавець, з яким укладено договір відповідно проведеного Конкурсу, чи не суперечить це Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про відходи», постанові Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1173 « Питання надання послуг з вивезення побутових відходів», постанові Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
|