|
|
06.08.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
1) Чи можливо укласти договір без застосування порядку проведення спрощених закупівель (прямий договір), на підставі абз. 3 п. 3 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки очікувана вартість процедури закупівлі (відкриті торги) становить понад 900 тисяч гривень, та 20% від очікуваної вартості не перевищує 200 тисяч гривень.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 566/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f5fd0c3b-f0f3-4828-86d0-fff679ceeae8&lang=uk-UA
При цьому звертаємо увагу, що закупівля товарів, робіт та послуг здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо вартість таких закупівель дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону.
|
|
|
28.12.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи оподатковуються роботи з монтажу кисневої системи по спрощеній системі закупівлі по ковіду?
Наявна ПКД з реконструкційї кисневої системи, що передбачає роботи з монтажу та доставки обладнання, закупівлі товарів і т.д.
Отже, чи звільняються такі види робіт від оподаткування ПДВ, якщо підрядна організація ТОВ є платником ПДВ
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень на підставі статті 8 Закону та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), порушені в листі питання не належать до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель.
Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2020 № 643 (зі змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Принагідно інформуємо, що умови оподаткування податком на додану вартість на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) визначені у пункті 71 Розділу ХХ Податкового кодексу України.
Тому, щодо порушеного питання пропонуємо звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! На даний момент виникло питання чи підпадають послуги із засвідчення документів під дію Закону України «Про публічні закупівлі».
Частиною першою ст. 3 Закону України «Про нотаріат» (далі – Закон) встановлено, що нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Разом з тим, частиною четвертою статті 3 Закону визначено, що «нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності».
Стаття 34 Закону визначає перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси.
Оплата вчинених нотаріальних дій приватним нотаріусом фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі статті 31 Закону, а у разі вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами справляється державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством (частина перша ст. 19 Закону).
Разом з тим, 10.06.2020 Нотаріальною палатою України було висловлено правову позицію щодо співвідношення нотаріальної діяльності та процедури публічних закупівель, згідно з якою нотаріус не є суб’єктом господарювання, а отже не може укладати будь-яких господарських договорів у якості надавача послуг, в тому числі тих, предметом яких є вчинення нотаріальних дій. У випадку прийняття нотаріусом публічної пропозиції, тобто пропозиції викладеної в оголошенні про проведення конкурентних процедур закупівель, або оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та укладення договорів на надання послуг повністю втрачається один із основних принципів діяльності нотаріуса – незалежність та неупередженість при вчиненні нотаріальних дій. Тобто прийняття пропозиції укладення договору про надання послуг в результаті оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель або оголошення про проведення спрощеної закупівлі є порушенням Закону України «Про нотаріат» (https://npu.ua/news/publ-zakupivli/).
Враховуючи вище викладене прошу роз’яснити:
1. Чи підпадають нотаріальні дії, що вчиняються нотаріусом до визначення «послуги» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи підпадають під дію та сферу застосування Закону України «Про публічні закупівлі», вчинені нотаріусом нотаріальні дії визначені Законом України «Про нотаріат»?
3. Чи може бути «Нотаріус», учасником процедури закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
Відповідь Департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запит Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 1041/2020 від 14.05.2020 не дає чіткої відповіді на поставлені питання (https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c2dd6079-ab32-4b50-8357-86298789b9dc&lang=uk-UA).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 208/2020 та 893/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
04.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Будь-ласка допоможіть у вирішенні нижчевикладеного питання.
Як редагувати додатки до річного плану закупівель із видом процедури "Без використання електронної системи" коли на майданчику zakupki.prom.ua уже видалено вид процедури "Без використання електронної системи".
Що робити замовнику:
1. коригувати додатки з порушенням. тобто коли вид процедури "Без використання електронної системи" з технічних причин і ніяк не інакше зміниться на вид процедури "Звіт про укладений договір" і в примітках вказувати що це все ж таки вид процедури "Без використання електронної системи".
2. не редагувати додатки до РП, ще теж порушення і купа запитань до Замовника. Але тоді як бути Замовнику і яку процедури обирати, адже в даному випадку очікувана вартість на половину штучно зростає, а все через неможливість коригування додатків. до прикладу: річна очікувана вартість предмету закупівлі 40тис.грн. до 19.04.2020 року був один додаток до РП і вид ""Без використання електронної системи" було укладено декілька договорів на суму 20тис.грн. тобто 20тис.грн. ми не встигли освоїти в зв'язку із запровадженням карантину. станом на 04.06.2020 року мені необхідно відредагувати ДДРП, а я не можу цього зробити тому що майданчик вніс свої корективи де згідно нового закону про публічні закупівлі видалив вид "Без використання електронної системи". Тобто якщо я не відредагую ДДРП то у мене вийде річна очікувана вартість закупівлі 40+20=60 і що мені робити проводити спрощену закупівлю це абсурд. адже моя реальна потреба не 60 а 40 і я маю по правильному робити Звіт про укладений договір без використання ЕС.
3. Ідеальним рішенням я бачу щоб усі майданчики залишили до 31.12.2020 року ще вид "Без використання електронної системи" що дасть змогу Замовникам відобразити правдиву реальну інформацію у своїх потребах. Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 637/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=180d9f64-178e-47ad-af18-ef6dc9ed2258&lang=uk-UA
|
|
|
02.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Звертаюсь до Вас за роз’яснення стосовно продовження строку дії тендерних пропозицій, а саме: Замовником 31 грудня 2020 року о 14:52 у було розміщено тендерну документацію на закупівлю послуг. 12 січня 2021 року о 20:50 часником подано тендерну пропозицію для участі у процедурі відкритих торгів, яку було оголошено Замовником на закупівлю вищезазначених послуг. 18 січня 2021 року о 16:08 відбувся аукціон. За підсумками розгляду тендерних пропозицій Замовником було відхилено переможця аукціону на підставі надання тендерної пропозиції з аномально низькою ціною. 25 січня 2021 року о 15:48 Замовником було продовжено строк розгляду тендерної пропозиції до 01 лютого 2021 року, яке він аргументував бажанням більшого, ретельного розгляду тендерної пропозиції наступного Учасника та недопущенням помилок. 1 лютого 2021 року о 11:00 Замовником було опубліковано рішення від 01.02.2021 року про скасування тендеру щодо проведення відкритих торгів через систему електронних закупівель за підписом уповноваженої особи. У рішенні про скасування вищезазначеного тендеру, Замовник посилається на частину 2 статті 32 ЗУ “Про публічні закупівлі”, як на підставу скасування тендеру. На підставі того, що факти наведенні Замовником в обґрунтуванні скасування тендеру не підпадають під частину 2 статті 32 Закону учасником публічної закупівлі була подана скарга до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України. Своїм рішенням Адміністративна колегія зобов'язала Замовника скасувати рішення про відміну процедури закупівлі. Замовник виконав рішення Адміністративної колегії та опублікував нове рішення про відміну тендеру. У рішенні зазначається, що на теперішній час у Замовника відпала потреба у отриманні послуг по зазначеній закупівлі за ідентифікатором закупівлі. Рішенням Адміністративної колегії у друге зобов’язали Замовника скасувати рішення про відміну процедури. Пунктом 26 частини першої статті 1 Закону визначено, що строк дії тендерної пропозиції – установлений замовником у тендерній документації строк, після закінчення якого тендерна пропозиція втрачає чинність. Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація зокрема повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. У зазначеній закупівлі замовник визначив строк дії тендерних пропозицій протягом 90 днів (мінімально можливий). Поряд з цим, відповідно до частини четвертої статті 25 Закону до закінчення строку, протягом якого тендерні пропозиції залишаються дійсними, зазначеного в тендерній документації, замовник має право (проте не зобов’язаний) вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій. При цьому, виходячи зі змісту статті 32 Закону, замовник визначає переможця процедури строк дії тендерної пропозиції якого не минув.
Варто також зазначити, що відповідно до частини п’ятої статті 25 Закону, учасник має право вносити зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Враховуючи, що Замовником під час проведення публічної закупівлі було двічі здійснено порушення Закону, а учасником був витрачений час на успішне оскарження неправомірних дій замовника, строк дії тендерної пропозиції Учасника незабаром сплине.
Вважаємо, що вищенаведені дії Замовника спрямовані на зменшення конкуренції серед учасників, а тому порушують статтю 5 Закону, якою встановлено, що основним принципами здійснення закупівель є відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель запобігання корупційним діям і зловживанням. Вищенаведені обставини дають можливість замовникам безкарно зловживати своїми повноваженням шляхом прийняття неправомірних рішень упродовж усього строку дії тендерних пропозицій, а після чого відхилити найбільш економічно вигідну цінову пропозицію з особистих корисливих мотивів. Просимо проінформувати, чи наявний механізм запобігання таким зловживанням зі сторони замовників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на питання міститься у запиті 555/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=93cfe7ef-b02d-41a2-a725-33d7f60dff58&lang=uk-UA
|