Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.

Водночас статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі  у разі настання яких передбачена відповідальність. При цьому Кодекс  не передбачає накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у разі невідхилення пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до Закону під час проведення спрощеної закупівлі. 

Поряд з цим згідно з частиною двадцятою статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду.

Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Виходячи зі змісту пункту 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.

Тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом. Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення). 

Так, у пункті 2.7 розділу ІІ Примірного положення визначені головні функції тендерного комітету при організації та проведенні процедур закупівель.

Водночас Законом та Примірним положенням не передбачено повноважень щодо прийняття рішення тендерним комітетом стосовно виконання зобов’язань за договором про закупівлю.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Разом з тим, питання визначення потреб організації-замовника, можливості та доцільності придбання предмета закупівлі належать до компетенції замовника та не є предметом регулювання цього Закону.

При цьому у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів.

Водночас згідно зі статтею 1 Закону України “Про Фонд державного майна України” Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Тому, з питання, що стосується оренди державного та комунального майна, пропонуємо звернутися до вищезазначеного органу виконавчої влади.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.

Отже, закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюється замовниками, виходячи з вартісних меж предмета закупівлі та у спосіб, установлений Законом. Водночас питання щодо вартісних меж та пов'язаних з цим способів закупівлі розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4

Разом з тим частиною п'ятою статті 3 Закону установлений перелік випадків, на які не поширюються дія цього Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. В інших випадках замовник здійснює закупівлю в один із способів, керуючись вартісними межами, що встановлені Законом.

Шановний користувачу, повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 1536/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=984f6f38-76e0-4671-86d7-72f688b32c6e&lang=uk-UA

Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.