|
|
14.08.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Асоціацією було проведено відкриті торги по закупівлі легкового автомобіля.Торги завершені,укладено договір. В казначейській службі відмовили у реєстрації договору з посиланням на те що:
1. У плані закупівель по предмету закупівлі не вказано КЕКВ;
2.Конкретна назва предмета закупівлі у звіті прописана як "Легкові автомобілі", а в договорі "Легковий автомобіль TOYOTA Camry hybrid prestige «або еквівалент".
У зв'язку з цим є питання.Наскількі вагомі ці порушення?Чи є змога їх виправити і яким чином? І наскількі правомірні діє казначейської служби з урахуванням того,що договір викладено в форматі пдф після завершення закупівлі.
https://zakupki.prom.ua/gov/tenders/UA-2020-07-02-000247-a
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначаються статтею 4 Закону.
Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Поряд з цим, відповідно до пункту 4 статті 4 Закону в річному плані замовник зокрема вказує код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів).
У свою чергу, частиною другою статті 19 Закону визначено, що звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель або відміни тендеру/спрощеної закупівлі, або визнання тендеру таким, що не відбувся.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений статтею 7 Закону.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
|
|
|
14.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Згідно з другим абзацом ч. 3 ст. 16 Закону «якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців». Хто в розумінні Закону може бути співвиконавцем послуг відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону (фізичні особи, які не є суб’єктами господарювання та/або фізичні особи-підприємці та/або юридичні особи та/або інш.)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1766/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=16907495-567f-4442-b2b3-6cc380bc701a&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
14.08.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
У разі збільшення ціни на 10 %, кількість товару – зменшують. При цьому загальна сума договору має відповідати змінам щодо ціни і кількості.
Де можна ознайомитись як саме проходить процедура коли загальна сума має відповідати змінам щодо ціни і кількості.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що схожі за змістом питання надано відповідь у запитах 1798/2020 та 1810/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f6507242-9175-4129-b01a-7ad8a7ac18de&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8d1bafa-1c34-408e-a252-82d4bd8ed160&lang=uk-UA
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
14.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Поясніть п.5 Наказу №710 - що мається на увазі під "сканована копія електронного документа" - як замовнику переконатися, що копія зроблена саме з електронного документа, а не зі звичайного Word.
По п. 10 - якщо назва вулиці була змінена до момента подання документа, адже масова зміна вже відбулася і тому маємо багато таких документів, починаючи з паспорту, то чи цей варіант може будти формальною помилкою?
Чи обов'язково в тендерній документації вказувати повний перелік формальних помилок? Чи достатньо посилатися на затверджений перелік відповідно до Наказу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені статтею 22 Закону.
Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 710 затверджено перелік формальних помилок (далі – Перелік), який є вичерпним.
Отже, замовник в тендерній документації зазначає опис формальних помилок керуючись Переліком.
При цьому віднесення помилок, допущених учасниками в тендерних пропозиціях до формальних (несуттєвих), здійснюється замовником самостійно та відповідно до Переліку.
Крім того, питання електронних документів регулюється Законом України від 07.11.2018 № 851-IV “Про електронні документи та електронний документообіг”, який встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.
|
|
|
14.08.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.34 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі»:
«34) товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів».
У порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом МЕРТ від 17.03.2016 № 454 (діяв до 19.06.2020), було зазначено:
«5. Якщо під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів».
Однак, у порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом МЕРТ від 15.04.2020 № 708, визначено:
«3. Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника».
Враховуючи вищезазначене, просимо надати роз’яснення з наступного приводу.
Оскільки, порядок визначення предмету закупівлі, затверджений наказом МЕРТ від 15.04.2020 № 708, не містить деталізації поняття «послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів» чи може замовник, як і раніше, при закупівлі товару включати послуги з установки, монтажу, наладки тощо, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів, чи тільки послуги з безпосереднього постачання «доставки» товарів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1716/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f82b80a2-2a35-4257-8b6a-9b2b1ce2826a&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|