|
|
24.09.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Було проведено відкриті торки,с початку був забитий план на загальну суму наприклад 400000 тисяч,в подальшому при введенні інформацію про закупку в оголошені було розбито по лотам 100 тис 100 тис і 200 тися ,пісял проведенняпроцендури був обраний переможець ,але при направленні договорів в каказну договора відмовились реєструвати спираючись на те що процедура проведенна не правельну ,у зв₴язку не розбиттям на лоти річного плану . Чи є законим такі дії і чи можливо проводити так закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Отже, здійснення закупівель за лотами передбачає зазначення замовником у річному плані інформації стосовно кожного лота.
|
|
|
05.11.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Торгівельні майданчики ввели кнопки якими задіються статуси річних плані та додатків до нього.Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі визначає, що розміщенням/оприлюдненням інформації вважається її наявність в єлектронній системі закупівель, без згадки про статус річного плану. Якими нормативними актами визначено обов'язок та порядок зміни таких статусів. яка передбачена відповідальність за помилки в діях із статусом річного плану
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель (далі — система) функціоналу щодо відображення статусів закупівель в річному плані додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/richniy-plan-zakupivel-ta-yogo-statusi
Водночас питання планування процедур закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06
У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
При цьому виходячи зі змісту пункту 21 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі інформаційну підтримку, можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення закупівлі та виконання інших вимог, встановлених Законом.
Поряд з цим питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства, обов’язків оператора авторизованого електронного майданчика та адміністратора системи розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03
Таким чином, щодо питань, які стосуються технічних можливостей електронної системи закупівель, необхідно звертатись до операторів авторизованих електронних майданчиків, до обов’язків яких належить надання користувачам системи відповідної інформаційної та технічної підтримки у разі потреби.
|
|
|
21.08.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!Ми - замовник, що забезпечує виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Відповідно до пп.7 п.4 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", дія Закону не поширюється на закупівлю електричної енергії, послуг оператора системи передачі та розподілу. Чи можна нам укладати прямі договори без здійснення процедур закупівель на електричну енергію, послуг оператора системи передачі та розподілу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Питання закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання міститься в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F13747-07
Водночас повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 909/2018 , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4e13bc6c-e30e-4b89-a850-a9e412337c12&lang=uk-UA
|
|
|
12.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст. 17 Закону «Про публічні закупівлі», Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі в разі, якщо суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.
Водночас, відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачається право на судове оскарження рішення АМКУ, в т.ч. щодо спотворення результатів тендерів. В результаті судового оскарження рішення АМКУ може бути змінене, скасоване чи визнане недійсним, в тому числі з підстав недоведення порушення. Оскарження рішення АМКУ здійснюється протягом двох місяців з дати одержання рішення суб’єктом господарювання.
При цьому на практиці навіть добросовісні учасники, щодо яких прийняте необґрунтоване рішення АМКУ, позбавляються права брати участь в закупівлях, доки рішення АМКУ не буде скасоване судом.
З огляду на зазначене, прошу надати роз’яснення щодо того:
1) З якого моменту починає діяти вищезазначена підстава для відмови в участі у процедурах закупівель?
2) Чи діє вона під час судового оскарження рішення Антимонопольного комітету України?
У випадку, якщо Уповноважений орган вважає, що вищезазначені норми статті 17 застосовуються з моменту винесення рішення АМКУ і не залежать від судового оскарження такого рішення, прошу ініціювати внесення змін до Закону, аби чітко передбачити, що дана підстава застосовується до учасників, які не оскаржили відповідне рішення в установленому законом порядку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті №495/2018, розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=e9d191f5-4ffe-4794-b764-a682702b608d
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
22.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство, яке є Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» має намір укласти договір з суб’єктом господарювання ліцензійний договір. Предметом ліцензійного договору є надання дозволу використання технічних умов, які є об’єктом авторського права. Технічні умови будуть використовуватись державним підприємством в процесі здійснення його господарської діяльності для виробництва продукції.
За умовами ліцензійного договору державне підприємство (сторона договору-Ліцензіат) за користування зазначеними технічними умовами, як об’єктом права інтелектуальної власності, виплачує Товариству (сторона договору - Ліцензіар) грошову винагороду (роялті) у вигляді відсотків від отриманого прибутку за результатами реалізованої продукції. Тобто, ціна договору не встановлена у твердій грошовій сумі і буде розраховуватись у відсотках від отриманого державним підприємством прибутку та залежати від обсягу продажу продукції, яка буде виготовлена за такими технічними умовами. Грошова винагорода (роялті) буде сплачуватись за власні кошти державного підприємства, які він буде отримувати за результатами здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності.
Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
З урахуванням наведеного вище, та керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 року № 838 «Питання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» виникла необхідність в отриманні консультації щодо наступного питання:
1. Чи підпадає укладення ліцензійного договору на умовах зазначених вище під дію Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи є предмет ліцензійного договору (надання права використання технічних умов) предметом закупівлі, а саме: товаром, роботами чи послугами, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
3. Якому коду Єдиного закупівельного словника буде відповідати предмет такої закупівлі (надання права використання технічних умов, як об’єкта права інтелектуальної власності)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
|