|
06.10.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Підприємство-резидент України планує брати участь у тендері в складі консорціуму з іноземною компанією (нерезидентом). Даний консорціум є новоствореною юридичною особою.
Прошу Вас повідомити, чи буде враховуватися Замовником документально підтверджена інформація про відповідність кваліфікаційним критеріям, що передбачені ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі», що буде надана одним із учасників Консорціуму (виконавцем робіт) від імені новоствореного Консорціуму.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Частиною четвертою статті 118 Господарського кодексу України визначено, що об’єднання підприємств є юридичною особою.
У свою чергу, консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність (частина четверта статті 120 Господарського кодексу України).
Таким чином, у разі якщо учасником процедури закупівлі є консорціум, утворений відповідно до норм Господарського кодексу України, документальне підтвердження інформації про відповідність кваліфікаційним критеріям може бути надане консорціумом щодо відповідності таким кваліфікаційним критеріям підприємством-учасником консорціуму та консорціум має документальне підтвердження того, що у підприємства-учасника консорціуму виникнуть обов’язки щодо виконання зобов’язань перед консорціумом у разі укладення договору за результатами процедури закупівлі. Водночас така можливість має бути передбачена в тендерній документації.
|
|
05.10.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальне виробниче підприємство „Кременчуцьке міське управління капітального будівництва”, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), звертається з проханням надати методологічну допомогу та відповідь на наступне питання.
Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3302-06/24782-06 від 05.08.2016, щодо здійснення закупівлі робіт — Замовник може встановити вимогу щодо надання учасниками у складі своєї тендерної пропозиції переліку та обсягів робіт відповідно до технічної специфікації, встановленої у тендерній документації, без зазначення вартості окремих складових робіт.
За результатами аукціону ціна тендерної пропозиції учасника може зменшуватись, а остаточна договірна ціна погоджується сторонами під час укладання договору про закупівлю робіт.
Згідно ч. 7 ст. 28 Закону: “Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у ч. 1 статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Чи має право замовник відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо останній вніс до розрахунку договірної ціни завідомо недостовірну інформацію в частині вартості матеріальних ресурсів. Зокрема, ціни на матеріальні ресурси необгрунтовано занижені, або завищені, та не відповідають середньорегіональному рівню цін, що склався на момент проведення закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим лист Мінекономрозвитку від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 містить інформацію щодо можливості зазначення вимоги стосовно надання учасниками у складі тендерних пропозицій переліку та обсягів робіт відповідно до технічної специфікації, встановленої у тендерній документації, без зазначення вартості окремих складових робіт, у зв”язку із можливістю зниження ціни під час аукціону.
Разом з тим виходячи з норм Закону, тендерна пропозиція подається відповідно до вимог тендерної документації. При цьому обгрунтування відповідності ціни тендерної пропозиції (або її складових) середньорегіональному рівню цін Законом не передбачено.
Крім того, відповідно до статті 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі зокрема самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
У свою чергу, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону.
При цьому виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення, які приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особою, оформлюються протоколом. Водночас замовнику слід ураховувати, що відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
|
|
05.10.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Додатково затверджені кошти на продукти харчування. Чи можливо заключити разові договори ( на підставі додаткових коштів), якщо за цими кодами ДК було проведено в поточному році ВТ (ЗЦП)? Заздалегідь дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=ListiInformativnogoKharakteru.
|
|
05.10.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може бути строк дії договору за результатами процедури закупівлі (кошти підприємства) бути більший ніж один рік?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет або уповноважена особа (особи).
Поряд з цим при плануванні закупівель замовник повинен дотримуватись норми частини сьомої статті 2 Закону.
Відповідно до статті 78 Господарського кодексу України, зокрема особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.
Так, відповідно до статті 75 Господарського кодексу України, зокрема основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (стаття 631 Цивільного кодексу України).
Таким чином, у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата не за рахунок бюджетних коштів, норми Бюджетного кодексу України, зокрема щодо обмеження у часі строку дії такого договору (строку виконання замовником зобов’язань за таким договором), не розповсюджуються. Разом з цим укладання такого договору здійснюється відповідно до умов пропозиції учасника-переможця процедури закупівлі з урахуванням фінансового плану підприємства.
|
|
05.10.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Нікопольське медичне училище на початку 2016 року через Кабінет замовника Зовнішторгвидав України провело переговорну процедуру по закупівлі теплової енергії в КП "Нікопольтеплоенерго". В лютому 2016 р. було прийнято рішення Виконкомом Нікопольської міськради про розформування КП "Нікопольтеплоенерго". В липні місяці договір з ним було розірвано. На кінець поточного року залишились невикористаними 207 тис. грн. з попереднього договору. У жовтні місяці монополистом по постачанню теплової енергії буде виступати інший постачальник з яким буде укладено договір.
Питання: "Чи треба проводити переговорну процедуру на майданчику на цю суму?"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
Таким чином, у разі якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені частиною першою статті 2 Закону, замовник здійснює таку закупівлю з дотриманням вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону.
Разом з тим, за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально (частина друга статті 38 Закону).
Водночас зазначаємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься також у листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|