|
|
14.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за організаційно-правовою формою юридичної особи зареєстрований як «державна організація (установа, заклад)».
Відповідно до затвердженого Положення, - Замовник є «державною установою» і належить до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Відповідно до ч. 2 ст. 83 Цивільного Кодексу України «особливості правового статусу окремих видів організацій, закладів, установ встановлюються законом».
Керуючись Законами України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про ветеринарну медицину», Постановою Кабінету міністрів України від 9 червня 2011 року № 641 «Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, органами та установами, що належать до сфери її управління, і розміру плати за їх надання», - Замовник надає адміністративні послуги.
Для оформлення результатів надання адміністративних послуг, Замовник закуповує бланки з використанням спеціальних елементів захисту.
Форми бланків затверджені державним органом влади належним чином, і мають єдину форму.
Частина друга статті 18 Закону України «Про адміністративні послуги» визначає, що «…органи виконавчої влади, інші державні органи здійснюють закупівлю бланків для оформлення результатів надання адміністративних послуг (крім власних бланків цих органів) у державних підприємств, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності. Закупівля товарів, робіт і послуг для надання адміністративних послуг здійснюється відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»…».
Тлумачення терміну «державний орган» містися лише в частині першій ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» яка визначає, що «…державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб'єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю».
Зважаючи, на все вищезазначене, з врахуванням, що Замовник є суб'єктом публічного права, має повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції (має функцію контролю), і юрисдикція якого поширюється на окрему адміністративно-територіальну одиницю, у тендерного комітету виникає питання: чи розповсюджується вимоги частини другої статті 18 Закону України «Про адміністративні послуги» на Замовника як обов’язок здійснювати закупівлю виключно у державних підприємств, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, з дотриманням вимог Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Згідно зі статтею 13 Закону закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог. Відкриті торги є основною процедурою закупівлі у відповідності до частини першої статті 20 Закону.
Водночас частиною п'ятою статті 3 Закону установлений перелік випадків, на які не поширюються дія Закону. Так, відповідно до пункту 16 частини п’ятої статті 3 Закону його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є зокрема бланки інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, що виготовляються підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, а також товари і послуги, необхідні для їх виготовлення.
При цьому згідно з Положенням про Мінекономіки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, здійснює державний контроль і координацію діяльності державних органів у зазначеній сфері.
Тому, виключно у разі якщо замовником передбачена закупівля, зокрема бланків документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту та виготовляються саме підприємствами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування вимог Закону.
У інших випадках закупівлі здійснюються шляхом застосування однієї з процедур, встановлених Законом, керуючись вартісними межами та з дотриманням мети Закону, зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції.
При цьому, виходячи зі змісту статті 5 Закону, замовники повинні здійснювати закупівлі з дотриманням таких принципів, як добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія, ефективність та пропорційність, недискримінація учасників та рівне ставлення до них, об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
|
|
|
09.04.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Чи правомірним є покладення рішенням (наказом) начальника організації (військового інституту) фунцій оповноваженої особи на військовослужбовця (як додаткової роботи, але без відповідної доплати згідно з законодавством)? Відсутність доплати аргументована статтею 25 Закону України № 1700-VII “Про запобігання корупції”, у якій визначено, що військовим заборонено займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту). При цьому у військовому інституті є працівники (не військові), яким є можливість здійснювати доплату.
2.Чи має право і на якій підставі військовослужбовець відмовитися від виконання фунцій оповноваженої особи (як додаткової роботи)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 10.04.2020 №3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20
Принагідно пропонуємо ознайомитись з темою “Організація закупівельної діяльності: уповноважена особа/тендерний комітет, централізовані закупівельні організації” за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
При цьому додатково відповідь на питання міститься у запиті 413/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7b319da3-dfc3-441c-b690-2af49e171ee4&lang=uk-UA
|
|
|
02.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Звертаюсь до Вас за роз’яснення стосовно продовження строку дії тендерних пропозицій, а саме: Замовником 31 грудня 2020 року о 14:52 у було розміщено тендерну документацію на закупівлю послуг. 12 січня 2021 року о 20:50 часником подано тендерну пропозицію для участі у процедурі відкритих торгів, яку було оголошено Замовником на закупівлю вищезазначених послуг. 18 січня 2021 року о 16:08 відбувся аукціон. За підсумками розгляду тендерних пропозицій Замовником було відхилено переможця аукціону на підставі надання тендерної пропозиції з аномально низькою ціною. 25 січня 2021 року о 15:48 Замовником було продовжено строк розгляду тендерної пропозиції до 01 лютого 2021 року, яке він аргументував бажанням більшого, ретельного розгляду тендерної пропозиції наступного Учасника та недопущенням помилок. 1 лютого 2021 року о 11:00 Замовником було опубліковано рішення від 01.02.2021 року про скасування тендеру щодо проведення відкритих торгів через систему електронних закупівель за підписом уповноваженої особи. У рішенні про скасування вищезазначеного тендеру, Замовник посилається на частину 2 статті 32 ЗУ “Про публічні закупівлі”, як на підставу скасування тендеру. На підставі того, що факти наведенні Замовником в обґрунтуванні скасування тендеру не підпадають під частину 2 статті 32 Закону учасником публічної закупівлі була подана скарга до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України. Своїм рішенням Адміністративна колегія зобов'язала Замовника скасувати рішення про відміну процедури закупівлі. Замовник виконав рішення Адміністративної колегії та опублікував нове рішення про відміну тендеру. У рішенні зазначається, що на теперішній час у Замовника відпала потреба у отриманні послуг по зазначеній закупівлі за ідентифікатором закупівлі. Рішенням Адміністративної колегії у друге зобов’язали Замовника скасувати рішення про відміну процедури. Пунктом 26 частини першої статті 1 Закону визначено, що строк дії тендерної пропозиції – установлений замовником у тендерній документації строк, після закінчення якого тендерна пропозиція втрачає чинність. Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація зокрема повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. У зазначеній закупівлі замовник визначив строк дії тендерних пропозицій протягом 90 днів (мінімально можливий). Поряд з цим, відповідно до частини четвертої статті 25 Закону до закінчення строку, протягом якого тендерні пропозиції залишаються дійсними, зазначеного в тендерній документації, замовник має право (проте не зобов’язаний) вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій. При цьому, виходячи зі змісту статті 32 Закону, замовник визначає переможця процедури строк дії тендерної пропозиції якого не минув.
Варто також зазначити, що відповідно до частини п’ятої статті 25 Закону, учасник має право вносити зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Враховуючи, що Замовником під час проведення публічної закупівлі було двічі здійснено порушення Закону, а учасником був витрачений час на успішне оскарження неправомірних дій замовника, строк дії тендерної пропозиції Учасника незабаром сплине.
Вважаємо, що вищенаведені дії Замовника спрямовані на зменшення конкуренції серед учасників, а тому порушують статтю 5 Закону, якою встановлено, що основним принципами здійснення закупівель є відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель запобігання корупційним діям і зловживанням. Вищенаведені обставини дають можливість замовникам безкарно зловживати своїми повноваженням шляхом прийняття неправомірних рішень упродовж усього строку дії тендерних пропозицій, а після чого відхилити найбільш економічно вигідну цінову пропозицію з особистих корисливих мотивів. Просимо проінформувати, чи наявний механізм запобігання таким зловживанням зі сторони замовників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на питання міститься у запиті 555/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=93cfe7ef-b02d-41a2-a725-33d7f60dff58&lang=uk-UA
|
|
|
29.03.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Документи на участь у відкритих торгах подаються посадовою особою, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі. Всі документи підписує уповноважена особа та накладає власний КЕП. До тендерної документації також додаються документи, що свідчать про право підпису тендерної пропозиції уповноваженою особою (наказ на призначення, довіреність). Договір за результатами відкритих торгів підписує керівник підприємства - ДИРЕКТОР.
Відповідно до ст.17 ЗУ "Про публічні закупівлі" для участі у відкритих торгах учасник надає відомості про те що:
" 3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією;
6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), не була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;
12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми."
Після оголошення замовником переможця учасник торгів надає протягом 10 календарних днів документи по ст.17 та повинен надати оригінал довідки про несудимість з МВС про керівника підприємства та/або особу, що підписувала тендерну пропозицію (якщо підписував не керівник, а інша уповноважена на це особа).
1) Чи правомірне підписання договору за результатами торгів не уповноваженою особою учасника, яка підписала тендерну пропозицію, а директором підприємства?
2) На етапі подання тендерної пропозиції документів на участь у відкритих торгах по ст.17 ЗУ "Про публічні закупівлі" всім вимогам має відповідати лише службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі? Чи на керівника підприємства (директора), який буде підписувати договір за результатами проведення відкритих торгів, учасник теж подає документи про відповідність вимогам по ст.17 ЗУ "Про публічні закупівлі"? Чи вказувати в довідці обох осіб, і уповноважену особу, яка підписала тендерну пропозицію і на керівника підприємства(директора), який підписує договір за результатами торгів?
3) Документи про право підпису договору керівником підприємства (директором) за результатами проведених торгів надаються на етапі подання тендерної пропозиції на участь у відкритих торгах чи протягом 10 календарних днів після визначення замовником переможця?
4) На кого учасник надає оригінал довідки про несудимість з МВС за результатами проведення відкритих торгів, протягом 10 календарних днів, після оголошення замовником переможця? На керівника підприємства (директора), який підписуватиме договір за результатами відкритих торгів? Чи на уповноважену особу учасника, яка підписала тендерну пропозицію учасника? Чи на обох?
5) Під час подання тендерної пропозиції учасником відкритих торгів хто має візувати (погоджуватися) з проектом договору про закупівлю? Безпосередньо керівник підприємства(директор), який буде підписувати договір за результатами проведення торгів? Чи проект договору може завізувати уповноважена особа, яка подає тендерну пропозицію на участь у відкритих торгах?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 839/2017 за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=792651a6-1d2e-49dc-87a2-3258fa744f08&lang=uk-UA
|
|
|
25.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
повторно висилаємо лист із нашим зверненням. Тема дуже складна і делікатна. Наприклад закупівля UA-2021-03-16-011666-c. Там весь час ці послуги надає один і той же ФОП.
І Замовник розмістив повністю всі кількісні параметри, все зрозуміло по кількості та об'ємам робіт нам як Учаснику, але поставив вимогу здійснити огляд об'єкту за підписом Замовника
По-перше якщо представник Замовника відмовиться підписувати цей акт огляду, то це для нас обставини не переборної сили
по друге від нас таким чином нічого не залежить і доказів ніяких надати не можливо
по-третє замовник повністю зрозуміло вказав кількість і огляд ні до чого не призведе
в четверте замовник написав погодити програму боротьби з коронавірусом і сам вимагає ходити учасникам по коронавірусній лікарні, тобто це теж не логічно
по-пяте це огляд і спілкування можуть бути корупційними проявами
в шосте це відповідальна особа від замовника буде знати хто і скільки учасників приходило і може передавати інформацію СВОЄМУ учаснику
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Відповідно до частини пятої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
При цьому замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, зокрема недискримінації учасників та рівного ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного або формального обмеження потенційного кола учасників.
Разом з тим, відповідно до частини двадцятої статті 14 нової редакції Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Крім цього, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання щодо контролю необхідно звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|