|
|
28.03.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
У замовника є завдання купити Товар «Продуктовий набір» ДК 021:2015 - 15890000-3 – Продукти харчування та сушені продукти різні (номенклатурна назва 15897300-5 Продуктові набори)
В склад продуктового набору входять позиції які замовник відповідно до змін зобов'язаний купити через запит ціни пропозиції.
(пункт 11-2 Особливостей "У разі коли замовники здійснюють закупівлі ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ ЗА ПЕРЕЛІКОМ ЗГІДНО З ДОДАТКОМ 2, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями.")
У продуктовий набір входять наступні продукти харчування які присутні і у додатку 2: Крупа гречана, Крупа рисова,Олія рафінована соняшникова, Свинина (в додатку не зазначено яка отже вся включно і консервовану). Інші позиції набору до додатку не входять.
Планувалось закупити продуктовий набір процедурою відкриті торги. Це найзручніший спосіб. У зв’язку зі змінами в законодавстві, виник обов’язок частину набору (те що в додатку2 особливостей) купити через запит ціни пропозиції. Виникли суперечки по трактуванню норми.
Є два шляхи вирішення: купити по старому відкритими торгами розглядаючи цей продуктовий набір як 1 предмет закупівлі не звертаючи уваги на його склад ( та гадати чи буде моніторинг чи ні) або розбити його по позиціям на відповідні ДК 021:2015 та купити увесь набір запитами ціни пропозиції (там 9 договорів) не зменшуючи ранг процедури, щоб замовника не звинуватили у униканні відкритих торгів.
Чи можна проводити відкриті торги або виконувати постанову до останньої крапки?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі” (2. Щодо здійснення закупівлі продуктів харчування через електронний каталог замовниками в обов’язковому порядку), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21117Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Отже, здійснення закупівлі через електронний каталог, шляхом запиту пропозицій постачальників за переліком продуктів харчування згідно з додатком 2 до Особливостей, є обов'язком, а не правом замовника. У разі коли закупівля з використанням електронного каталогу шляхом запиту пропозицій постачальників не відбулася, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями, не збільшуючи при цьому очікувану вартість закупівлі, або шляхом запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 з урахуванням Особливостей.
|
|
|
27.03.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю. Нам як Замовнику необхідно провести закупівлю послуг страхування ОСАГО - і стало питання: а який період надання послуг і дії договору страхування? 1. згідно Закону від 01.07.2004 № 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Внутрішні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладаються строком на один рік. (Ст.17 ЗУ), а згідно Закону Про публічні закупівлі" та постанову 1178 закупівля здійснюється згідно річної потреби. Питання: чи можливо оголошення процедури відкритих торгів з особливостями де Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг буде 1 календарний рік від дати підписання акту виконаних робіт (поліс діє 1 рік) чи до 31 грудня 2024 року. Якщо до 31 грудня 2024 року - то як закупати на наступний рік враховуєчи що це обовязкове страхування - укладати додаткові угоди на 20 % і за цей час проводити відкриті торги на 2025 рік? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №793/2017, № 504/2023, № 374/2023, та в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d95bc203-6aff-48ac-bffc-af1d63fa4ca1&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e2296ea2-1e42-43f5-9d0a-7f7eb36b7365&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=812886f8-5df5-4725-9718-7a57ecdf32dc&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Публічні закупівлі відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України. Поряд з цим зазначаємо, що строк дії договору, який є його істотною умовою та погоджується сторонами, не є предметом регулювання Закону. Водночас замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України. |
|
|
14.03.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз'яснення, яким чином можна провести публічну закупівлю матеріально-технічних ресурсів, згідно ЗУ "Про публічні закупівлю", якщо є тільки три учасники, по прикладу нижче.
Приклад, згідно умов тендеру планується закупити 10т реагенту із очікуваною вартістю 1 млн. грн. Для одного учасника витрата реагенту, по обробці одного кубу води, становить 50 г/т при вартості реагенту 200 тис.грн/т; другого учасника - 100 г/т при вартості 100 тис. грн/т; третього учасника 200 г/т при вартості 50 тис. грн/т. Вказані витрати реагентів задовільняють технічні вимоги по ефективності обробки води. Для компанії вигідна закупівля як 5 т в першого учасника, так і 10т та 20т в другого й третього учасників. Згідно розділу IV Закону, тендерна документація повинна містити чітку кількість закуповуваного товару, тобто цією вимогою відсікаються інші учасники, оскільки питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків (згідно статті 29).
Які механізми можливо застосувати при проведенні закупівлі або яким чином прописати вимоги тендерної документації, щоб можна було провести відкриті торги між трьома учасниками, й як результат отримати найвигіднішу, економічно, пропозицію й відповідну кількість товару на склад (або 5т або 10т або 20т)? Закупівля повинна бути саме товару, а не послуги по обробці води.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання надавалась Вам листом Мінекономіки від 13.03.2024 № 3323-04/19010-09, що додається.
|
|
|
06.03.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Були проведені мультилотові відкриті торги з особливостями по коду ДК 021:2015 92620000-3 (Послуги, пов'язані зі спортом), які не відбулися через відсутність учасників.
Частиною 15 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, замовник може укласти один договір про закупівлю з переможцем, об’єднавши лоти.
Тендерною документацією та проєктом договору така можливість щодо укладення одного договору по декільком лотам з переможцем закупівлі не було передбачено.
Чи можна укласти договір по 2 лотам по прямому договору з одним Учасником відповідно до пп. 6 п. 13 Постанови 1178.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 39 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) – визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 3 розділу І "Загальні положення" Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Відповідно до пункту 5 розділу І "Загальні положення" Порядку замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема: опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов та розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати).
Відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації
|
|
|
05.03.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником проведено відкриті торги з особливостями, за результатами яких укладено договір підряду на капітальний ремонт будівлі на суму 19 572 635 грн. коп. з ПДВ.
Станом на дату звернення, означений договір підряду виконаний на суму 6 842 881 грн. 20 коп., тобто менше ніж на 50%.
Однак, у процесі виконання будівельних робіт виникла необхідність у внесенні змін до Договірної ціни (твердої), а саме виникла необхідність у переплануванні площ та у заміні електричного опалення на газове, що спричинило виконання інших супутніх робіт.
При цьому, внесення змін до Договірної ціни не спричинило збільшення загальної вартості об`єкта будівництва. Відкоригована Договірна ціна має позитивний експертний звіт.
З урахуванням зазначеного, прошу надати відповідь чи, у розумінні пункту 19 Особливостей № 1178 можна змінити істотні умови договору підряду після його підписання шляхом укладення сторонами відповідної додаткової угоди із викладенням Договірної ціни (твердої) у новій редакції.
Додатково, прошу надати роз`яснення, чи доцільно виокремити із відкоригованої Договірної ціни внесені зміни та зменшити обсяг закупівлі за основним договором підряду, з урахуванням перепланованих площ, заміни електричного опалення на газове та доповнених інших супутніх робіт.
У такому випадку, відбудеться зменшення обсягу та вартості основного договору підряду та, відповідно, інші супутні роботи будуть виконуватись як додаткові роботи в межах одного об`єкту будівництва шляхом підписання між сторонами договору без використання електронної системи закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника.
При цьому обсяги закупівель формуються замовником та зазначаються на всіх етапах проведення закупівель. Так, згідно статті 21 Закону в оголошенні про проведення відкритих торгів повинна міститись інформація про обсяг виконання робіт.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості зокрема як місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги, також проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
При цьому відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником відповідно до вимог тендерної документації на конкретний обсяг визначених робіт, який було зазначено в оголошенні та тендерній документації замовником, та за ціною у результаті проведеного аукціону.
У свою чергу, відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої-дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому згідно статті 180 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
При цьому згідно Особливостей істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей.
Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю, встановлених згідно підпунктів 1-9 пункту 19 Особливостей. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Водночас кошторисні норми України у будівництві затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, відповідно до частини другої статті 7 Закону України “Про ціни і ціноутворення”, частини другої статті 17 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року № 197 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 850). При цьому відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тому з питань щодо договірної ціни слід звертатись до Мінінфраструктури. |