|
|
10.11.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
28.10.2022 я опубліікував на Вашому сайті запит № 1091/2022 стосовно порядку визначення предмету закупівлі для централізованого водопостачання: 4111000-3 -- Питна вода - є ТОВАР чи 65110000-7 -- Розподіл води - є ПОСЛУГА. Я щиро вдячний, що представники Уповноваженого органу з Державних закупівель вчасно і "обгрунтовно" надали відповідь.
По-перше, Ваше посилання на відповідь по аналогічному запиту №"1414/2021 щодо визначення предмету закупівлі при закупівлі теплової енергії ніякої аналогії немає з моїм запитом. До того ж закупівля теплової енергії однозначно визначена керівними документами як товарна продукція. А от з постачанням води набагато складніше і не однозначно.
По-друге, красиво відсилати мене на процедуру пошуку відповіді в розділі "Консультації з питань закупівлі" є мяко кажучи не зовсім коректно.
Переконливо прошу представників Уповноваженого органу уважно ознайомитись з текстом мого запиту і надати конкретну обгрунтовану відповідь на нього. Надіюсь на розуміння.
Уповноважена особа КЕВ м. Вінниця Олександр УМАНСЬКИЙ
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації; Відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Повідомляємо, що порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок) встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. При цьому предмет закупівлі у конкретному випадку визначається замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону та Порядку. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
31.10.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У Водоканалу міста виникла потреба в закупівлі додаткового (не запланованого раніше) товару - мотопомпи для відкачування та перекачування стічних вод на орієнтовну суму 400,0тис. грн. Кошти на закупівлю виділені з місцевого бюджету. Застосовуватись мотопомпи будуть на об'єктах критичної інфраструктури (каналізаційних насосних станціях) з метою запобігання підтопленню об'єктів в умовах аварійних чи то планових відключень насосного обладнання, зокрема через перебої в постачанні електричної енергії та інші ситуації, що можуть виникати в умовах воєнного стану.
Аналізуючи ринок відповідних товарів наше підприємство дійшло висновку, що в Україні такий товар не виробляють, виробництва окремих його частин чи комплектуючих скоріш за все теж не здійснюється. В переліку товарів, що вже пройшли реєстрацію та містяться в переліку товарів з достатнім ступенем локалізації, зокрема в електронній системі закупівель prozorro, потрібного нам обладнання не міститься.
Як бути підприємству з закупівлею необхідного обладнання, а потреба є обов'язковою і нагальною до того ж замінена бути чимось іншим аналогічним не може, якщо дотриматись вимог закону про локалізацію стосовно конкретного товару не є можливим через банальну відсутність в Україні виробництва як всього товару в цілому так і його комплектуючих.
Чи має право підприємство в такому випадку закупити необхідний товар без врахування вимоги закону щодо закупівлі товару в 2022року із ступенем локалізації виробництва в Україні не менше 10%, які документи та обґрунтування для цього повинно мати?
|
|
Відповідь
|
|
Крім цього, за результатами зустрічі 02.11. 2022 з народним депутатом України Кисилевським Д. Д. та представниками Федерації роботодавців України стосовно проблемних питань застосування вимог щодо наявності ступеня локалізації виробництва товарів під час здійснення публічних закупівель, Мінекономіки поінформувало суб’єктів сфери закупівель листом від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 “Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації”.
При цьому зазначаємо, що Мінекономіки отримало численні звернення від суб’єктів сфери закупівель з подібних питань. У зв’язку з цим, оскільки Закон України від 16.12.2021 № 1977-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості”, який має на меті модернізацію та забезпечення сталого розвитку виробничо-експортного потенціалу промислового сектору національної економіки, поліпшення економічного становища України, збереження існуючих і створення нових робочих місць, підвищення добробуту громадян, розроблений групою народних депутатів України, та ураховуючи частину третю статті 21 Закону України “Про комітети Верховної Ради України”, згідно з якою комітети з питань, віднесених до предметів їх відання, мають право надавати роз'яснення щодо застосування положень законів України, Мінекономіки звернулося листом від 20.10.2022 № 3311-02/71029-01 (додається) до Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку (далі - Комітет) з проханням надати роз’яснення щодо шляхів вирішення існуючих проблем в межах чинного законодавства або розглянути можливість внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі". Порушені у вашому запиті питання також враховані у зверненні до Комітету. Листом від 18.11.22 No 04-16/13-2022/197694 (додається) надійшла відповідь від Комітету.
Водночас з питання відсутності у переліку необхідних товарів з підтвердженим ступенем локалізації пропонується звертатися додатково до Федерації роботодавців України з метою надання переліку суб'єктів господарювання, які виробляють вищезгадані товари, та їх контакти для сприяння включенню такими виробниками своїх товарів до переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації.
|
|
|
28.10.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Запитання стосуються тлумачення тексту«Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості). затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі - Постанова).
Запитання : Якщо термін «договір про закупівлю» вживається в усіх положеннях Особливостей, у значенні, наведеному у Законі, і якщо ч.13 Особливостей передбачає як закупівлі без застосування так і закупівлі із застосуванням (на вибір замовника) відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, то чи вірними є наступні ствердження?:
«Урахування обмежень та вимог першої , другої, шостої, дев’ятої частин ст. 41 Закону, визначених у частині 17 Особливостей, та вимог у частинах 18,19,20,21 Особливостей обов’язкове лише при укладанні договорів про закупівлі що укладаються між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі відкритих торгів/або електронного каталогу для закупівлі товару .
Існує нагальна потреба у визначенні у Особливостях вимог при укладанні договорів про закупівлю, які не є такими у значенні, наведеному в Законі, (та/або що укладені без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару), у зв’язку з тим, що вимоги до зазначеного виду договорів про закупівлю при їх укладанні у Особливостях є невизначеними, і у цьому випадку визначаються лише вимогами Закону.
У Законі єдиний вид договору про закупівлю, який не підпадає під визначення терміну «договір про закупівлю» згідно п.6) ч.1 ст.1.Закону визначений окремо у ч. 3 Статті 3. Як «договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель».
В Особливостях введений новий термін виду закупівлі, а саме «закупівля без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару», який міститься лише у ч. 13. Особливостей. Але за аналогією з ч.3.ст.3 Закону у Особливостях не введено відовідний термін, що визначає договір, укладений за результатами такого нового виду закупівлі, а саме на приклад «Договір про закупівлю, укладений без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару». Замісць цього у частинах 17,18,19,20,21 залишено термін «Договір про закупівлю», який згідно ч.2 Особливостей є договором про закупівлю у розумінні Закону, тобто вимоги цих частин Особливостей стосуються лише тих договорів про закупівлю згідно п.10 та.п.13 Особливостей , які є «договорами про закупівлю» у розумінні визначеному Законом".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1048/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=364b4bc3-df19-440c-9c82-9b02ad3da8e6&lang=uk-UA
|
|
|
20.09.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У межах виділених Розпорядженням КМУ від 13.07.2022 № 600-р коштів, для запобігання зриву опалювального періоду 2022-2023, забезпечення мешканців міста Кременчука послугами з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, необхідно закупити відповідне устаткування. Устаткування буде використовуватися для відбудови зруйнованої системи централізованого теплопостачання у м. Кременчуці.
До Закону України «Про публічні закупівлі» були внесені зміни, відповідно до яких тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються певні особливості здійснення закупівель, а саме: у разі якщо вартість предмета закупівлі, вказаного у переліку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі» (у тому числі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів), становить або перевищує 200 тисяч гривень, замовником застосовується вимога про ступінь локалізації.
Вартість устаткування, яке планується закупити для відбудови зруйнованої системи централізованого теплопостачання у м. Кременчуці (далі - устаткування), перевищує 200 тисяч гривень.
Наразі, Департамент ЖКГ знайшов необхідне устаткування, але аналогів в Україні немає. Проте, необхідно зазначити, що країна-виробник, яка зможе надати устаткування у короткий термін, що так важливо для початку відбудови зруйнованої системи централізованого теплопостачання – Турецька республіка.
Відповідно до п. 61 Розділу Х Закону України «Про публічні закупівлі» цей пункт не застосовується до закупівель, які підпадають під дію положень Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України.
Як зазначено на офіційному веб-сайті Міністерства економіки України, Турецька республіка входить до переліку країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю. Зокрема, також необхідно зазначити, що Україна та Турецька республіка є учасниками світової організації торгівлі.
Згідно з листом Міністерства економіки України від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 (далі - Лист) у разі якщо закупівля конкретного замовника згідно порогів для такого суб'єкта підпадає під дію положень про державні закупівлі відповідного(них) міжнародного(их) договору(ів) України, на підтвердження походження товару з країни, яка є стороною такої угоди, у складі пропозиції учасник надає сертифікат про походження такого товару.
У наведеному випадку вимога стосовно підтвердження ступеню локалізації не застосовується до товару, країною походження якого є країни, з якими Україна уклала такі угоди, та країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася.
Враховуючи вищевикладене, Департамент ЖКГ звертається до Міністерства економіки України з проханням надати роз’яснення на наступні питання:
- чи можна здійснити закупівлю необхідного устаткування, країною виробником якого є Турецька республіка, враховуючи, що Україна та Турецька республіка є учасниками світової організації торгівлі, без підтвердження ступеню локалізації товару?
- який рівень покриття та монетарні (вартісні) пороги, що вказані в додатку до Листа, необхідно застосовувати під час закупівлі устаткування?
- які документи необхідно вимагати під час здійснення закупівлі устаткування, країна-виробник якого – Турецька республіка?
- чи потрібно вимагати калькуляцію собівартості товару, країна-виробник якого – Турецька республіка?
- чи потрібно оприлюднювати калькуляцію собівартості такого товару в електронній системі закупівель разом із звітом про виконання договору про закупівлю, у випадку якщо буде придбано устаткування, країни-виробник якого – Турецька республіка?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 "Щодо інтерактивного інструменту "Локалізація-tool"", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a8524Водночас зазначаємо, що 15a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199
|
|
|
15.08.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником закупівлі UA-2021-08-06-003238-a встановлено вимогу про виконання власного аналогічного договору (ів) протягом останніх 5 (п’яти) років і в той же час Замовником встановлено вимогу щодо надання копій листів відгуків від замовників датований не більше трьохмісячної давнини до дати оголошення процедури закупівлі. В даній закупівлі Скаржник довів органу оскарження, що не може надати "свіжі" листи-відгуки, по договорам які виконувалися протягом останніх 5 років, тому що замовники перебуають в стані припинення та/або змінилися керівники. Орган оскарження зобовязав Замовника внести зміни і замовник збільшив давнину відгуків до 4х місяців. Чи не має бути давнина дати листів-відгуків дорівнювати давнині укладання аналогічних виконаних договорів або бути наближеною до цих строків?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону.Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, встановленому у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у частині першій статті 5 Закону, зокрема таких як недискримінація учасників та рівне ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити, зокрема вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Разом з тим звертаємо увагу, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі – Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 Положення, зокрема, установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
З огляду на викладене, у разі необхідності здійснення контролю у сфері публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|