|
30.10.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Закладом за результатами переговорної процедури укладено договір на постачання теплової енергії. Після укладення договору, було укладено додаткову угоду, якою суму договору зменшено з 600 000 до 400000 відповідно до наявного фінансування. Після зменшення суми договору надійшло додаткове фінансування в сумі 190 000. Чи має право заклад в такому випадку укласти додаткову угоду ,якою збільшити суму договору на 190 0000 грн.( 400 000грн+190 000.), тобто в межах 600 000грн.,на які було укладено первісний договір, чи в такому випадку 190 000грн. буде новим предметом закупівлі і необхідно укладати новий договір??? І друге питання: як в подібній ситуації необхідно поступити, у випадку якщо додаткове фінансування обумовлено збільшенням ціни на теплову енергію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листм від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2017 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", які містить відповіді на питання.
|
|
27.10.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу пояснити, чи допускається (відповідає чинному законодавству) укладення договору за результатами торгів в валюті пропозиції учасника (долар/євро) - переможця, якщо останній є нерезидентом. Торги оголошено в гривні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
При цьому статтею 189 Господарського кодексу України встановлено, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.
Водночас зазначаємо, що питання розробки тендерної документації та укладення договору про закупівлю розглянуто в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” розміщених відповідно за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
25.10.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Будь ласка роз'ясніть яка відповідальність наступає якщо переможець не надав документи у 5 денний темін згідно ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі", проте замовник всеж таки уклав договір, а довідки були надані після укладання договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідальність за порушення вимог цього Закону передбачена статтею 38 Закону.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Зокрема статтею 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодексу) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі, у разі настання яких передбачена відповідальність службових (посадових), уповноважених осіб у вигляді накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата України, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
При цьому питання здійснення контролю розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
23.10.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно зі статтею 120 Господарського Кодексу України, Консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом.
Консорціум «Укрбуддор» (код ЄДРПОУ 40552304) прийняв участь у тендерній закупівлі «Капітальний ремонт основних теплових мереж м. Гребінка, Полтавської обл».
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-09-29-000797-b
Для задоволення вимог тендерної доукментації Замовника були надані договори аналогічних робіт виконані УЧАСНИКОМ консорціуму ПрАТ «Київська будівельна компанія «Київбудком», який входить у склад консорціуму, а також інформація щодо робочої сили, яка входить у штат ПрАТ «Київбудком».
У склад консорціуму входить також азербайджанська та турецька компанія, що об`єднали зусилля для реалізації будівельних проектів в Україні.
Замовник тендеру, після того як відбувся етап аукціону, і цінова пропозиція Консорціуму «Укруддор» перемогла, вирішив ВІДХИЛИТИ тендерну пропзицію консорціуму, на підставі того, що Консорціум «Укрбуддор» та «Київбудком» є РІЗНИМИ ЮРИДИЧНИИ ОСОБАМИ, хоча і входять до складу одного консорціуму.
Позиція замовника – стороною аналогічних договорів мав бути безпосередньо Консорціум «Укрбуддор», а персонал мав входити безпосредньо у штат Консорціуму.
Вважаємо таку позицію дискримінаційною, оскільки вона нівелює всю суть організаційної форми «консорціум», передбаченною законодавством України.
Прошу надати відповідь – чи мав право Замовник відхиляти тендерную пропозицію Консорціуму «Київбуддор» на підставі того, що підтверджуючі документи стосувались не безпосередньо Консорціуму, а його учасника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Для участі у процедурах закупівель учасники подають інформацію про їх відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, визначеним в тендерній документації, таким як: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас частинами третьою та четвертою статті 118 Господарського кодексу України (далі – ГК України) визначено, що об’єднання підприємств є юридичною особою. Об'єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об'єднання.
У свою чергу, консорціум – тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність (частина четверта статті 120 ГК України).
Варто також зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 123 ГК України підприємства-учасники не відповідають за зобов'язаннями об'єднання, якщо інше не передбачено установчим договором або статутом об'єднання.
Ураховуючи зазначене, та беручи до уваги тимчасовий характер діяльності консорціуму, у випадку, якщо учасником процедури закупівлі є консорціум утворений відповідно до норм ГК України, документальне підтвердження кваліфікаційним критеріям може бути надане консорціумом щодо підприємств-учасників консорціуму за умови, що консорціум має документальне підтвердження того, що відповідні зобов'язання у подальшому виникатимуть щодо виконання таких робіт перед консорціумом у підприємств-учасників консорціуму у разі укладення договору за результатами процедури закупівлі та за умови, що така можливість передбачена в тендерній документації, у тому числі щодо конкретизації відповідних вимог та способів надання підтвердження.
Разом з тим, з огляду на частину першу статті 23 Закону, юридична особа не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції має право звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації.
У свою чергу, згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень внести зміни до тендерної документації.
Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщений лист від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
|
|
23.10.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
КП «РЕДАКЦІЯ МІСЬКОГО ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО І ПУБЛІЦИСТИЧНОГО АЛЬМАНАХУ «САКСАГАНЬ» на початку року у річному плані використання коштів планувало суму 299100,00 грн. на поліграфічні послуги. Нами було невірно трактовано п1.с.2 ЗУ "Про публічні закупівлі", щодо предмета закупівлі послуг , яка дорівнює або превищує 200 тисяч грн.
Так як, до видання планувалось три різних вида друкованої продукції з різними виконавцями полуг ми вважали, що потрібно проводити відкриу закупівлю тільки.якщо 200 тис. грн. це сума договору з одним постачальником.
На теперішній час нами укладено та виконано два договори загальною вартістю 199 350 грн. та проведено закупівлю послуг для виконання останнього договору на суму 69000 грн.через PROZORO.Укладений договір не реєструє Держказначейсво з причин не проведення своєчасного тендера на початку року на багатолотову закупівлю.
Чи є можливість зараз зареєструвати та оплатити
останній договір на поліграфічні послуги.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 N 454.
Інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Водночас питання здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) міститься в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону.
Ураховуючи зазначене, беручи до уваги частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належать порушені у запиті питання, пов'язані з реєстрацією та оплатою договорів, а також визначення правомірності дій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
|