Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Доброго дня. На початку року були проведені відктирі торги на постачання природного газу та укладений договір з переможцем торгів. Ціна в договорі зазначена з урахуванням тарифів на його транспортування. Постачальник, посилаючись на відповідні Постанови НКРЕ, звернувся до нас з вимогою укласти додаткову угоду до договору на зміну ціни на газ без урахування тарифів на його транспортування та водночасно укласти з ним новий договір на транспортування газу. Як правильно нам діяти у цій ситуації, ци не буде вимога Постачальника суперечити ст.36 Закону "Про публічні закупівлі" ?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Інформація щодо випадків зміни істотних умов договору про закупівлю, передбачених Законом, висвітлена у листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням

http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06

При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.

23.03.2018

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

4247 / 4302

Чи потрібно оприлюднювати скановану копію договору відповідно до вимог статті 10 розділу ІІІ Закону Про публічні закупівлі у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі перевищує 50 тисяч грн. (відповідно абзацу 5 пункту 1 статті 2 Закону Про публічні закупівлі).

Відповідь

24.03.2021

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

4246 / 4159

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та введений в дію з 19.04.2020. Відповідно до абзацу 2 частини 10 статті 3 нової редакції Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника (далі – ЄЗС), затвердженого у встановленому законодавством порядку. Згідно порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 №454 (далі-Порядок), предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Відповідно до Листа МЕРТУ від 03.09.2020 №3304-04-53972-06 «Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель»: предмет закупівлі товарів і послуг згідно з Порядком має визначатися за показником четвертої цифри, тобто за класом. Клас вказують перші чотири цифри (XXXX0000-Y). Натомість перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y). Цифра «0» при визначенні за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника розміщується 5—8 цифрами коду. У разі якщо цифра «0» стоїть четвертою цифрою у коді, то значущими є перші три цифри, які означають показник третьої цифри — групу, а не клас. Отже, якщо четвертою цифрою в коді є цифра «0», в такому випадку клас у коді відсутній. У разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного Порядку коду, у електронній системі закупівель технічно реалізована можливість обрання замовником показника «99999999-9 — Не визначено». Враховуючи що предметом закупівлі за показником 99999999-9 «Не відображене в інших розділах» можуть бути як товари так і послуги за різними напрямками, які не мають в ієрархічній структурі ЄЗС 4 цифри коду. Наприклад: 1) ДК 021:2015: 92400000-5 Послуги ЗМІ за кодом ДК (Розміщення інформації в ЗМІ) - очікувана вартість закупівлі: 800 000,00 грн. 2) ДК 021:2015: 43500000-8 Гусеничні транспортні засоби (Трактор) - очікувана вартість закупівлі: 250 000,00 грн. У зв’язку з вищезазначеним, просимо надати роз’яснення щодо правильності визначення виду та/або процедури закупівлі за показником 99999999-9 «Не відображене в інших розділах». Замовник повинен визначати вартісні межі: 1) шляхом сумування очікуваної вартості усіх закупівель (товари, послуги), які віднесено до показника 99999999-9 «Не відображене в інших розділах»? 2) виходячи з очікуваної вартості однієї конкретної назви закупівлі, яка віднесена до показника 99999999-9 «Не відображене в інших розділах»? 3) сумуючи подібні за напрямом (ідентичні) закупівлі за конкретними назвами закупівлі? чи іншим шляхом?

Відповідь

07.05.2020

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

4246 / 4285

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозцій/пропозицій документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Водночас, відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Якщо учасник наклав КЕП/ЕЦП на всю пропозицію, а не на кожен документ пропозиції окремо, чи вважаються такі документи оригіналом електронного документа? Чи має право замовник у спрощеній закупівлі вимагати від учасника скановані документи пропозиції, що складені безпосередньо учасником, завірені підписом уповноваженої особи та відбитками печатки у разі накладання кеп/ецп на всю пропозицію, а не на кожен електронний документ окремо?

Відповідь

14.11.2018

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

4246 / 4054

Про надання роз’яснень, стосовно оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору, у разі здійснення закупівлі робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзаці 3 частини 1 статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі” (надалі – Закон). Згідно із ст.10 Закону, Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, у тому числі: повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін. У разі використання авторизованого електронного майданчика, при здійсненні закупівлі робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзаці 3 частини 1 статті 2 Закону, чи повинен Замовник оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору.

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2