Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Доброго дня. Все частіше Замовниками вимагаються документи (гарантійні листи від 3-х осіб), а саме: «З метою попередження поставки фальсифікатів та не якісного товару Учасник повинен надати гарантійний лист від виробника або офіційного представника виробника на території України (надати авторизаційний лист про повноваження), яким підтверджується можливість поставки товару, який є предметом закупівлі цих торгів та пропонується Учасником, в належній якості, у кількості, зі строками придатності та в терміни, визначені тендерною документацією та пропозицією Учасника торгів» Як приклад торги № UA-2019-09-20-001199-b, UA-2019-09-09-001104-a, UA-2019-09-05-001196-b та інші по всіх областях. Само собою що виробники або самі приймають участь у закупівлях або їх представники. Да й взагалі 3-тя особа вирішує дати лист або не дати, або в менеджера нема часу його готувати, або хтось вже попросив нікому не давати та інше. Вимога цього документу суттєво обмежує конкуренцію та дає важіль Замовнику - відхиляти Учасників без цих листів за те що «пропозиція не відповідає вимогам замовника». МЕРТ та МОЗ вже рекомендували Замовникам не використовувати такі листи, але ці рекомендації ніхто не виконує. Приклад ігнорування рекомендацій : UA-2019-07-17-000463-b. Чому після 3-ї років роботи системи Прозоро такі дискримінаційні вимоги стають нормою закупівель та ніяк не обмежуються в обов’язковому (наказному) порядку регуляторними відомствами. Прошу дати роз’яснення що до позиції МЕРТ в цьому питанні.

Відповідь

28.02.2018

Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа

Розширений перегляд

4338 / 4381

Планується купівля автомобіля, приблизно 400000,00 грн. Серед працівників сільської ради вища освіта тільки у сільського голови. Як правильно затвердити склад тендерного комітету?

Відповідь

22.06.2020

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

4337 / 4326

Доброго дня, в п.3 р.1 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом від 15.04.2020 №708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі», предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, тобто відсутня вимога щодо зазначення в дужках конкретної назви закупівлі, на відміну від наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року N 454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі", який втратив чинність. При цьому Наказ МЕРТУ від 22.03.2016 р. №490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель", наразі чинний і передбачає у формах Річного плану, оголошення про проведення відкритих торгів тощо, заповнення графи "конкретна назва закупівлі". Виходячи з вищевикладеного, просимо надати розяснення, чи потрібно зазначати конкретну назву предмета закупівлі при плануванні закупівель та оголошенні процедур закупівель/спрощених закупівель.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з статтею 9 Закону Уповноваженим органом розроблено та затверджено порядки, зокрема щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації про публічні закупівлі.

При цьому розроблення та затвердження форм документів у сфері публічних закупівель Законом не передбачено.

Так, ураховуючи пункт 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок № 708).

Вимога щодо назви предмета закупівлі передбачена Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, що затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі - Порядок № 1082).

Так, згідно з пунктом 12 Порядку під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо назви предмета закупівлі (у разі визначення предмета закупівлі - послуга з виконання науково-технічних робіт, у цьому електронному полі зазначається конкретна назва науково-технічної роботи); коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку № 708, та їх назви.

У свою чергу, з технічних питань необхідно звертатись до оператора авторизованому електронного майданчика та ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.

07.05.2020

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

4337 / 4376

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозцій/пропозицій документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Водночас, відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Якщо учасник наклав КЕП/ЕЦП на всю пропозицію, а не на кожен документ пропозиції окремо, чи вважаються такі документи оригіналом електронного документа? Чи має право замовник у спрощеній закупівлі вимагати від учасника скановані документи пропозиції, що складені безпосередньо учасником, завірені підписом уповноваженої особи та відбитками печатки у разі накладання кеп/ецп на всю пропозицію, а не на кожен електронний документ окремо?

Відповідь

19.03.2020

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

4337 / 4314

ОСББ бере участь в міській програмі, реалізовує проект - капітальний ремонт покрівлі. Загальна вартість проекту - 1 200 000,00. місто відшкодовує 720 000,00 грн. Яким чином осбб може проводити відбір виконавця проекту? (у вартість проекту входить вартість будівельних робіт, проектно кошторисної документації, тех нагляду, вартість енергоаудиту і т. д.) Чи можна проводити відбір без використання елекронної системи?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2