|
22.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, в п.3 р.1 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом від 15.04.2020 №708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі», предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, тобто відсутня вимога щодо зазначення в дужках конкретної назви закупівлі, на відміну від наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року N 454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі", який втратив чинність. При цьому Наказ МЕРТУ від 22.03.2016 р. №490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель", наразі чинний і передбачає у формах Річного плану, оголошення про проведення відкритих торгів тощо, заповнення графи "конкретна назва закупівлі". Виходячи з вищевикладеного, просимо надати розяснення, чи потрібно зазначати конкретну назву предмета закупівлі при плануванні закупівель та оголошенні процедур закупівель/спрощених закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 9 Закону Уповноваженим органом розроблено та затверджено порядки, зокрема щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації про публічні закупівлі.
При цьому розроблення та затвердження форм документів у сфері публічних закупівель Законом не передбачено.
Так, ураховуючи пункт 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок № 708).
Вимога щодо назви предмета закупівлі передбачена Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, що затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі - Порядок № 1082).
Так, згідно з пунктом 12 Порядку під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо назви предмета закупівлі (у разі визначення предмета закупівлі - послуга з виконання науково-технічних робіт, у цьому електронному полі зазначається конкретна назва науково-технічної роботи); коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку № 708, та їх назви.
У свою чергу, з технічних питань необхідно звертатись до оператора авторизованому електронного майданчика та ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.
|
|
15.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
У зв’язку з внесенням змін до Закону України «Про публічні закупівлі», а саме виключення з норми Закону такої підстави для проведення переговорної процедури закупівлі, як «відсутність конкуренції на відповідному ринку, внаслідок чого договір може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності альтернативи», виникло питання стосовно здійснення закупівлі поштових марок вартістю понад 200 тис.
Так, положеннями ст. 15 Закону України «Про поштовий зв’язок» передбачено, що виключно Національний оператор (АТ «Укрпошта») має право на видання, введення в обіг та організацію розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток, а також виведення їх з обігу.
При цьому, Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено виключний перелік підстав для проведення переговорної процедури закупівлі. Зокрема, згідно пп.2 ч. 2 ст. «переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: …2) якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків:… відсутність конкуренції з технічних причин…».
Враховуючи наведені положення законодавства просимо надати роз’яснення стосовно того яким чином (з використанням якої процедури закупівлі) необхідно проводити закупівлю поштових марок вартістю понад 200 тис. після 19 квітня 2020 року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Згідно з абзацом четвертим пунктом 2 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання у разі відсутності конкуренції з технічних причин.
Отже, якщо роботи, товари чи послуги через будь-які обгрунтовані та підтверджені технічні причини, в тому числі встановлені законодавством, можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб`єктом господарювання за відсутності при цьому альтернативи, в такому разі замовник може здійснити закупівлю шляхом проведення переговорної процедури закупівлі на підставі абзацу четвертого пункту 2 частини другої статті 40 Закону.
|
|
29.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 №454 (далі – Порядок) встановлено, що під час здійснення закупівлі медичних виробів предмет закупівлі визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159. У разі якщо предмет закупівлі медичних виробів містить два і більше медичних виробів, замовником у дужках зазначаються код та назва кожного медичного виробу. При цьому, на відміну від способу визначення предмету закупівлі товарів та послуг або лікарських засобів, Порядком не передбачено способу визначення окремих частини предмета закупівлі (лотів) для закупівлі медичних виробів. Водночас, задля досягнення мети Закону України «Про публічні закупівлі» в частині створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, замовникам доцільно мати можливість визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) під час закупівлі медичних виробів. В той же час статтею 164-14 КУпАП встановлена відповідальність за порушення порядку визначення предмета закупівлі, у зв’язку з чим прохання надати роз’яснення щодо можливості поділу предмета закупівлі медичних виробів на лоти, а також в який спосіб, або за якими критеріями такий поділ має відбуватись.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь надане питання міститься у запиті № 743/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a та у листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеному за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0&fNum=3302-06%2F3816-06%20
|
|
24.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. КП "М" створене відповідним рішенням міської ради (100% статутного капіталу). Відповідно до статуту - КП "М" створено згідно з чинним законодавством, засновано на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади міста, від імені якої виступає міська рада. Рішенням міської ради прийнято Програму утримання об"єктів зовнішнього освітлення вулиць на 2020-2022 роки, де визначено, що дане КП створене на підставі закону з метою реалізації самоврядних повноважень ОМС з обслуговування мереж зовнішнього освітлення вулиць. Мета та завдання цієї програми - забезпечення утримання об"єктів зовнішнього освітлення вулиць територіальної громади комунальним підприємством "М", яке є балансоутримувачем комунального майна. Відповідно до Програми вказані види робіт (в частині майна, що є комунальною власністю) надаються КП "М" населенню безкоштовно та не реалізуються на ринку, у розумінні ЗУ "Про захист ек-ної конкуренції" та не беруть участь у господарському обороті та повинні компенсуватися (відшкодовуватися) за рахунок бюджету територіальної громади, як об"єкти загального користування. Головним розпорядником коштів визначено управління житлово-комунальних послуг, шляхом затвердження йому бюджетних призначень. Головний розпорядник укладає відповідний договір з виконавцем послуг (КП "М"). КП "М" - одержувачем бюджетних коштів не визначено. Рішення АМКУ щодо того, що така підтримка КП не є державною допомогою - в наявності. Також, КП "М", здійснює ведення окремих рахунків та розподіл доходів і витрат, що забезпечує запобіганню витрачання підтримки (відшкодування) на інші види господарської діяльності, що здійснюються цим підприємством на комерційній основі.Запитання:1)Чи є КП "М", яке отримує підтримку (відшкодування витрат на певний вид своєї діяльності) та не є одержувачем бюджетних коштів, замовником в розумінні Закону та чи повинне здійснювати свої закупівлі відповідно до вимог Закону? 2) Якщо є замовником, то яку частину своїх коштів КП "М" повинно витрачати через систему електронних закупівель - лише кошти отримані від господарської діяльності чи також і кошти отримані як підтримка (відшкодування витрат)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
http://https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
|
|
15.12.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Замовники при переговорній процедурі просять довідку з Торгово-промислової палати про підтвердження того, що ми є єдиним виконавцем послуги в місті з технічних причин в сфері теплопостачання. Підприємство внесено до переліку суб"єктів природнії монополій, як монополіст у транпортуванню теплової енергії.Також нами була надана Замовнику довідка про те, що відсутні інші суб’єкти господарювання у сфері теплопостачання, що приєднані до теплових мереж нашого підтриємства.
Але Замовник вимагає підтвердити статус мономоліста ще й довідкою з Торгово-промислової палати як незалежно-експертної установи.
Чи це є правомірно?
Додатково просимо зазначити вичерпний перелік документів, які може вимагати Замовник у такій ситуації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|