|
|
26.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведення процедури публічної закупівлі ( відкриті торги) 07.09.2020р. відділ освіти, національно - патріотичного виховання, молоді та спорту ЖИтомирської районної державної адміністрації Житомирської області( надалі Замовник) було укладено договір будівельного підряду навчального закладу Левківська ЗОШ з переможцем процедури закупівлі ( надалі Підрядник). Термін виконання робіт до 31.12.2021 року. 20.10.2020р. рішенням сесії районної ради майно та права засновника Левківської ЗОШ були передані Глибочицькій сільськійь раді, яка в свою чергу, передала майно Левківської ЗОШ в оперативне управління відділу освіти, культури, молоді та спорту сільської ради( надалі - Відділ освіти сільської ради).
Чи мають можливість Замовник, Підрядник та відділ освіти сільської ради шляхом укладання додаткової угоди провести заміну сторони договору, а саме Зам овника, на іншу особу- - Відділ освіти сільської ради. Також, чиє технічна можливість розмістити дану додаткову угоду в системі ПРОЗОРРО і як в такому випадку звітувати про виконання договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 173/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=4b20321b-94dc-4f26-aac4-78e2ba58027d
|
|
|
26.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На наші запити № 2764/2020 та № 2787/2020, у яких порушені питання стосовно виконання постанови КМУ від 16.12.2020 № 1266, ми отримали від Департаменту сфери публічних закупівель повідомлення про необхідність звернутися до Державної аудиторської служби України (ДАСУ). Натомість, після звернення до ДАСУ, ми отримали повідомлення про відсутність у них повноважень щодо надання роз’яснень з питань публічних закупівель із посиланням на відповідні номативно-правові акти: ст. 113 Бюджетного кодексу України, ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Положення про державну аудиторську службу України, затвердженою Поставновою КМУ від 03.02.2016 № 43.
Водночас, ДАСУ рекомендовано звернутись з порушенних питань саме до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, як до органу на який, відповідно до ч.1 ст. 7 ЗУ «Про центральні органи виконавчої влади», покладено надання роз’яснень та здійснення соціального діалогу на галузевому рівні.
Враховуючи викладене, ПОВТОРНО звертаємось з питанням щодо надання вичерпного переліку інформації, яка повинна міститись в обгрунтуваннях:
- технічних та якісних характеристик предметів закупівлі, окремо по видам: товари, роботи, послуги;
- розміру бюджетного призначення предметів закупівлі, окремо по видам: товари, роботи, послуги;
- очікуваної вартості предметів закупівлі, окремо по видам: товари, роботи, послуги;
з метою її подальшого оприлюднення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
При цьому згідно з Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, основними завданнями якого є, зокрема здійснення перерозподілу бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету, затверджує разом з головними розпорядниками бюджетних коштів паспорти бюджетних програм; проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, стосовно його відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів; затверджує лімітні довідки про бюджетні асигнування, що містять бюджетні призначення та їх помісячний розподіл.
Тому, оскільки Держаудитслужба є розробником постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1266, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 “Про ефективне використання державних коштів” та, виходячи з пункту 5 цієї постанови, яким передбачено, що перевірка за дотриманням вимог постанови здійснюється під час здійснення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужбою, з питань позиції Держаудитслужби стосовно вимог зазначеної вище постанови пропонуємо звернутися до Мінфіну.
|
|
|
26.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Концерн РРТ є державним підприємством, що здійснює свою діяльність відповідно до Статуту виключно на комерційній основі та орієнтований виключно на одержання прибутку. Потреби держави Концерн РРТ забезпечує на конкурентному ринку, невід׳ємною частиною якого є. зокрема, попит, пропозиція, ціна та у конкурентний спосіб.
Так, Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення не відноситься до кола суб’єктів господарювання, які відповідно ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (зі змінами) визначені як «замовники», на яких розповсюджується дія вищезазначеного Закону при здійсненні закупівель за власні кошти, оскільки відповідно до ст.2 п.1 пп.3 під дію Закону підпадають: «юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак…». Керуючись вищезазначеним Концерн РРТ розробив та затвердив власне Положення про порядок здійснення закупівель товарів, робіт та послуг та дотримується його вимог при здійсненні закупівель за кошти підприємства, отримані від господарської діяльності. Ситуація: наш орган управління відповідно до державної програми отримує бюджетні кошти, виконавцем з освоєння цих коштів визначено Концерн РРТ. Запитання: Надайте, будь ласка, методологічну допомогу та роз׳яснення щодо того, чи буде Концерн РРТ вважатися замовником у розумінні Закону про публічні закупівлі та повинен дотримуватись вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робі та послуг? Якими нормативними документами можна підтвердити/заперечити належність Концерну до «замовників» у розумінні пункту 11 частини першої статті 1 Закону?. Щиро дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
26.02.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником двічі проведено процедуру відкритих торгів на закупівлю транспортної послуги. На участь у закупівлі заявляється лише комунальне підприємство міської ради, інші учасники не заявлялись. Для забезпечення отримання послуг Замовником ініційовано переговорну процедуру. При підготовці процедури стало питання перевірки учасника на відповідність вимогам ст. 17. З'ясовано, що у замовника і учасника (комунального підприємства) спільний засновник - міська рада. ч. 7 ст. 17 передбачено, що підставою для відмови в участі у процедурі закупівлі є подання тендерної пропозиції учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Виникає ситуація, що замовник та Учасник мають одного засновника - міську раду. З вказаного пункту виходить що учасник повинен бути відхилений через те що учасник і Замовник є пов'язаними особами відповідно до Закону. Але при цьому пропозиції від інших учасників не надходили, а послугу закуповувати потрібно. Прошу надати роз'яснення як краще в цій ситуації діяти Замовнику
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
Крім цього, згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України Про публічні закупівлі для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації.
|
|
|
26.02.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, процедура закупівлі відкриті торги на газ. Заключили договір 08.02.21р. 19.02. Постачальник надає три дод.угоди на підвищення ціни, також три довідки з ТПП. В першій вказане коливання ціни (згідно вимог договору), в другій вказані відпускні ціни Інших постачальників, а в третій коливання ціни, але в сторону зменшення (в першій довідці від 02.02.2021р. коливання 7150 до 8209, за якою ми вважаємо, що є коливання ціни, а в третій довідці від 12.02.2021р.- 7150-8150). Перше питання: чи є останні дві довідки підставами для підвищення ціни? Друге питання, які наші дії, якщо Постачальник розірве договір, якщо ми не погодимся підвищувати ціну, так як не вважаємо, що довідки № 2 та № 3 є документальним підтвердженням коливання ціни на газ на ринку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|