|
04.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» зі змінами під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Замовником у тендерній документації встановлено вимогу накладання електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) або кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) на документи тендерної пропозиції. Учасником процедури закупівлі не накладено ЕЦП/КЕП на документи пропозиції. Статтею 31 Закону встановлено вичерпний перелік підстав для відхилення. Чинна редакція закону не містить підставу відхилення як то невідповідність пропозиції учасника вимогам документації. Проте вимога про накладення ЕЦП/КЕП міститься у чинному законодавстві України та відповідно відображена у тендерній документації. Питання: за якою підставою визначеною статтею 31 Закону замовник повинен відхилити пропозицію учасника у вказаному вище випадку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах №671/2020 і №1619/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA та https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463.
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
24.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може Замовник повторно дискваліфікувати пропозицію Учасника з причин, що не були вказані у першому рішенні Замовника, щодо дискваліфікації пропозиції цього Учасника, якщо перше рішення Замовника про дискваліфікацію були успішно оскаржено Учасником в Антимонопольному комітеті України?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини дев’ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.
Згідно з частиною одинадцятою статті 29 Закону у разі відхилення тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені цією статтею.
Поряд з цим частиною десятою статті 29 Закону встановлений строк для розгляду тендерних пропозицій.
Крім того рішення, що приймаються замовником оформлюється протоколом.
Отже, під час розгляду тендерних пропозицій замовник перевіряє тендерні пропозиції на відповідність всім вимогам тендерної документації та зазначає в своєму рішенні всі невідповідності тендерної пропозиції для її подальшого відхилення.
У свою чергу, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
|
|
20.08.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може бути накладений штраф на замовника за невідхилення тендерної пропозиції , яка підлягала відхиленню при проведенні спрощеної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Водночас статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі у разі настання яких передбачена відповідальність. При цьому Кодекс не передбачає накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у разі невідхилення пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до Закону під час проведення спрощеної закупівлі.
Поряд з цим згідно з частиною двадцятою статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду.
Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
|
|
17.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до листа Мінекономіки від 03.06.2020р. №3304-04/34835-06 Замовник в тендерній документації встановив вимогу щодо необхідності підтвердження учасниками в складі їх тендерної пропозиції відсутності підстав для відмови згідно п. 5, 6, 12 частини 1 та частини 2 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) в довільній формі (у вигляді довідки).
Учасник процедури закупівлі не підтвердив таку інформацію у спосіб визначений тендерною документацією.
Питання: На підставі якої норми Закону Замовник повинен/має право відхилити тендерну пропозицію такого учасника, якщо статтею 31 Закону такої підстави не передбачено?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно частини третьої статті 17 Закону учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.
При цьому згідно статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону. Так, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі:
не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;
не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;
Водночас рішення про відхилення приймаються замовником самостійно.
|
|
13.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
В ТД була вимога надати графік виконання робіт, складений відповідно до чинних Державних будівельних норм.
Срок виконання робіт згідно ТД до 30.12.2021 роки
Ми в складі своєї ТП надали графік виконання робіт, проте він до 31.12.2020 року.
Замовник відхилив нашу ТП.
Чи правомірні дії замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг.
У свою чергу, згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону.
У свою чергу, перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону. Так, зокрема абзацом другим пункту 2 частини першої статті 31 Закону визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
При цьому до компетенції Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|