Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
15.05.2020 Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі Розширений перегляд
6993 / 6953
З метою забезпечення належного функціонування життєво важливої діяльності, а також враховуючи особливості Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та Правила регулювання ринку електричної енергії, станом на 05.05.2020 року виникла нагальна потреба в застосуванні переговорної процедури на закупівлю електричної енергії на підставі п. 2 ч. 3 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме «як виняток, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника», однак станом на 15.05.2020 року відсутня технічна можливість в застосуванні переговорної процедури саме за вищезазначеною підставою, в зв’язку з тим, що «авторизований електронний майданчик» не працює згідно норм нової редакції Закону. Враховуючи вищезазначене, прошу надати роз’яснення, щодо подальших дій, які стосуються проведення переговорної процедури за підставі п. 2 ч. 3 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» без порушення норм чинного законодавства.
Відповідь
14.05.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
5718 / 5888
Добрий день! 1. Роз'ясніть, будь ласка, як замовник може захистити себе від потенційного учасника, який умисно ставить запитання, які не стосуються змісту тендерної документації, в такий спосіб зловживає своїм правом звертатися за роз'ясненням до замовника і як наслідок затягує процедуру закупівлі. Крім того, потенційний учасник у своєму зверненні допускає некоректні висловлювання, що шкодять діловій репутації замовника. Оскільки ідентифікувати потенційного учасника немає можливості як замовник може себе захистити? 2. Як повідомити про недобросовісного учасника, який подав у тендерній пропозицій недостовірну інформацію? Дякую за відповіді.
Відповідь
07.05.2020 Запитання      Тема: Тендерна документація Розширений перегляд
6727 / 6695
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» у новій редакції (далі-Закон), яка набула чинності 19.04.2020р. у пп.37), п.1 Ст.1 Закону передбачена можливість участі у закупівлі Учасника - об’єднання юридичних осіб - нерезидентів без створення окремої юридичної особи, наприклад консорціум. Розуміємо, що такий консорціум без створення юридичної особи можливий лише за іноземним законодавством. Питання: Яким чином завантажувати через електронний майданчик Тендерну пропозицію такого Учасника? Чи як саме консорціум, який не має реєстраційних даних оскільки не є юридичною особою? Чи як уповноваженого учасника (члена) такого об’єднання юридичних осіб - нерезидентів без створення окремої юридичної особи?
Відповідь
30.04.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
5514 / 5341
Є закупівля UA-2020-04-23-000133-a "Очікувана вартість" закупівлі 21200грн. Моя ставка на даний тендер 19350 грн. в моєму розумінні я маю платити за участь 17 грн. (що випливає з тарифної сітки затвердженої КМУ в постанові №116, - так як моя вартість нижче 20 тис грн.) Та при реєстрації з мене зняли 119 грн. (був змушений відкликати пропозицію, - так як вважаю, такі дії тендерного майданчика порушують Законодаство). В постанові КМУ від 24 лютого 2016 р. № 166 - чітко сформовано, - далі витяг із постанови: " За подання учасником тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі, що була розкрита електронною системою закупівель через електронні сервіси з автоматичним обміном інформацією (онлайн-сервісами), доступ до яких здійснюється за допомогою Інтернету, та за користування зазначеними електронними сервісами оператор авторизованого/попередньо авторизованого електронного майданчика справляє з учасника плату в розмірі: 1) один неоподатковуваний мінімум доходів громадян - у разі, коли вартість закупівлі становить не більш як 20 тис. гривень;" Прошу надати юридичне уточнення понять: "Очікувана вартість" - завжди фігурує в тендерній документації будь-якої закупівлі. "Вартість закупівлі" - фігурує в постанові КМУ від 24 лютого 2016 р. № 166 В моєму розумінні це два абсолютно різні поняття і тому несуть різну суть. "Очікувана вартість" - абстрактна, початкова цифра вище якої просто не має бути ставка на тендері. "Вартість закупівлі" - чітка (стала) цифра яка утворюється за результатами торгів. Питання, - чому я як учасник, маю платити за участь в тендері суму яка вираховується з "абстрактної" нічим не обгрунтованої цифри (яка в результаті торгів буде змінена, незрозуміло на яку величину), якщо моя початкова ставка є нижчою? Логічно вираховувати вартість участі від початкової ставки учасника. Тим більше що текст в постанові КМУ №116 сформульований дуже чітко і не двозначно, а саме, - вартість участі формується з "Вартості закупівлі" і аж ніяк не з "Очікуваної вартості" чи "Розміру бюджетного призначення" Так «Початкова ставка» теж не є сталою величиною, - бо може бути змінена під час торгів (але ж тільки в сторону зменшення), тому на мою думку «Початкова ставка» є більш актуальним мірилом ніж «Очікувана вартість»(як ми потенційні учасники, - застраховані від завищення "Очікуваної вартості"???), так як остаточна «Вартість закупівлі»(на основі якої, - згідно законодавства формується вартість участі в тендері) однозначно буде не більше «Початкової ставки» (якщо учасник пройде кваліфікацію). Дуже чекаю на розяснення. Дякую.
Відповідь
29.04.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
6877 / 6828
Відповідно до частини 6 статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. Враховуючи вищезазначене виникає питання, чи повинен замовник торгів або переможець оприлюднювати у системі закупівель повідомлення про продовження строку укладання договору?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2