|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» у новій редакції (далі-Закон), яка набула чинності 19.04.2020р. у пп.37), п.1 Ст.1 Закону передбачена можливість участі у закупівлі Учасника - об’єднання юридичних осіб - нерезидентів без створення окремої юридичної особи, наприклад консорціум. Розуміємо, що такий консорціум без створення юридичної особи можливий лише за іноземним законодавством.
Питання:
Яким чином завантажувати через електронний майданчик Тендерну пропозицію такого Учасника? Чи як саме консорціум, який не має реєстраційних даних оскільки не є юридичною особою? Чи як уповноваженого учасника (члена) такого об’єднання юридичних осіб - нерезидентів без створення окремої юридичної особи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників зокрема належать об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи (абзац п’ятий пункту 37 частини першої статті 1 Закону).
Водночас відповідно до статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель (далі – система).
При цьому частиною десятою статті 26 Закону визначено, що у разі якщо тендерна пропозиція/пропозиція подається об’єднанням учасників, до неї обов’язково включається документ про створення такого об’єднання.
Водночас реєстрація користувачів системи здійснюється одним зі способів визначених Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, яким визначено вимоги до функціонування електронної системи закупівель
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Отже, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
30.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Є закупівля UA-2020-04-23-000133-a "Очікувана вартість" закупівлі 21200грн.
Моя ставка на даний тендер 19350 грн. в моєму розумінні я маю платити за участь 17 грн. (що випливає з тарифної сітки затвердженої КМУ в постанові №116, - так як моя вартість нижче 20 тис грн.)
Та при реєстрації з мене зняли 119 грн. (був змушений відкликати пропозицію, - так як вважаю, такі дії тендерного майданчика порушують Законодаство).
В постанові КМУ від 24 лютого 2016 р. № 166 - чітко сформовано, - далі витяг із постанови:
" За подання учасником тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі, що була розкрита електронною системою закупівель через електронні сервіси з автоматичним обміном інформацією (онлайн-сервісами), доступ до яких здійснюється за допомогою Інтернету, та за користування зазначеними електронними сервісами оператор авторизованого/попередньо авторизованого електронного майданчика справляє з учасника плату в розмірі:
1) один неоподатковуваний мінімум доходів громадян - у разі, коли вартість закупівлі становить не більш як 20 тис. гривень;"
Прошу надати юридичне уточнення понять:
"Очікувана вартість" - завжди фігурує в тендерній документації будь-якої закупівлі.
"Вартість закупівлі" - фігурує в постанові КМУ від 24 лютого 2016 р. № 166
В моєму розумінні це два абсолютно різні поняття і тому несуть різну суть.
"Очікувана вартість" - абстрактна, початкова цифра вище якої просто не має бути ставка на тендері.
"Вартість закупівлі" - чітка (стала) цифра яка утворюється за результатами торгів.
Питання, - чому я як учасник, маю платити за участь в тендері суму яка вираховується з "абстрактної" нічим не обгрунтованої цифри (яка в результаті торгів буде змінена, незрозуміло на яку величину), якщо моя початкова ставка є нижчою?
Логічно вираховувати вартість участі від початкової ставки учасника.
Тим більше що текст в постанові КМУ №116 сформульований дуже чітко і не двозначно, а саме, - вартість участі формується з "Вартості закупівлі" і аж ніяк не з "Очікуваної вартості" чи "Розміру бюджетного призначення"
Так «Початкова ставка» теж не є сталою величиною, - бо може бути змінена під час торгів (але ж тільки в сторону зменшення), тому на мою думку «Початкова ставка» є більш актуальним мірилом ніж «Очікувана вартість»(як ми потенційні учасники, - застраховані від завищення "Очікуваної вартості"???), так як остаточна «Вартість закупівлі»(на основі якої, - згідно законодавства формується вартість участі в тендері) однозначно буде не більше «Початкової ставки» (якщо учасник пройде кваліфікацію).
Дуже чекаю на розяснення.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас вимоги до функціонування електронної системи закупівель (далі – система) визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Виходячи зі змісту пункту 5 Порядку функціонування системи за подання учасником тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі, що була розкрита системою через електронні сервіси з автоматичним обміном інформацією (онлайн-сервісами), доступ до яких здійснюється за допомогою Інтернету, та за користування зазначеними електронними сервісами оператор авторизованого/попередньо авторизованого електронного майданчика справляє з учасника плату, розмір якої визначається виходячи з вартості закупівлі.
У свою чергу, відповідно до абзацу четвертого пункту 2 Порядку функціонування системи вартість закупівлі – очікувана вартість закупівлі або ціна енергосервісного договору, зазначена учасником у тендерній пропозиції (у разі здійснення закупівлі енергосервісу відповідно до Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”).
Таким чином, у разі подання учасником тендерної пропозиції та/або пропозиції, що була розкрита системою, з нього справляється плата у розмірі встановленому пунктом 5 Порядку функціонування системи.
Поряд з цим довідково інформуємо, що наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 затверджено примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
Варто також зазначити, що відповідно до частини першої статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.
Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
|
|
29.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини 6 статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Враховуючи вищезазначене виникає питання, чи повинен замовник торгів або переможець оприлюднювати у системі закупівель повідомлення про продовження строку укладання договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель (далі – система) у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю – протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі.
Поряд з цим відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Таким чином, перелік інформації, яку замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в системі у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, визначена частиною першою статті 10 Закону.
Разом з тим, виходячи зі змісту частини десятої статті 11 Закону та підпункту 1 пункту 4 розділу Х Закону, рішення уповноваженої особи/тендерного комітету оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою/ всіма членами комітету, присутніми на його засіданні.
Поряд з цим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в системі пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
29.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: зміни до тендерної документації та роз’яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз’яснень.
Враховуючи вищезазначене виникає питання, поняття «машинозчитувальний формат» мається на увазі, що це документи завантажуються в електронну систему закупівель у вигляді файлів, придатних для машинозчитування (файли з розширенням «..pdf.», «..jpeg.», тощо)? Прохання надати роз’яснення та визначення терміну «машинозчитувальний формат».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель (далі – система) у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, зміни до тендерної документації та роз’яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі –протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз’яснень.
Водночас інформація про закупівлі, зазначена у частині першій цієї статті, оприлюднюється відповідно до вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації”, у тому числі у формі відкритих даних (частина шоста статті 10 Закону).
У свою чергу, вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, визначаються Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 (далі – Положення).
При цьому абзацом п’ятим пункту 2 Положення визначено, що машиночитаний формат – формат даних, структурований таким чином, що дає змогу інформаційним системам ідентифікувати, розпізнавати, перетворювати та отримувати конкретні дані без участі людини.
Поряд з цим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в системі пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
17.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
У зв'язку з набуттям чинності 19.04.2020 нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі", просимо надати роз'яснення стосовно наступного положення даного Закону.
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону передбачено "5. Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису."
Оскільки, відповідно до положень Закону всі тендерні пропозиції (в т.ч. документи у їх складі) подаються в електронному вигляді через електронну систему закупівель,в тому числі, у вигляді сканованих копій оригіналів документів складених учасником (наприклад копія статуту), то відповідно до вищезазначеного положення (частина 5 статті 22 Закону) мається на увазі що:
1. замовнику забороняється вимагати засвідчення підписом та печаткою учасника документів у складі тендерної пропозиції, що надані через електронну систему закупівель з накладанням КЕП на всю тендерну пропозицію (підписання КЕП тендерної пропозиції учасника)?
або
2. кожен документ, що завантажено в електронну систему у складі тендерної пропозиції учасника, має бути надано з накладенням КЕП уповноваженої особи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація – документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, відповідно до частини п’ятої статті 22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.
Визначення поняття “електронний документ” наведено в статті 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”.
Таким чином, Закон містить заборону стосовно встановлення замовником в тендерній документації вимог щодо засвідчення печаткою та підписом уповноваженої особи учасника документів тендерної пропозиції, які є електронними документами в розумінні Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”.
|