Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Про Міністерство Діяльність Бізнесу Громадськості Воєнний стан: громадянам та бізнесу
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
04.10.2022 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1528 / 1487
Просимо надати роз’яснення: чи правомірно здійснити закупівлю одягу (спідня білизна, футболки, штани, светри та ін.) для поранених, що перебувають на лікуванні в підпорядкованих лікувально-профілактичних закладах, на суму, вартість якого перевищуватиме 50 тис. грн. без застосування спрощеної закупівлі та/або електронного каталогу у відповідності до виключення Постанови Кабінету Міністрів України № 169 в редакції Постанови № 732, а саме: «існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовників строків для проведення спрощеної закупівлі або застосування електронного каталогу».
Відповідь
23.09.2022 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1601 / 1694
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» від 16.12.2021 №1977-IX (далі – Закон про локалізацію), визначено, відповідно п.2 певний перелік товарів до яких замовник у публічних закупівлях застосовує визначені особливості. Перелік не містить коду товару з Єдиного закупівельного словника та потрібно орієнтуватися виключно на назву. Тобто в переліку зазначено товарна група. Просимо роз'яснити кожну наступну ситуацію, з якою ми як Замовник зіткнулись, а саме: 1. Закупівля послуг з ремонту автомоболів (Рканів марки Tadano). Коли при виконання Переможцем закупівлі взятих на себе зобов'язань, Замовник отримує у власність бензонасос. Який фактично відноситься до товарної групи "насоси" але не є окремим обладнанням в розумінні такого, а є запасною частиною автокрану. В даній редакції Закону, нами вбачається необхідність застосовувати вимогу щодо локалізації виробництва. В той же час законотворцями в поясненні до правок Закону зазначалось включення лише окремого обладнання, а не й запасних частин. Нами вказано точковий приклад даної проблеми, але охоплює закупівлю будь-яких запасних частин чи/або послуг з ремонту техніки у складі яких є запасні частини, а не окремі обїєкти. Як приклад компресор кондиціонеру чи насос серверного обладнання з водяним охолодженням. Питання - чи застосовувати Замовнику вимоги щодо локалізації при закупівлі запасних частин, а не окремих об'єктів? 2. Закупівля повітряних насосів. Де назва закупівлі з кодом ДК буде 42120000-6 Насоси та компресори (Повітряні насоси), а конкретний код закупівлі - 42122460-2 Повітряні насоси. Тобто переліком передбачено застосування вимоги при закупівлі насосів та компресорів. В той же час товарна група "насоси та компресори" в переліку вказані в більш ширшому розумінні, а саме - відцентрові, насоси, підіймачі рідин. В зазначеному переліку відсутня конкретна товарна група "повітряні насоси". Замовником вбачається розбіжності в переліку, де вказано більш широка товарна група й фактично необхідно застосовувати вимогу про локалізацію виробництва до будь-якого насосу, незалежно від конкретної товарної групи. Нами вказано точковий приклад даної проблеми, але охоплює закупівлю будь-яких товарних груп, загальна назва яких представлена в переліку. Питання - слід застосовувати вимогу про локалізації до всієї товарної групи вказаної в переліку, чи лише точного співпадіння назви та конкретної товарної групи? Відсутність неврегульованих питань що зазначені вище, та регламентуються Законом про локалізацію виробництва, призведе до повної зупинки закупівель товарів, робіт та послуг, на які поширюються норми Закону в загальному розумінні.
Відповідь
15.08.2022 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
2385 / 2381
У Листі «Щодо змiни цiни у договорах постачання електричної енергії» № 3304-04_33869-06 від 14.08.2019 р. Мінекономрозвитку надало наступне роз’яснення: «Згiдно iз частиною шостою статтi 67 Закону № 2019 вiдповiдно до правил ринку "на добу наперед" та внутрiшньодобового ринку за результатами торгiв оприлюднюються ціна та обсяги купiвлi-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (iндикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергiї на ринку електричної енергiї.». Проте станом на момент цього звернення частина шоста статтi 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» перебуває в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 та містить наступні положення: «6. За результатами торгів відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники.». Так, бачимо, що норма про використання РДН та ВДР як орієнтиру (iндикатору) для укладення правочинів відсутня. Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам. Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють закупiвлю електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрiшньодобовому ринку i на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту. Так, «ринок електричної енергії» не обмежується певним одним ринком та постачальники зі свого боку вільні у виборі ринку, на якому можуть здійснювати купівлю-продаж електричної енергії. Варто зауважити, що ціни на різних ринках електричної енергії можуть суттєво відрізнятися, що може створювати високий рівень фінансового навантаження на постачальника електричної енергії. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Беручи до уваги вищеозначене, положення Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо кількості ринків електричної енергії, що функціонують в Україні, їх специфіку та правила купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках, та в цілому волатильність ціни на енергоресурси в Україні (зокрема в період триваючої війни), постачальники стикаються з питанням правильної та обґрунтованої зміни ціни у договорах постачання електричної енергії відповідно до норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». А саме постає наступна проблема: «який ринок електричної енергії можна вважати орієнтиром (індикатором) для укладення правочинів (укладення Договорів про постачання електричної енергії, зміни ціна за одиницю товару у таких договорах відповідно до норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» тощо) щодо купівлі-продажу електричної енергiї ?». Просимо надати роз’яснення щодо порушених у цьому зверненні питань відповідно до чинних нормативно-правових актів щодо звернення громадян.
Відповідь
11.08.2022 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
2366 / 2410
Університет оголосив процедуру відкритих торгів на закупівлю природного газу на 20220 рік у грудні 2019 року. Було обрано переможця, проте другий учасник подав скаргу в АМКУ щодо скасування рішення тендерного комітету про обрання переможця. Розгляд скарги в АМКУ затягнувся до 24 січня 2020 року. Новий переможець був визначений 24 січня 2020 року відповідно до рішення тендерного комітету. Відповідно договір про закупівлю був укладений лише 10 лютого 2020 року. В умовах тендерної документації замовником було розміщено проект договору, де було вказано, що постачання газу здійснюється з січня по грудень 2020 року. Відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю повинен укладатися на тих самих умовах, які були зазначені в проекті договору під час проведення процедури відкритих торгів. З огляду на це, університет, не зважаючи на укладення договору лише 10 лютого 2020 року, включив в умови договору пункт, відповідно до якого постачання газу здійснюється з січня по грудень 2020 року (як було зазначено і в проекті договору у складі тендерної документації). Новий переможець процедури закупівлі завів ліміти природного газу університету 24 січня 2020 року (одразу ж після визнання його переможцем відповідно до рішення тендерного комітету). З огляду на це розподільник закрив весь обсяг спожитого університетом газу за січень 2020 року на цього нового переможця. Чи є дана ситуація порушенням ч.7 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" ( в редакції 08.02.2020), а саме "Забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом"?
Відповідь
01.08.2022 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1772 / 1880
Приймак Елла, просить надати роз’яснення щодо наступної ситуації. У 2016 році замовником керуючись вимогами Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) було укладено договори з банками та іншими фінансовими установами про надання послуг з організації та здійснення прийому сум платежів від платників за надані послуги та допоміжні до фінансових послуг поза межами дії Закону. Однак, 26.06.2021 року було внесено зміни до Закону, а саме пункт 13 частини 5 статті 3 Закону викладено у наступній редакції: «Дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями…». Отже, після внесення змін до Закону, було значно зменшено перелік фінансових послуг. Чи має право замовник, враховуючи внесенні зміни до Закону, укладати поза межами дії Закону без використання електронної системи закупівлі договори з банками та іншими фінансовими установами про надання послуг з організації та здійснення прийому сум платежів від платників за надані послуги та допоміжні до фінансових послуг?
Відповідь
Попередня 1 ... 4 5 6 7 8 9 10 ... 72 Наступна

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів 		Бази даних у сфері
технічного регулювання; 		Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг 		Державні закупівлі
 
Електронне звернення Мапа сайту Статистика Що нового на сайті
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2