|
08.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відкриті торги на закупівлю товару було оголошено у січні 2020 року, строк поставки товару згідно оголошення, тендерної документації та проекту договору до 15.04.2020 року, у зв'язку з чисельними оскарженнями учасників до Антимонопольного комітету процедура затягнулась, наразі станом на 08.05.2020 року акцептовано учасника згідно рішення Антимонопольного комітету, перший день укладання договору припадає на 12.05.2020 року. Питання: чи можемо ми укладати договір, якщо строк поставки товару вже минув.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 103/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=867fc3b9-3889-4f84-9dc4-39f512952d84
Крім цього, питання укладення договору про закупівлю розглянуто в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
|
|
17.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Суміш готова для проведення полімеразно-ланцюгової реакції SsoAdvanced Universal SYBR Green Supermix, 5 ml - призначена для проведення лабораторних наукових молекулярно- генетичних досліджень in vitro та не призначена для діагностики (згідно інструкції виробника до використання суміші) у постачальника не має декларації про відповідність ( є лист пояснення від ТОВ "УКРМЕДСЕРТ" що данна суміш не є виробом медичного призначення) . Просимо , надати розьяснення щодо визначення предмета закупівлі .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника (далі – ЄЗС), затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Водночас відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону товари − продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів
Поряд з цим порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок), затвердженого Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
Так, згідно з пунктом 3 розділу І Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри ЄЗС.
Отже, предмет закупівлі визначається замовником самостійно у відповідності до вимог Порядку.
Водночас зазначаємо, що відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я та зокрема у сфері технічного регулювання медичних виробів, медичних виробів для діагностики in vitro.
Тому щодо порушеного питання пропонуємо звертатися до МОЗ.
|
|
15.08.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
У зв’язку з набранням з 01.07.2019р. чинності прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії», щодо запуску нового ринку електричної енергії - не побутові споживачі у т.ч. такі, що здійснюють закупівлю товарів та послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» повинні сплачувати через Постачальника вартість послуг з передачі електричної енергії оператору системи передачі згідно тарифів затверджених НКРЕКП (липень – 347,43 грн*МВт.год., з серпня - 312,14 грн*МВт.год).
Відповідно до роз'яснень НКРЕКП від 08.08.2019, до складу кінцевої ціни, за якою електропостачальник за вільними цінами постачає електричну енергію споживачу входить: закупівельна ціна, тариф на послуги з передачі, тариф на послуги з розподілу (якщо Споживач обрав порядок оплати за такі послуги через постачальника), тариф на послуги постачальника, який встановлюється останнім самостійно.
Крім того, НКРЕКП зазначено, що Постачальники зобов’язані повідомляти Споживачів про підвищення ціни за 20 днів до їх застосування. Проте, як відомо, Постанова НКРЕКП № 954, якою встановлено тариф на послуги з передачі, Офіційно опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» 19.06.2019.
Крім того, 21.06.2019 Постановою НКРЕКП «Про затвердження змін до Кодексу системи передачі» № 1120 (документ набрав чинності 27.06.2019 року), внесено зміни до Договору про надання послуг з передачі електричної енергії, де визначено формування фактичного обсягу послуг з передачі.
Таким чином, Постачальники не мали фізичної можливості повідомити Споживачів про підвищення ціни за 20 днів. Однак, як відомо, всі Постачальники, зобов'язані сплачувати за своїх споживачів послуги з передачі вже з 01.07.2019.
Наразі, Замовник (Споживач) відмовляє Постачальнику у внесенні змін до Договору про постачання електричної енергії споживачу, пов'язаними із встановленням тарифу на передачу, посилаючись на ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Просимо роз'яснити, яким чином Сторони за договором про публічну закупівлю можуть дійти згоди щодо компенсації витрат Учасника (Постачальника), пов'язаних із передачею електричної енергії.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06
|
|
26.03.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз’яснення щодо порядку проведення надпорогових закупівель, передбачених частиною 4 ст.10 Закону «Про публічні закупівлі» - відкритих торгів з публікацією англійською мовою, зокрема щодо строку для визначення наступного переможця, при умові що дійсний переможець відмовляється від укладання договору.
Відповідно до ч.3 ст.32 Закону у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
Враховуючи, що процедурою відкритих торгів з публікацією англійською мовою передбачено пре-кваліфікацію і замовником вже розглянув тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначив відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій (аукціону), то у замовника немає інших критеріїв для розгляду пропозицій крім ціни, яка вже зафіксована електронною системою, та йому не потрібен час для «розгляду» наступної пропозиції.
Чи означає це, що у разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, у відкритих торгах з публікацією англійською мовою замовник ОДНОЧАСНО визначає наступного переможця серед учасників, які вже фактично визначені електронною системою.
Просимо не надавати посилання на листи від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”, оскільки вони не містять запитуваної інформації, а просимо надати відповідь на запитання:
-якщо, на думку Мінекономрозвитку, Законом не встановлено строку щодо визначення переможця у разі оприлюднення оголошення про проведення закупівлі відповідно до норм ч.4 ст.10 Закону, то чи означає це, що у разі відхилення тендерної пропозиції переможця з підстав зазначених в Законі замовник ОДНОЧАСНО визначає наступного переможця серед учасників, які вже фактично визначені електронною системою.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 32 Закону у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
При цьому в запиті 249/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a81b9d2-726e-41a4-bb31-4527dd2bea9d&lang=uk-UA розглянуто аналогічне питання щодо строку для визначення переможця.
Разом з тим зазначаємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03 Тому, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, щодо технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи.
|
|
05.09.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Виникло питання при оголошенні закупівлі «Smart-кейс вчителя». Оскільки останній належить до програмного забезпечення, виникає питання оголошувати закупівлю на постачання «Smart-кейс вчителя» як товар, або як надання послуг?
Звертаємо Вашу увагу на те, що «Smart-кейс вчителя» замовник отримує у вигляді дисків та аксесуарів до нього, а саме:табличка класу, який працює за інноваційними технологіями; листівки для інформування батьків про участь класу в проекті.
Посилання на предмет запитання: http://edugames.rozumniki.ua/smartcase/class-sk.php
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень.
Предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом (пункт 18 частини першої статті 1 Закону).
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
У свою чергу, визначення поняття “послуги” та “товари” наведено в пунктах 17 та 32 частини першої статті 1 Закону.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 32 частини першої статті 1 Закону, до товарів також можуть належать послуги, пов'язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Таким чином, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
|