|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. В новій редакції Закону "Про публічні закупівлі" в ст.10, ч.1, п. 2 визначено, що оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору Замовник оприлюднює не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подачі пропозицій, а в ст.14, ч.3, п.9 визначено, що строк для подання пропозицій не може бути менше ніж п'ять робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощенної закупівлі в електронній системі закупівель. Питання: так як буде правильно - за шість чи за п'ять робочих днів ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 нової редакції Закону оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій.
Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 9 частини третьої статті 14 нової редакції Закону строк для подання пропозиції учасником не може бути менше ніж п’ять робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель.
Отже, замовник оприлюднює оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю не пізніше ніж за шість робочих днів до дати кінцевого строку подання пропозицій.
|
|
09.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз'яснення з наступного питання щодо застосування норм Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції, введення в дію якої відбудеться 19.04.2020 (далі – Закон).
Згідно пункту 5 частини сьомої статті третьої Закону якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Що вважається додатковими аналогічними робітами чи послугами? Якщо, наприклад, проведено тендер/спрощену процедуру за предметом: «Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку (ДК 021: 2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)», а саме: ремонт покрівлі, чи можна з урахуванням пункту 5 частини сьомої статті третьої Закону здійснити без застосування порядку проведення спрощених закупівель закупівлю за предметом: «Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку (ДК 021: 2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)», але не ремонту покрівлі, а іншого виду ремонту (наприклад: ремонт фасаду, під’їздів, трубопроводів, тощо) у межах капітального ремонту?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 3 нової редакції Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Таким чином, замовник може здійснити закупівлю робіт чи послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель, у разі якщо протягом трьох років після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у додаткових аналогічних роботах чи послугах, які є тотожними конкретним видам робіт та послуг, що містяться у договорі про закупівлю, і вартість яких не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Разом з тим дана норма передбачає укладення договору для можливості фактичного збільшення обсягу певних робіт або послуг, які зазначені в основному договорі про закупівлю, у разі необхідності.
|
|
08.01.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
В ст. 11 ЗУ Про публічні закупівлі (в новій редакції, яка вводиться в дію з 19.04.2020) зазначено, що відповідальною за організацію та проведення ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ/СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ є уповноважена особа. В Прикінцевих та перехідних положеннях цього ж Закону зазначено, що замовник може утворювати тендерний комітет для організації та проведення ПРОЦЕДУР ЗАКУПІВЕЛЬ. Згідно ст. 13 Закону ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Запитання: чи є вимогою та обов’язком замовника відповідно до ЗУ Про публічні закупівлі (в новій редакції, яка вводиться в дію з 19.04.2020) визначити або призначити уповноважену особу відповідальною за проведення СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ? Тобто, тендерний комітет вже не може бути призначеним відповідальним за організацію та проведення СПРОЩЕНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ, тільки за ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ відповідно до Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 1132/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b
|
|
04.01.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
В ст. 11 ЗУ Про публічні закупівлі (в новій редакції, яка вводиться в дію з 19.04.2020) зазначено, що відповідальною за організацію та проведення ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ/СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ є уповноважена особа. В Прикінцевих та перехідних положеннях цього ж Закону зазначено, що замовник може утворювати тендерний комітет для організації та проведення ПРОЦЕДУР ЗАКУПІВЕЛЬ. Згідно ст. 13 Закону ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Запитання: чи є вимогою та обов’язком замовника відповідно до ЗУ Про публічні закупівлі (в новій редакції, яка вводиться в дію з 19.04.2020) визначити або призначити уповноважену особу відповідальною за проведення СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ? Тобто, тендерний комітет вже не може бути призначеним відповідальним за організацію та проведення СПРОЩЕНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ, тільки за ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ відповідно до Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 1132/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b
|
|
28.12.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Нами було направлено запити на роз’яснення положень нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» за номерами: № 981/2019, № 983/2019, № 1035/2019, № 1053/2019, № 982/2019.
Ми отримали від вас відповідь наступного змісту: «Запит опрацьовано та надано відповідь, яка розміщена за посиланням: Посилання на відповідь розміщене на сайті Мінекономрозвитку»
Звертаємо увагу, що посилання здійснюється на лист Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 щодо набрання чинності та введення у дію нової редакції Закону.
Зазначений лист не містить жодної відповіді на наші запитання, він має загальний характер та не дає відповідей щодо окреслених нами проблем у запитах № 981/2019, № 983/2019, № 1035/2019, № 1053/2019, № 982/2019.
Враховуючи зазначене, просимо надати відповіді на указані запити.
У разі ненадходження відповідей у встановлений законодавством термін, будемо звертатись до Міністра Мінекономіки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Принагідно інформуємо, що наразі Міністерством та Державним підприємством “Прозорро” розробляються необхідні нормативно-правові акти та здійснюється робота з технічної реалізація вимог законодавства в електронній системі закупівель.
З огляду на це, після введення в дію нової редакції Закону, Уповноважений орган буде виконувати функції відповідно до статті 9 Закону, зокрема надавати безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу та надавати узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
Одночасно зазначаємо, що порядок проведення спрощених закупівель визначений статтею 14 нової редакції Закону.
Відповідно до частини восьмої статті 14 нової редакції Закону для проведення спрощеної закупівлі із застосуванням електронного аукціону має бути подано не менше двох пропозицій.
У разі якщо була подана одна пропозиція, електронна система закупівель після закінчення строку подання пропозицій автоматично переходить до етапу розгляду на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозиції учасника.
При цьому звертаємо увагу, що питання оскарження під час здійснення спрощеної закупівлі передбачено частиною двадцятою статті 14 нової редакції Закону. Так, відповідно до абзацу другого частини двадцятої статті 14 нової редакції Закону рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
|