|
|
11.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Укладаючи договір на готовий товар (канцтовари/офісну техніку до 120 тисяч гривень договір) між військовою частиною та ФОПом 2 групи по Постанові КМУ 1275 (Постанова КМУ №335 від 20.03.2022) чи є обов'язкове надання до договору Калькуляції, в якій потрібно окремо показати свою закупочну ціну на товар, окремо по вартості в гривнях розписати кожну витрату ФОП, які він зазнає у зв'язку звиконанням цього договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 178/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=60e90afd-6fca-4dea-a5af-10cef1a05802&lang=uk-UA
|
|
|
12.04.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нашій бюджетній установі виділено кошти з депутатьського фонду. Далі ми плануємо закупити нові вікна та зробити їх установку в нашій будівлі. Питання: як цю операцію правильно відобразит в системі Прозорро? Або взагалі не проводити закупівлю з орпилюдненням на електронному майданчику? Очікувана вартість приблизно до 100 тисяч грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Так, згідно статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
При цьому згідно Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено здійснення придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон та Особливості не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або благодійні кошти кошти). Про це докладніше в листах від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (порогові межі, стор.2.) від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (5.Щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
|
|
|
20.11.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий вечір, оголошували відкриті торги з особливостями на закупівлю "Комплект акумуляторів DJI Mavik 3 Battery Kit for Mavic 3 (CP.EN/00000421.01)", визначили переможця, який підпадає під всі вимоги, однак у договорі він зазначив назву предмета закупівлі так, як він називається у них, а не в оголошенні ( на оголошення назву брали з інтернету)- у них називається Комплект батарей та зарядного пристрою для квадрокоптера Mavic 3 - CP.EN/00000421.01. Тобто виходить, що предмет закупівлі, як і його технічні характеристики не змінились, відрізняється лише назва у постачальника, однак Казначейство не пропускає такий договір саме через різницю у назві. Скажіть, будь ласка, який вихід із ситуації, обов'язково розривати договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"(4.Щодо випадків, коли умови договору про закупівлю можуть відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
При цьому відповідно до пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі, зокрема укладення договору про закупівлю з порушенням вимог пункту 18 цих особливостей.
Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
31.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 37 частиної першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
При цьому згідно з статтею 1130 Цивільного кодексу України:
"1. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
2. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.".
Питання:
1. Чи є договір про спільну діяльність "об'єднанням учасників" в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"?
2. Чи є договір про спільну діяльність, учасниками якого є юридична особа-резидент та юридична особа-нерезидент, "об'єднанням учасників" в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"?
3. Чи може договір про спільну діяльність бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі?
4. Чи може договір про спільну діяльність, учасниками якого є юридична особа-резидент та юридична особа-нерезидент, бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі?
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Водночас відповідно пункту 37 частини першої статті 1 Закону 37 учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Відповідно до статті 118 Господарського кодексу України об'єднання підприємств є юридичною особою.
Статтею 120 Господарського кодексу України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
Водночас відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, пунктом 37 частини першої статті 1 Закону установлено виключний перелік випадків, у разі яких об'єднання учасників належать до учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
|
|
|
10.07.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Замовник планує закупівлю у понад 30 млн гривень (6 комплектів установок). Товар має бути локалізований. Наша продукція виготовляється у Єгипті, Колумбії та Саудівській Аравії.
Юридичної особи в Україні незареєстровано.
Питання.
Чи буде законною і можливою наступна конструкція участі у торгах, та у разі виграшу - реалізація проєкту:
1. Українська компанія локалізує товар в системі з необхідним рівнем (15% для 2023 року).
2. Нерезидент виходить на торги з зареєстрованим та локалізованим товаром із системі.
3. Постачання та сервіс, реалізація проєкту виконуються нерезидентом (договір між українським замовником та закордонним підрядником) із використанням складових продукту українського походження (згідно калькуляції та заяви про локалізацію).
Будь ласка, повідомте чи можлива така конструкція? Якщо ні, то чому?
Завчасно дякую! Гарного дня та мирного неба!
|
|
Відповідь
|
|
|