|
|
21.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Частиною 3 статті 7 нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі», що вводиться в дію 19.04.2020р., передбачено, що банки під час оплати за договорами про закупівлю перевіряють наявність звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель. У разі відсутності звіту про результати проведення закупівлі платіжне доручення вважається оформленим неналежним чином (та відповідно повертається банком без виконання).
Згідно статті 3 нової редакції цей Закон застосовується до Замовників:
1) за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт – 1,5 млн. грн.;
2) що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн. грн., а робіт – 5 млн. грн.;
3) які здійснюють спрощені закупівлі та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частини другої цієї статті.
Поняття "спрощених закупівель» введено в Законі вперше. Спрощеними вважатимуться закупівлі товарів, робіт і послуг на суму від 50 до 200 тис.грн., що будуть проводитись через електронну систему шляхом електронного аукціону.
Запитання: Чи підпадатимуть спрощені закупівлі Замовників на суму від 50 до 200 тис.грн. під банківський контроль, що зобов’язує банки під час оплати за договорами про закупівлю перевіряти наявність звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель так само, як на сьогодні це здійснюється для операцій на суму, що перевищує 200 тис.грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.
Ураховуючи прикінцеві та перехідні положення розділу X, нова редакція Закону, за винятком розділу VI щодо процедури торгів з обмеженою участю, вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Так, частиною третьою статті 7 нової редакції Закону установлено, що банки під час оплати за договорами про закупівлю перевіряють наявність звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель. У разі відсутності звіту про результати проведення закупівлі платіжне доручення вважається оформленим неналежним чином.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону 6 договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
З огляду на зазначене, нова редакція Закону передбачає перевірку банками наявності звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель щодо договорів про закупівлю укладених за результатами проведення спрощеної закупівлі.
|
|
|
21.01.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Уклали "прямий" договір на закупівлю, протягом 2020 року, запасних частин до автомобільної техніки по коду ДК 021:2015 - 31610000-5 на загальну суму 90 000 грн. з оприлюдненням звіту про укладений договір, термін дії договору по 31.12.2020 р. Питання: Як, на Вашу думку, вплине Закон "Про публічні закупівлі" (в новій редакції) на виконання зазначеного договору в повному обсязі ? Чи недоведеться нам, після 19.04.2020 р., цей договір розривати та проводити спрощену закупівлю по цьому предмету закупвлі ? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
|
|
|
16.01.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Бюджетна установа має тендерний комітет для організації та проведення ВСІХ закупівель. Плануємо залишити його до 31.12.2021 відповідно до Перехідних положень ЗУ "Про публічні закупівлі" (в новій редакції)для організації та проведення ВСІХ закупівель, в тому числі спрощеної закупівлі.
Чи обов`язково в такому випадку ДОДАТКОВО визначати або призначати уповноважену особу для організації та проведення СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ з 19.04.2020 чи можливо цю роботу залишити за тендерним комітетом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 1132/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b
|
|
|
15.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Що слід розуміти під «поділом предмету закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель» ( ч. 10. ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в новій редакції від 19.04.2020 року) ?
Чи буде вважатися поділом предмету закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів, проведення протягом року чотирьох однорідних закупівель (послуг з поточного ремонту та будівельних матеріалів) на суму до 50 тис. грн. по кожній закупівлі, якщо фінансування зазначених закупівель здійснюватиметься за рахунок спеціального фонду замовника по мірі поступлення коштів, що унеможливлює завчасне планування таких закупівель або закупівлю послуг та товарів за один раз)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553, розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону".
Разом з тим питання планування згідно чинного законодавства розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06
|
|
|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведеного тендеру між підприємством переможцем торгів (Постачальник) та АТ «Українська залізниця» (Замовник) 18.12.2018р. було укладено Договір поставки транспортних засобів. Відповідними програмами фінансування витрат Замовника на 2018 рік було передбачене фінансування видатків на придбання зазначених транспортних засобів.
Згідно Договору поставки “Х. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ” цей договір діє до 31.12.2018р. Разом з тим, відповідно до інших положень Договору поставки, поставка товару проводиться протягом 15 днів з дати відправлення заявки Замовником на адресу Постачальника. Така заявка від Замовника надійшла на адресу Постачальника лише наприкінці бюджетного року - 22.12.2018р. Таким чином, з урахуванням вихідних та неробочих днів, 100% Товару Постачальник мав право поставити Замовнику (підписати акт приймання-передачі) вже у наступному бюджетному році - до 08.01.2019р. включно.
Попередня оплата за Товар не проводилася, а умовами Договору поставки було передбачено, що 100% оплати мала бути перерахована Замовником через 30 днів після здійснення поставки (передачі товару). Разом з тим, вже на наступний бюджетний рік - 2019, відповідними Програмами фінансування витрат Замовника на цей рік на такі цілі коштів передбачено вже не було.
З огляду на викладене, з метою дотримання норм законодавства про державні закупівлі просимо надати відповіді (роз'яснення) на наступні питання:
1. В силу положень ч. 5 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції закону від 25 грудня 2015 року, що діяв на той момент) чи мав право Покупець (у зазначеній вище ситуації) прийняти 100% Товару від Постачальника (підписати відповідні акти приймання-передачі) вже у наступному бюджетному році (2019) по Договору поставки строк якого закінчений у попередньому бюджетному році (2018) і продовжений сторонами не був?
2. Чи мав право Покупець оплатити Товар прийнятий у вищезазначених обставинах за рахунок невикористаних асигнувань попереднього 2018 року, якщо у наступному 2019 бюджетному році вказані витрати на ці цілі відповідними програмами фінансування Покупця не були передбачені, а Товар (навіть частково) у 2018 році переданий не був ?
3. Чи нестимуть службові особи Покупця відповідальність за порушення законодавства про державні закупівлі у разі прийняття ними Товару (підписання відповідних документів) у вищеописаній ситуації ?
4. Яких заходів мав вжити Покупець у межах чинного законодавства для правомірного приймання Товару у вищеописаній ситуації ?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань.
Разом з тим норма частини п’ятої статті 36 Закону щодо продовження строку дії договору про закупівлю, укладеного в попередньому році, застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, достатньому для забезпечення потреби замовника на час проведення такої процедури закупівлі, який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Так, статтею 509 ЦКУ встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України.
|