|
|
05.07.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пп.35 п.1 ст.1 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII "Про публічні закупівлі" (зі змінами) учасник процедури закупівлі - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію. Також, згідно з пп.30 п.1 ст.1 цього ж закону, тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Враховуючи вищевикладене, просимо Вас надати роз'яснення чи можна не вважати учасником процедури закупівлі підприємця, юридичну особу (резидента або нерезидента), якщо надана ним тендерна пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, учасником процедури закупівлі є суб’єкт, визначений у пункті 35 частини першої статті 1 Закону, за умови подання ним тендерної пропозиції.
При цьому, ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та ін.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція готується учасником процедури закупівлі відповідно до вимог, встановлених замовником у тендерній документації.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону.
У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної.
|
|
|
26.06.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час закупівлі робіт з будівництва учасником з найнижчою ціновою пропозицією помилково до розрахунку вартості включено роботи, не передбачені тендерною документацією. У звязку з цим пропозицію учасника відхилено на підставі п.4 ч.1 ст.30 Закону України "Про публічні закупівлі"як таку, що не відповідає умовам тендерної документації. Як наслідок, акцептовано значно дорожчу цінову пропозицію. Таким чином, відхилення учасника із дешевшою ціновою пропозицією порушує принцип максимальної економії та ефективності, встановлений ст.3 Закону. Чи буде в даному випадку відхилення пропозиції першого учасника правомірним?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Разом з тим підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
15.06.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємство ТОВ "АРТОРГІНВЕСТ" планує взяти участь у державній закупівлі за оголошеннями:
UA 2018-06-07-000005-а – на закупівлю “Запасні частини колійних машин” ДК 021:2015 – 34310000 – 3 Двигуни та їх частини (лот – запасні частини до двигунів ЯМЗ колійних машин);
ID: UA-2018-06-07-000010-a – на закупівлю “Запасні частини колійних машин” ДК 021:2015 – 34330000 – 9 Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів.
Замовник: Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» Філія «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин».
Замовник в тендерній документації зазначає технічні характеристики продукції оригінали, якої в більшості випадків виготовляються підприємствами Російської федерації.
В зв'язку із дією постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015р №1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» просимо Вас надати роз’яснення підтвердження Міністерства економічного розвитку та торгівлі про неможливість заміщення таких предметів закупівлі іншими згідно Розпорядження КМУ від 11.09.2014 №829-Р.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 852/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e9850a89-1ef2-4146-88a9-8aa98cd24047&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 19.06.2018 № 3304-04/26252-07 "Щодо застосування санкцій".
|
|
|
15.06.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є порушенням чинного законодавства України укладання двох договорів за результатами проведення однієї безлотової закупівлі, якщо така умова передбачена тендерною документацією? Зазальна сума закупівлі дорівнює сумі 2 договорів. Казначейська служба відмовляється реєструвати укладені з Переможцем 2 договори. Підстава відмови: одна закупівля - один договір. Чим передбачена така норма?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (пункт 5 частини першої статті 1 Закону).
Згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом (пункт 18 частини першої статті 1 Закону). Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Так, у разі здійснення процедури закупівлі за визначеним предметом закупівлі у відповідності до Порядку без поділу його на окремі частини (лоти), за результатами процедури закупівлі згідно з Законом укладається договір про закупівлю. Укладання декількох договорів в межах єдиної процедури закупівлі можливе у випадку здійснення закупівлі за окремими частинами (лотами).
При цьому питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Водночас розміщення в системі декількох договорів про закупівлю за результатом проведення єдиної процедури закупівлі без поділу предмету закупівлі на окремі частини (лоти) технічно не передбачено.
|
|
|
06.06.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нами було оголошено процедуру закупівлі (Відкриті торги) послуг з оздоровлення дітей (путівки до дитячих таборів). Процедура відбувалася за 4-ма лотами. Перший раз торги за всіма лотами не відбулися у зв'язку недостатньою кількістю учасників. Оголосили торги повторно, але при цьому по 1-му із лотів змінили вимоги до учасників. Торги також не відбулися через недостатню к-ть учасників. Оголосили торги втретє. Питання: чи могли ми оголосити торги втретє лише по 1-му лоту, а по решті - перейти до переговорної процедури? У разі якщо втретє торги відбудуться по одному із лотів, чи можемо ми по іншим перейти до переговорної процедури, чи повинні будемо оголошувати по решті лотах торги вчетверте?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання зазначена у запитах 35/2016 від 18.10.2016, 156/2017 від 31.01.2017, 224/2017 від 09.02.2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
|