|
24.01.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
В додатку 2 тендерної документації зазначені кваліфікаційні критерії, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів.Чи дана вимога є порушенням ст.16 ЗУ "про публічні закупівлі",де йдеться про аналогічний договір.Чи має Замовник право для підтвердження досвіду установлювати вимогу як не менше 2-х договорів
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. При цьому Закон не містить визначення терміну “аналогічний договір”.
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Ураховуючи викладене, замовник в тендерній документації самостійно встановлює вимогу щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору або аналогічних договорів, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
|
|
12.01.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Підскажіть будь-ласка на Вашому сайті оприлюднено проект Наказу про внесення змін до Наказу 454 про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі. 1. Коли цей наказ буде підписаний.2. Якщо замовником проводились відкриті торги 1 раз на газ природний та визначався предмет закупівлі по двум класифікаторам (ДК 2010-5 знак; ДК 2015 -3 знак), а 2 раз будуть проводиться торги теж на газ природний талько по новому класифікатору ДК 2015 тільки по четвертому знаку, буде це вважатись підставою для проведення переговорної процедури на 3 раз, а саме предмет закупівлі вважатиметься аналогічним не дивлячись на те що перший раз був 3 знвак класифікатора а другий раз 4 знак. Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c242a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 щодо порядку визначення предмета закупівлі, який містить відповідь стосовно визначення предмета закупівлі за умови застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону.
|
|
11.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Тендерний комітет просить Вас надати роз’яснення, як діяти комітету відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі» (надалі Закон), а саме: Закладом були оголошені відкриті торги , на участь у яких було подано дві тендерні пропозиції. Під час розгляду пропозицій, було встановлено, що жодна з них не відповідає вимогам тендерної документації. Відповідно ч. 1 ст. 31 Закону замовник відміняє торги у разі відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з Законом та оприлюднює повідомлення про відміну протягом дня з дня прийняття відповідного рішення. Але з розмови з консультантом майданчика zakupki.prom.ua стає відомо, що система автоматично оприлюднить повідомлення про відміну через 10 днів ( термін дається для можливого оскарження). Про те, відповідно до ст. 18 Закону, можливість оскарження протягом 10 днів застосовується у випадку оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Тобто у випадку з відміною торгів без визначення переможця, зазначена умова не може застосовуватися. Також хочемо зауважити, що Законом не регламентовано коли замовник повинен відмінити процедуру відкритих торгів.
Аналогічний випадок було описано на Вашому сайті іншим Замовником 07.10.2016р., але за три місяці ніяких змін не відбулося. Тому просимо надати роз'яснення як діяти Замовнику у рамках чинного законодавства, у разі коли терміново потрібно проводити повторну процедуру для забезпечення безперервного процесу роботи Закладу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06, в якому розглянуті питання зокрема планування замовником закупівель.
Так, виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону.
|
|
24.12.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
1) Прошу підказати правильний алгоритм дій щодо оприлюднення інформації по довгострокових договорах, які укладені кілька років тому а ще виконуються і будуть виконуватись (електроенергія і водопостачання).
Ці договори, як я вже написав, укладались ще в "нульових" роках, суми договору у них немає, але відомо, що за рік по них буде оплачено більше 50 тис. грн.
Тож виходить, що з початку 2017 року по цих договорах будуть реєструватись бюджетні зобов'язання, річна сума яких буде перевищувати 50 тис. грн. - тобто з метою виконання Закону 922 потрібно оприлюднити звіт про укладення договору. Але як його оприлюднити, якщо дата договору кількарічної давності, а суми договору немає?
2) Інше питання стосується договорів про відшкодування вартості комунальних послуг орендарем. Ситуація майже аналогічна - хоч дата договору буде першими числами січня, проте суми договору немає? Потрібно звіт про укладення договору оприлюднювати (очікувана сума річна буде більше 50 тис. грн.).
3) Ну і ще питання, яке випливає із попереднього - як визначити предмет закупівлі для договорів відшкодування? Який код ДК використовувати - код відповідного енергоносія/компослуги чи для відшкодування окремий якийсь використовувати?
4) З 01.01.2017 р. укладається багато річних договорів по утриманню будівель і прибудинкової території (вивезення сміття, охорона, профдезінфекція тощо). Відповідно, потрібно внести ці закупівлі в додаток до РПЗ і оприлюднити звіти про укладення договорів (суми більше 50 тис. грн.). Інформація ця буде оприлюднюватись вже в перших днях січня, отже мав би використовуватись тільки код ДК 021:2015. Яку форму додатку до РПЗ використовувати, якщо врахувати, що в теперішній є ще колонка із кодом ДК 016:2010? Просто залишати її порожноьою? З паперовим варіантом з цим проблем не буде, а от в електронній формі така можливість буде?
5) Чи обов'язковим є прикріплення скан-копії самого підписаного договору при оприлюдненні звіту про укладений договір? Чи прикріпити можна і певне рішення замовника про укладення цього договору? Якщо це рішення то якої форми воно мало б бути (протокол ТК якщо допороги закріплені за ним чи якесь "рішення про укладення договору", яке можна було б прикріпити нескановане)?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1-3
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Щодо питань 4 та 5
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель (в тому числі форми річного плану закупівель та звіту про укладені договори) затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ).
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов'язкові поля, передбачені системою
Ураховуючи зазначене, замовник може не заповнювати необов'язкові поля форми звіту про укладені договори, передбачені системою.
У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Виходячи зі змісту пункту 8 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі інформаційну підтримку та можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог, встановлених у Законі, оскільки згідно з абзацом дванадцятим частини першої статті 10 Закону, відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).
|
|
20.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЙСІК ГРУП» просить надати роз’яснення щодо використання договору сумісної діяльності при участі у тендерної закупівлі, що полягає у наступному :
Визначення договору про сумісну діяльність дається у ст. 430 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) - за таким договором сторони зобов'язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети (будівництво і експлуатація якогось спільного об'єкту тощо). У податковому законодавстві аналогом сумісної діяльності є поняття спільної діяльності без створення юридичної особи.
Отже, характерною особливістю саме договорів про сумісну діяльність є визначення сторонами одного з учасників на якого покладається керівництво і ведення спільних справ учасників договору (ст.431 ЦК). Для здійснення своїх повноважень такий учасник має отримати відповідну довіреність від решти учасників. Чинне податкове законодавство покладає на нього також ведення податкового обліку результатів спільної діяльності, окремо від обліку власної діяльності такого учасника.
Крім цього, договори про спільну (сумісну) діяльність мають включати такі положення:
- чітке визначення спільної господарської мети учасників договору
- склад і розмір внесків (майно, майнові права, кошти, бази даних, тощо), порядок їх використання і можливості розпорядження ними учасниками договору
- порядок покриття спільних витрат і збитків
- частки учасників у об'єкті, що створюється внаслідок спільної діяльності, порядок його подальшого використання.
Враховуючи вищенаведене, у зв’язку з недостатнім опитом у виконанні певних видів робіт, Товариство планує укладати та використовувати договори сумісної діяльності для участі у тендерної закупівлі.
А том, просимо надати роз’яснення чи буде даний договір вважатися достатнім для надання його Замовнику, у разі участі у тендерної закупівлі, для підтвердження належної кваліфікації у роботах.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас, відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
У свою чергу, поняття об’єднання підприємств визначено статтею 118 Господарського кодексу України. Так, згідно з частиною четвертою статті 118 Господарського кодексу України об’єднання підприємств є юридичною особою.
Разом з тим, ураховуючи вимоги пункту 17 частини другої статті 22 Закону, учасник може залучати до виконання робіт суб’єктів господарювання як субпідрядників.
При цьому відповідно до пункту п’ятого частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути саме суб’єкти визначені у пункті 35 частини першої статті 1 Закону.
|