|
|
18.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
За окремим додатком до річного плану закупівель, Товариством заплановано придбати послуги, на які чинні вимоги Закону не поширюються, а саме, з охоронної діяльністю офісу та забезпечення кібербезпеки офісу та об’єкту на газовому родовище, які виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання, також заплановано закупівлю послуг із розподілу електроенергії та транспортування газу через газотранспортну систему України, ціни (тарифи) на які затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються у порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах
- якщо Замовник належить до окремої сфери господарювання, а саме, видобуток природного газу, та проводить закупівлю послуг у афілійованого підприємства за предметом закупівлі, який не належить до функціонування цієї окремої сфери господарювання, то який порядок застосовування такої норми згідно із Законом у зазначених закупівлях та інших?
- у закупівлях послуг з розподілу електроенергії та транспортування газу через газотранспортну систему України ціни (тарифи), які затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються у порядку, встановленому зазначеними органами, чи можливо віднести їх до вимог пункту 5 частини 6 статті 3 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
При цьому повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 1593/2021 та 668/2021 за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ab901684-031b-4337-af13-b07a41c34d5d&lang=uk-UA ,
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=be3d533b-c72e-4b0b-b03f-1a948fa887b3&lang=uk-UA
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, визначений частиною шостою статті 3 Закону, є вичерпний. В інших випадках закупівлі здійснються з дотриманням вимог Закону, в один із способів, визначених Законом, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в Законі.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
03.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Черкаський міський центр зайнятості просить надати роз’яснення з наступного питання. У відповідності до ст. 30 ЗУ «Про зайнятість населення» Черкаський міський центр зайнятості здійснює оплату ваучера за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виходячи з його фінансових можливостей. Вартість ваучера встановлюється в межах вартості навчання, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.
Порядок видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці, затверджений Постановою КМУ № 207 від 20.03.2013 року, згідно вказаного порядку підставою для здійснення оплати ваучера є завірена належним чином копія договору укладеного між навчальним закладом та особою, що отримала ваучер, а також розрахунок вартості витрат на навчання, відомості про рахунок закладу освіти для оплати вартості навчання із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи, копії ліцензії на освітню діяльність, свідоцтва про атестацію закладу освіти або сертифіката про акредитацію освітньої програми (за наявності), відривну частину ваучера з відміткою про прийняття на навчання.
Таким чином у Черкаського міського центру зайнятості не виникає договірних відносин ні з отримувачем ваучера ні з навчальним закладом, але витрати по оплаті вказаної послуги з навчання несе Черкаський міський центр зайнятості, а тому просимо роз’яснити чи має Черкаський міський центр зайнятості відображати оплату таких послуг на майданчику публічних закупівель. Якщо так то які документи необхідно відображати на майданчику публічних закупівель та який буде термін подання звіту про виконання такого зобов’язання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Крім того, оприлюднення інформації про закупівлю передбачено статтею 10 Закону. Так, зокрема, відповідно до частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, інформацію про закупівлю.
Водночас у разі якщо замовником у розумінні Закону здійснюються видатки, які не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правові акти, розроблені на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
23.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі" та національному класифікаторі України ДК 009:2010 Класифікація видів економічної діяльності (далі - ДК 009:2010).
Згідно з ДК 009:2010:
- "аутсорсинг - угода, згідно з якою замовник доручає підряднику виконати певні завдання, зокрема, частину виробничого процесу або повний виробничий процес, надання послуг щодо підбирання персоналу допоміжні функції";
- "термін "аутсорсинг" також використовують, якщо підрядник здійснює допоміжну діяльність, і не залежить від того, чи виконують такі завдання на ринкових умовах. Замовник і підрядник можуть бути розташовані в межах однієї економічної території чи в різних економічних територіях. Фактичне місцезнаходження не впливає на класифікацію цих суб'єктів".
У пункті 6 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що "договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару".
ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ, чи слід розглядати як аутсорсинг будь-які договори на закупівлю робіт та послуг, які укладаються органами державної влади з учасниками процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (не залежно від того чи виконували раніше органи державної влади ці роботи чи послуги власними силами).
З повагою,
Віталій Редько
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Сфера застосування КВЕД (ДК 009:2010) установлена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 та не стосується визначення замовником предмета закупівлі згідно з ДК 021:2015.
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
|
|
|
21.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі".
Відповідно до Закону України '"Про публічні закупівлі":
- одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип недискримінації учасників (частина перша статті 5);
- замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників (частина четверта статті 5);
- оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета
закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять
до дискримінації учасників (частина п'ята статті 14);
- тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22);
- у разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу, всі його
складові не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять
до дискримінації учасників (частина четверта статті 29);
- замовник під час переговорів не має права застосовувати дискримінаційний підхід до різних учасників процедури закупівлі (частина друга статті 35).
В Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "дискримінація", "дискримінаційні вимоги", "вимоги, що призводять до дискримінації учасників", "дискримінаційний підхід".
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
Оскільки у Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "дискримінація", "дискримінаційні вимоги", "вимоги, що призводять до дискримінації учасників", "дискримінаційний підхід", це ускладнює виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами норми права, зазначеної у частині другій статті 19 Конституції України, під час здійснення публічних закупівель.
Ураховуючи вищезазначене, ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ:
1) що означають терміни "дискримінація", "дискримінаційні вимоги", "вимоги, що призводять до дискримінації учасників", "дискримінаційний підхід", що вживаються у Законі України "Про публічні закупівлі";
2) за якими ознаками замовники можуть розпізнати наявність в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогах до предмета закупівлі, тендерній документації та в складових критерію оцінки вартості життєвого циклу "вимог, що призводять до дискримінації учасників";
З повагою,
Віталій Редько
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 та від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD
При цьому зазначаємо, що умови про проведення спрощеної закупівлі, що містяться в оголошенні та відомості, що зазначаються в тендерній документації встановлюються замовником самостійно з дотриманням вимог чинного законодавства та не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
|
|
|
21.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі".
В преамбулі Закону України '"Про публічні закупівлі" зазначено, що "метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції".
Згідно зі статтею 5 Закону України '"Про публічні закупівлі" одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип
добросовісної конкуренції серед учасників.
В Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "конкурентне середовище у сфері публічних закупівель", "добросовісна конкуренція".
Також у Законі України '"Про публічні закупівлі" не визначено у чому саме полягає принцип добросовісної конкуренції серед учасників і у який спосіб замовники мають забезпечити його виконання.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
Оскільки у Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "конкурентне середовище у сфері публічних закупівель", "добросовісна конкуренція", не розкрито суть принципу добросовісної конкуренції серед учасників та не визначено спосіб, у який замовники мають забезпечити його виконання, це ускладнює виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами норми права, зазначеної у частині другій статті 19 Конституції України, під час здійснення публічних закупівель.
Ураховуючи вищезазначене, ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ:
1) що означають терміни "конкурентне середовище у сфері публічних закупівель" та "добросовісна конкуренція", що вживаються у Законі України "Про публічні закупівлі";
2) у чому полягає принцип добросовісної конкуренції серед учасників, передбачений у Законі України "Про публічні закупівлі";
3) у який спосіб замовники мають забезпечити дотримання принципу добросовісної конкуренції серед учасників, передбаченого у Законі України "Про публічні закупівлі".
З повагою,
Віталій Редько
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що принцип добросовісної конкуренції розглянуто в листах від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 та від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD
Крім цього, з метою створення конкурентного середовища під час проведення закупівлі замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку.
У свою чергу, ураховуючи мету Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
|