|
05.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Як оформити договір із учасником спрощеної закупівлі, якщо пропозицію надало ПАТ, а після визначення переможця назва змінилася на ТОВ? Які документи необхідно надати учаснику додатково для підтвердження правонаступництва?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Водночас злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи регулюються, зокрема, статтею 106 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 90 ЦК України, статті 9 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство з обмеженою відповідальністю повинно мати своє найменування, яке має містити інформацію про його організаційно-правову форму та назву.
Крім того, згідно з частиною першою статті 56 Господарського кодексу України, статей 47-52 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" суб’єкт господарювання (зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю) може бути утвореним за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючого товариства з обмеженою відповідальністю з додержанням вимог законодавства.
Згідно статті 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" зміни до статуту товариства та перша редакція статуту товариства, створеного в результаті реорганізації, підписуються учасниками товариства, які голосували за рішення про внесення таких змін чи про затвердження першої редакції статуту, або особою, уповноваженою на це органом, який прийняв таке рішення, якщо це передбачено статутом. Справжність підписів учасників або уповноваженої особи засвідчується нотаріально.
Якщо товариство створюється в результаті реорганізації, і при цьому учасники товариства матимуть менший обсяг прав щодо відчуження своїх часток або щодо виходу з товариства, ніж мали учасники (акціонери) правопопередника, або якщо такі права є вужчими або більш обмеженими порівняно з правами учасників (акціонерів) правопопередника, перша редакція статуту такого товариства приймається одностайним рішенням всіх учасників і підписується в порядку, визначеному частиною другою цієї статті.
|
|
05.02.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може організація, яка розробляла проектно -кошторисну документацію на капітальний ремонт (обладнання), виконувати ці роботи у разі визнання такої організаці переможцем у торгах по капітальному ремонту
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію / пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону установлено, що договір про закупівлю –господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Водночас статтею 5 Закону встановлено, що учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовник не може встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
|
|
06.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз'яснення з наступного приводу. Фізична особа-підприємець здійснює реалізацію лікарських засобів в умовах аптеки та відповідно має ліцензію на роздрібну торгівлю. Чи може даний суб'єкт підприємницької діяльності бути учасником та брати участь в процедурах закупівель, у яких замовниками виступають державні установи такі як лікарні, поліклініки, тощо. У Тендерній документації вказується вимога "наявність ліцензії", проте Замовники не надають роз'яснень чи йдеться про ліцензію на оптову чи роздрібну торгівлю.
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону.
При цьому, виходячи зі змісту статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", вимоги встановлюються в тендерній документації самостійно замовником з дотриманням законодавства в цілому, а тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
У свою чергу, відповідно до частини другої статті 41 Закону учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Крім того, відповідно до частини першої статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Таким чином, з питань вимог, установлених у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до конкретного замовника, який здійснює закупівлю.
|
|
15.12.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 62 Закону України «Про запобігання корупції» юридичні особи, які є учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень, зобов’язані затвердити антикорупційну програму юридичної особи та призначити Уповноваженого – особу, відповідальну за реалізацію антикорупційної програми.
Також цей Закон покладає на юридичних осіб – учасників процедур закупівлі, передбачених, у п. 2 ч. 2 ст. 62 Закону, низку інших обов’язків, зокрема щодо:
- створення захищених анонімних каналів зв’язку (канали онлайн-зв’язку, анонімні гарячі лінії, електронні поштові скриньки та інше), через які викривач може здійснити повідомлення, гарантовано зберігаючи свою анонімність та забезпечення викривачам умов для здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;
- отримання згоди Національного агентства з на розірвання трудового договору з Уповноваженим з ініціативи керівника юридичної особи або її засновників (учасників).
Ці обов’язки носять постійний (безперервний характер): налагоджена антикорупційна система у діяльності юридичної особи раз запроваджена, не може за логікою і суттю такої системи змінюватися в залежності від того, чи сьогодні підприємство є учасником процедури закупівлі, чи договір виконаний і підприємство не бере участі у нових закупівлях.
В той же час відповідно до ч. 7, 8, 91 п. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції»
Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право проводити перевірки виконання юридичним особами вимог Закону, вносити приписи та отримувати від юридичних осіб письмові пояснення.
Це все вимагає правової визначеності щодо статусу юридичної особи як учасника процедури закупівлі.
З цією метою просимо роз’яснити:
1. Чи обмежений статус учасника процедури закупівлі часовими рамками? Питання обумовлене тим, що Закон України «Про запобігання корупції» встановлює вимоги до юридичних осіб, які є учасниками процедури закупівлі, тобто вказує на ознаку у теперішньому часі.
2. До якого моменту юридична особа зберігає статус учасника процедури закупівлі, якщо її тендерна пропозиція відхилена / акцептована / укладений договір про закупівлю?
3. Коли процедура закупівлі вважається завершеною?
4. Якщо юридична особа брала участь у процедурах закупівлі, виконала договір за його результатами та натепер не бере участі у процедурах закупівлі і брати не планує, чи є вона (зберігає) статус учасника процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1,2,4
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
В свою чергу, відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Водночас згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону строк дії тендерної пропозиції - установлений замовником у тендерній документації строк, після закінчення якого тендерна пропозиція вважається недійсною та відхиляється.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Разом з тим частиною шостою статті 33 Закону установлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
При цьому поняття “переможець процедури закупівлі” визначено в пункті 18 частини першої статті 1 Закону. Так, переможець процедури закупівлі – учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 2 частини другої статті 62 Закону України «Про запобігання корупції», юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», зобов’язана затвердити антикорупційну програму юридичної особи та призначити особу, відповідальну за реалізацію антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом).
З огляду на викладене, у разі якщо юридична особа є учасником процедури закупівлі, вартість якої дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника.
Щодо питання 3
Виходячи зі змісту статті 19 Закону, звіт про результати проведення закупівлі є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю або, у разі якщо в результаті проведення тендеру/спрощеної закупівлі не було укладено договір про закупівлю, підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю.
Таким чином, процедура закупівлі завершується оприлюдненням звіту про результати її проведення.
|
|
30.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може фізична особа-підприємець (ФОП) бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі Замовника, якщо ФОП одночасно є штатним працівником Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 11 частини першої статті 1 Закону та частини пятої статті 11 Закону, суб'єкти, які є замовниками мають здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону, зокрема не повинно бути конфлікту між інтересами замовника та учасника процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Для цілей цього Закону конфліктом інтересів вважається наявність приватного інтересу у працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або можуть вплинути на результати цієї процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та/або наявність суперечності між приватним інтересом працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Крім того, під час проведення закупівель замовники мають дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
При цьому звертаємо увагу, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
|