|
|
03.02.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Щодо закупівлі : Коригування проектно-кошторисної документації по об`єкту: "Реконструкція адміністративної будівлі під клініку стерилізації собак по вул. Березинській, 60 м.Дніпро " комунальним підприємством що здійснює діяльність відповідно до п.3, ч.1, ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIII .
Комунальне підприємство «Зооконтроль» Дніпровської міської ради належить до підприємств , які забезпечують потреби держави або територіальної громади .
В 2017 році нашим підприємством укладено прямий договір на розробку проектно-кошторисної документації за предметом закупівлі: ” Розробка проектно-кошторисної документації по об'єкту «Реконструкція адміністративної будівлі під клініку зі стерилізації собак за адресою: вул. Березинська, 60 на суму 299000.00 грн. за кодом
ДК 021:2015: 71220000-6 Послуги з архітектурного проектування.
Станом на сьогодняшній день роботи з реконструкції будівлі не виконані в повному обсязі згідно проектно-кошторисної документації.
На данний момент виникла потреба в коригуванні вищезазначеної проектно-кошторисної документації.
У Замовника виникло три питання:
1.Коригування проектно-кошторисної документації” за видом закупівлі це- послуга чи робота?
Відповідно який код ДК 021:2015 треба застосовувати при закупівлі?
3. Проектно-кошторисна документація є інтелектуальною власністю його розробника (зокрема, в частині немайнових прав)?
Чи обов`язково коригування проектно-кошторисної документації повинен виконувати автор проекту або це можe буде інший Виконавець?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та в запитах №16/2024, № 687/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/f87d5e07-1de8-442d-be40-788b3c83a3ad?lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/4c02efba-56fd-46d1-9084-0872dcda3490?lang=uk-UA
|
|
|
03.02.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником у 2022 році за результатами процедури відкритих торгів укладено довгостроковий договір про надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг. Термін дії договору спливає 31.03.2025р.
Чи має право Замовник, застосовуючи положення частини шостої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", продовжити дію договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку поточного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному у 2022 році за наявності затверджених в установленому порядку видатків?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та запиті № 4/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a1cce69b-0487-479d-b553-4beef5d3b136&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Водночас відповідно до підпункту 8 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону. При цьому будь-які рішення, у тому числі щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. |
|
|
31.01.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, цікавить консультація стосовно закупівлі допорогової. закупівля запчастин авто, чи потрібно в специфікації договору вказувати артикул чи номенклатурний номер запчастини та країну виробника. І чим це визначено.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим, згідно із пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Крім цього з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону України “Про публічні закупівлі”.
Також звертаємо увагу, що Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Господарський кодекс України (далі – ГКУ) не містить окремого визначення поняття "специфікація" як самостійного елемента договору, однак регламентує питання, що стосуються змісту та істотних умов господарських договорів, до яких може належати специфікація
Стаття 180 ГКУ визначає, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 ГКУ, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Стаття 266 ГКУ встановлює, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до вимог статті 6 Закону України “Про оборонні закупівлі” у звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), зазначається інформація про: найменування державного замовника (службу державного замовника, військову частину); назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів); ціну за одиницю кожної номенклатурної позиції товару (із зазначенням одиниці виміру щодо товарів), ціну робіт, послуг.
Отже, з урахуванням вимог законодавчих актів, що регулюють здійснення оборонних закупівель державними замовниками, визначальними, при укладанні державних контрактів (договорів) є вимоги Господарського і Цивільного кодексів України, статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, вимог статті 6 Закону України “Про оборонні закупівлі” з урахуванням Особливостей № 1275.
Разом з тим повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
27.01.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Чи правомірно орган Держказначейства відмовляє в реєстрації договору, усно аргументуючи це тим, що предмет договору, який однаковий з предметом закупівлі (річний план), в якому прописано назва послуги (назва предмету закупівлі) , із зазначенням коду та назви ДК - ще раз " код, назва та ДК" повинні прописуватись окремим пунктом договору?
Наприклад : Предмет Договору (та річний план закупівлі) прописано так : п. 1 Виробник зобов'язується надавати Споживачу послуги з централізованого водопостачання код 65110000-7 Розподіл води за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника.
А нижче прописувати ще: п.1.1. за ДК 021:2015 – 65110000-7 Розподіл води.
Чи повинен предмет закупівлі бути однаковим з предметом договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Згідно з частиною другою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним.
При цьому з питань правомірності усних вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
|
|
|
22.01.2025
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, за допомогою відкритих торгів з особливостями нами проведена закупівля та був укладений договір на постачання електричної енергії, оплати по договору не було. По закінченню терміну дії договору потрібно опублікувати звіт про його виконання та вказати суму на яку договір виконаний, у зв’язку з тим, що технічно програма не може прийняти нулі ми не можемо опублікувати звіт. Підкажіть будь ласка, як нам бути в такій ситуації? Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та у запиті № 25/2025, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://me.gov.ua/InfoRez/Details/02adcc5f-fa6b-44c9-94db-5e9f1b1414bb?lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Відповідно до пункту 4 Особливостей у разі виконання сторонами договору про закупівлю, укладеного відповідно до пункту 10 цих особливостей, або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені пунктом 12 частини першої статті 10 Закону. Отже, замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю з настанням однієї з двох підстав - або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання. Водночас оприлюднення замовником звіту про виконання договору про закупівлю у разі закінчення строку дії договору про закупівлю Особливостями не передбачено. Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Поряд з цим частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України. Разом з тим частиною першою статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Водночас згідно з наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з технічних питань слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. |