|
|
11.06.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник (орган місцевого самоврядування) під час публікації тендерної документації наклав удосконалений електронний підпис. Публікація здійснена у 2021 році.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
З цього постає декілька питань:
1) Чи мав право замовник (орган місцевого самоврядування) використовувати удосконалений електронний підпис замість кваліфікованого електронного підпису ?
2) Як повинен діяти замовник, у випадку якщо ним було підписано тендерну документацію (в тому числі оголошення про проведення закупівлі) удосконаленим електронним підписом замість кваліфікованого електронного підпису?
3) Якщо замовник після публікації тендерної документації з використанням удосконаленого електронного підпису через деякий час виявив зазначене та наклав на цю ж документацію вже кваліфікований електронний підпис, чи буде це правомірно та вважатись належним виправленням помилки?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 854/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=30af0010-32d4-47aa-9f31-17d76aea3fbb&lang=uk-UA
|
|
|
11.06.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник (орган місцевого самоврядування) під час публікації тендерної документації наклав удосконалений електронний підпис. Публікація здійснена у 2021 році.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Тобто, у випадку якщо замовником є орган місцевого самоврядування при публікації тендерної документації він зобов'язаний використовувати виключно кваліфікований електронний підпис.
З цього постає декілька питань:
1) Як характерезується вищезазначене порушення (наприклад, порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, порушення законодавства в частині не відміни замовником закупівлі).
2) Чи є це таким порушенням, яке неможливо усунути у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 32 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
3) До компетенції якого органу відноситься розгляд та прийняття відповідних рішень щодо зазначеного порушення?
4) Які правові наслідки такого порушення?
5) Яка відповідальність за таке порушення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тому, з питань щодо заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Поряд з цим повідомляємо, що Мінекономіки зверталося до Міністерства цифрової трансформації України листом від 18.11.2020 № 3301-04/68865-03 щодо надання роз’яснення стосовно використання кваліфікованих електронних підписів. Відповідь Міністерства цифрової трансформації України від 26.11.2020 № 03-109686/-20 додається у вкладені.
|
|
|
11.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами відкритих торгів Замовником, який є органом місцевого самоврядування, у 2020 р. укладено договір на проведення капітального ремонту дорожнього покриття в одному із сел громади. У 2021 р. виникла потреба здійснити закупівлю додаткових аналогічних (тотожних) робіт в іншому населеному пункті громади. При цьому, вартість аналогічних робіт не перевищує вартісні межі, встановлені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» та є меншою за 50 відсотків ціни договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення відкритих торгів.
Чи є підстави у Замовника придбати такі роботи у того самого учасника без застосування порядку проведення спрощених закупівель у відповідності до пункту 5 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Отже, замовник може здійснити закупівлю робіт чи послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель, у разі якщо: 1) протягом трьох років після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у додаткових аналогічних роботах чи послугах, які є тотожними конкретним видам робіт та послуг, що містяться у договорі про закупівлю; 2) загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
При цьому в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення способів закупівель, визначених Законом, замовник самостійно приймає рішення щодо можливості закупівлі робіт у відповідності до пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону.
|
|
|
11.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Звертаємось з проханням роз'яснити наступне питання:
чи можна додаткової угодою при отриманні додаткових коштів збільшувати суму прямого договору? та на підставі яких документів (нормативно-правових актів, роз'яснень і т.ін.)?
1 ДПРЗ укладено договір про закупівлю послуг з водопостачання та водовідведення на суму 33000,00грн. У червні отримано додаткові кошти у сумі 10000,00 грн.. Чи можна укласти додаткову угоду до договору у звязку зі збільшенням кошторисних призначень на суму додаткових коштів?
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель".
При цьому питання щодо виділення додаткових коштів міститься у запиті 657/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору щодо закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині першій статті 3 Закону, не є предметом регулювання цього Закону. У свою чергу, договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави та порядок зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України. Таким чином, сторони можуть вносити зміни до договору з дотриманням вимог законодавства.
|
|
|
10.06.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може замовник, який оголосив спрощену процедуру закупівлі, зазначати в оголошенні про закупівлю натупну вимогу: "Учасник подає по даній таблиці пропозицію за повним переліком найменування товару аналог або еквівалент не пропонувати. Не допускаються будь-які відхилення від наведеного переліку товару"? Чи слід вважати таку вимогу дискрімінаційною? Чи можуть учасники в період уточнень вимагати від замовника видалити дану вимогу та дати учасникам можливість надати
еквівалентні аналогічні товари. Закупівля UA-2021-06-07-010294-b
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|