|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну відповідь щодо порядку визначення предмета закупівлі робіт.
Водночас відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
При цьому визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (далі – Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об'єктів державної та комунальної власності.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону енергосервіс − комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів.
Об'єкт енергосервісу − будинок, будівля, споруда, їх комплекс, об'єкт та/або елемент (частина) об'єкта благоустрою населених пунктів, група будівель (споруд), комплекс (будова), які перебувають у державній або комунальній власності та щодо яких центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить замовник енергосервісу (щодо об'єктів державної власності), виконавчим органом місцевої ради або місцевим органом виконавчої влади (щодо об'єктів комунальної власності) прийнято рішення про закупівлю енергосервісу (пункт 3-1 частини першої статті 1 Закону енергосервіс).
При цьому статтею 3-1 Закону встановлено, що виконавчий орган відповідної місцевої ради або місцевий орган виконавчої влади (щодо об’єктів комунальної власності), центральний орган виконавчої влади (щодо об’єктів державної власності), до сфери управління якого належить замовник енергосервісу, мають право прийняти рішення про проведення закупівлі енергосервісу щодо окремих будівель (споруд) об’єкта енергосервісу, які перебувають в оперативному управлінні або господарському віданні різних розпорядників бюджетних коштів, визначивши відповідальним за проведення такої закупівлі одного з таких розпорядників бюджетних коштів (далі - уповноважений замовник).
Крім того, статтею 6 Закону встановлений порядок затвердження істотних умов енергосервісного договору, яким передбачено, що замовник енергосервісу не пізніше десяти днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю енергосервісу з учасником-переможцем у встановленому порядку подає на затвердження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (щодо об’єктів державної власності), Верховній Раді Автономної Республіки Крим, відповідній місцевій раді (щодо об’єктів комунальної власності) істотні умови енергосервісного договору, що укладатиметься ним, зазначені у пунктах 2, 4 і 5 частини другої статті 5 цього Закону. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна місцева рада затверджують або відмовляють у затвердженні відповідних істотних умов енергосервісного договору у строк, що не перевищує 60 робочих днів з дати звернення головного замовника енергосервісу щодо затвердження відповідних істотних умов енергосервісного договору.
Водночас відмова у затвердженні істотних умов енергосервісного договору з учасником процедури закупівлі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (щодо об’єктів державної власності), Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою (щодо об’єктів комунальної власності) є підставою для відміни торгів із закупівлі енергосервісу згідно статті 7 цього Закону.
У свою чергу, Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до абзацу п’ятнадцятого статті 1 цього Закону право комунальної власності − право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частина п’ята статті 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).
Водночас відповідно до Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 676, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
Так, Держенергоефективності відповідно до покладених на нього завдань, реалізує державно-приватне партнерство у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива; здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держенергоефективності, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
З огляду на викладене та ураховуючи норми Закону, з питань закупівлі енергосервісу пропонуємо додатково звернутися до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Так, тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг.
При цьому за результатами проведення процедури закупівлі між замовником і учасником укладається саме договір про закупівлю, який передбачає, зокрема надання послуг або набуття права власності на товари (пункт 5 частини першої статті 1 Закону). Згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Водночас замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.
|
|
Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», з метою забезпечення безперебійного надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій мешканцям Святошинського району міста Києва, щорічно здійснює закупівлі послуг операційно-диспетчерського обслуговування об’єднаних диспетчерських систем.
За результатами здійснення процедури закупівлі відповідних послуг на поточний рік (номер оголошення про проведення закупівлі UA-2020-12-24-002188-b), з очікуваною місячною вартістю 433046,40 грн. з ПДВ, Підприємством укладено договір з учасником, який запропонував в рази нижчу від середньоринкових ціну та наразі надає послуги за ціною 28869,76 грн. з ПДВ на місяць.
При підготовці закупівлі зазначених послуг на 2022 рік, враховуючи їх специфіку та, як наслідок, обмежену конкуренцію на відповідному ринку, у Підприємства виникає дилема вибору методу з примірної методики визначення очікуваної вартості закупівлі, затвердженої Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275. Оскільки, як метод порівняння ринкових цін, так і метод розрахунку очікуваної вартості на підставі закупівельних цін минулих років мають низку недоліків, які можуть сприяти як неуспішності проведення закупівлі через надто занижену оголошену вартість, так і неефективності використання коштів в разі ненавмисного завищення ціни.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати рекомендацію щодо обрання методу визначення очікуваної вартості закупівлі, який найдоцільніше буде використати під час підготовки відповідної закупівлі послуг на 2022 рік, з метою успішності її проведення та уникнення ризиків неефективного використання коштів.
|