|
20.11.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Компанія ТОВ «УКР ТРАК» на вимогу «Учасник процедури закупівлі у складі своєї тендерної пропозиції повинен надати: сертифікат відповідності транспортних засобів або обладнання чи сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено ідентифікаційний номер (VIN) колісного транспортного засобу з його міжнародним ідентифікаційним кодом (WMI) виробника колісного транспортного засобу в Україні та місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні» надала сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.008.112961-22 (назва документа «18. Сертиф.відп.»)
Відповідно до чинного законодавства - сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження надається тільки на виготовлений товар. Оскільки, товар, що пропонується учасником - Автомобіль паливозаправник AVTR-GS08 на шасі IVECO ML 150E25WS-E5- ще не виготовлений, ТОВ «УКР ТРАК» надало сертифікат на подібний товар, в якому вказаний виробник колісного транспортного засобу в Україні та місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні. Наявна у документі «18. Сертиф.відп.» інформація цілком відповідає вимозі, що встановлена Пунктом 9 Розділу 3 тендерної документації замовника.
Оскільки ні в чинному законодавстві, ні в роз’ясненнях Мінекономіки, на даний момент, немає чіткого розуміння щодо правильності застосування вимоги що надання «сертифікату відповідності транспортних засобів або обладнання чи сертифікату відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено ідентифікаційний номер (VIN) колісного транспортного засобу з його міжнародним ідентифікаційним кодом (WMI) виробника колісного транспортного засобу в Україні та місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні», вважаємо, що ТОВ «УКР ТРАК» в повній мірі підтвердило відповідність своєї пропозиції вимогам тендерної документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 702/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9279ed38-745b-4b65-a9d5-32c6f02ffff9&lang=uk-UA
|
|
07.12.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Яким чином вийти з ситуації комунальному некомерційному підприємству, коли на етапі аукціону, не можливо знизити цінову пропозицію, оскільки не маємо права відступати від затвердженою калькуляції. Чи має право підприємство працювати з закладами по різній вартості послуг, оскільки відбувся аукціон.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо переліку виключень), від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"(5.Щодо переговорної процедури закупівлі), від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі. Виходячи з статей 13 і 40 Закону, як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі, відповідно до якої замовник укладається договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Особливостями встановлено перелік випадків, придбання замовником товарів, робіт і послуг може здійснюватися без застосування електронної системи закупівель, шляхом укладання прямих договорів у відповіжності до пункту 13 Особливостей, у тому числі це стосується випадків, передбачених Законом для застосування переговорної процедури закупівлі.Відповідно до пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі коли товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання по причині відсутності конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпунктів 15, 17, 18 цього пункту замовник може не публікувати договір про закупівлю та/або додатки до нього. При цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Інформуємо також, що Господарський кодекс України (далі – ГК України) встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності. Статтею 65 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Згідно з статтею 192 ГК України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами. Так, Закон України “Про ціни і ціноутворення” (далі - Закон про ціни і ціноутворення) визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Згідно з статтею 10 Закону про ціни і ціноутворення суб’єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Відповідно до статті 11 Закону про ціни і ціноутворення вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Згідно з статтею 13 Закону про ціни і ціноутворення державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: 1) установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни. У разі необхідності з питань формування цінової політики на послуги що надаються підприємством пропонуємо звертатися до органів виконавчої влади, державних колегіальних органів та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
|
|
11.12.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до абз. 14 п. 47 Особливостей, Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його ДОСТРОКОВОГО РОЗІРВАННЯ, і було ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
Разом з тим, в пп. 2 п. 45 Особливсотей зазначено, що Замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до ЗАСТОСУВАННЯ САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ протягом трьох років з дати їх застосування, з наданням документального підтвердження застосування до такого учасника санкції (рішення суду або факт добровільної сплати штрафу, або відшкодування збитків).
Таким чином, два пукти Особливостей мають різні умови для застосування Замовником права на відхилення тендерної пропозиції, а саме: абз. 14 п. 47 – дострокове розірвання плюс штраф та/або відшкодування збитків, пп. 2 п. 45 - лише штраф та/або відшкодування збитків.
У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення яким пунктом керуватися замовнику при настанні зазначених обставин, а саме учасник не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником. У якому випадку Замовник має застосовувати своє право на відхилення - коли договір ДОСТРОКОВО РОЗІРВАННИЙ і було ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ чи коли просто ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ (без дострокового розірвання договору)? Просимо надати відповідь протягом трьох днів у зв’язку з терміновістю. Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 74/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=11ed44bf-c3c6-428b-878d-b545f34729e3&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Згідно з абзацом другим підпункту 1 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі: підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 цих особливостей. Відповідно до пункту 47 Особливостей замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у цьому абзаці, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у відкритих торгах. Для цього учасник (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику процедури закупівлі не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі. Отже, відмова в участі можлива саме у випадку, якщо відносно учасника за раніше укладеним з ним договором наявні факти одночасно невиконання зобов"язання, дострокового розірвання такого договору, накладення санкцій у вигляді штрафу та/або відшкодування збитків, незалежно від способу розірвання такого договору, накладення санкцій у вигляді штрафу та/або відшкодування збитків у судовому або добровільному порядку. Водночас зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та найкращих практик закупівель, зокрема здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення законодавства. В рамках цієї роботи питання, порушене у вашому запиті, розглянуте під час напрацювання наступних змін до Особливостей.
|
|
04.09.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
У відкритих торгах завантажені файли учасника, що надав найменшу ціну, не відкриваються. На майданчику ДЗО теж не змогли їх відкрити. Чи правомірно надавати в такому випадку 24 години на виправлення? Ідентифікатор закупівлі UA-2023-08-25-008623-a
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей розглянуте в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523. При цьому Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами. Вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. Водночас відповідно до пункту 2 Порядку функціонування системи комісія щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель (далі - комісія) - постійно діюча комісія, що утворюється Уповноваженим органом з метою розгляду питань діяльності електронних майданчиків, авторизованих/попередньо авторизованих електронних майданчиків в електронній системі закупівель. Рішення комісії мають рекомендаційний характер. При цьому відповідно до підпункту 6 пункту 26 Порядку функціонування системи основними завданнями комісії є розгляд звернень, скарг та інформації від адміністратора, користувачів та операторів авторизованих/попередньо авторизованих електронних майданчиків з питань, віднесених до компетенції комісії. Тому, з питань щодо діяльності електронних майданчиків можна звернутися до комісії за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2 та зазначити, що лист адресований Комісії щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель. Крім цього, відповідно до пункту 2 Порядку функціонування системи адміністратор електронної системи закупівель (далі - адміністратор) - юридична особа, визначена Уповноваженим органом відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу. Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства слід також звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
05.01.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Чи є вважається порушенням Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 Nº1178 наступні вимоги Замовника при проведенні процедури закупівель послуг з поточного ремонту приміщень:
- вимога надання учасником інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або повʼязані з корупцією правопорушення.
- вимога наявності монтажника, спеціалізація якого відповідає специфіці запланованих робіт
- надання документального підтвердження виконання аналогічного договору.
- надання сертифікатів ISO.
- підписаний учасником та представником замовника акт огляду майданчика, на якому будуть проводитись роботи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 272/2023, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d158283c-6fd4-4bda-a3de-42ab612ab2e9&lang=uk-UAОтже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійсненняпублічних закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/абоформального обмеження кола потенційних учасників. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|