|
18.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Працівники бюджетної установи, яка є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, для виконання покладених на них функцій зголосилися за власний кошт придбати необхідні матеріали та предмети (наприклад - марки, конверти, або керамічний обігрівач , для забезпечення нормальних умов праці в опалювальний сезон ), з умовою щодо здійснення подальшого відшкодування установою витрачених власних коштів відповідно до Звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (далі –Звіт). Вище згадані предмети та матеріали, при затверджені керівником установи таких Звітів повинні бути взятими на облік установи.
Питання:
1)Чи вважається таке придбання матеріалів та предметів за власний кошт працівників закупівлею, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII?
2) Чи підлягають плануванню, публікації в електронній системі закупівлі такі товарні чеки, накладні на отримання товару, та в який строк?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом. Інформація щодо застосування вартісних меж міститься у запиті № 688/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UAОднак, якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг відповідно до вимог Закону та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
16.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Підкажіть будь ласка, замовником було заключений прямий договір по 169 постанові, у ході виконання робіт виникла необхідність у додаткових коштах, на роботи які не були передбачені початковим проектом. Чи можливо підписати додактову угоду спираючись на статтю 40 пункт 5?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні стосовно здійснення закупівель в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) (далі - постанова №169) міститься в листі від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50213-06%20Водночас зазначаємо, що договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору про закупівлі згідно з постановою № 169 регулюються Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави для зміни договору та порядок зміни господарських договорів визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України відповідно.
|
|
16.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. На закупівлю розподілу електричної енергії було укладено договір у розмірі 49700 грн. Нами було утримано відшкодування від держави у звязку з перебуванням ВПО.
На даний момент потрібно закупити додаткові обсяги розподілу електроенергії.
Чи потрібно проводити спрощену закупівлю?
Чи можливо укласти відповідно до Постанови 169 ще один прямий договір у того самого постачальника до 50 тис. грн.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
15.08.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником закупівлі UA-2021-08-06-003238-a встановлено вимогу про виконання власного аналогічного договору (ів) протягом останніх 5 (п’яти) років і в той же час Замовником встановлено вимогу щодо надання копій листів відгуків від замовників датований не більше трьохмісячної давнини до дати оголошення процедури закупівлі. В даній закупівлі Скаржник довів органу оскарження, що не може надати "свіжі" листи-відгуки, по договорам які виконувалися протягом останніх 5 років, тому що замовники перебуають в стані припинення та/або змінилися керівники. Орган оскарження зобовязав Замовника внести зміни і замовник збільшив давнину відгуків до 4х місяців. Чи не має бути давнина дати листів-відгуків дорівнювати давнині укладання аналогічних виконаних договорів або бути наближеною до цих строків?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону.Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, встановленому у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у частині першій статті 5 Закону, зокрема таких як недискримінація учасників та рівне ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити, зокрема вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Разом з тим звертаємо увагу, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі – Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення, зокрема, установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. З огляду на викладене, у разі необхідності здійснення контролю у сфері публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
11.08.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Університет оголосив процедуру відкритих торгів на закупівлю природного газу на 20220 рік у грудні 2019 року. Було обрано переможця, проте другий учасник подав скаргу в АМКУ щодо скасування рішення тендерного комітету про обрання переможця. Розгляд скарги в АМКУ затягнувся до 24 січня 2020 року. Новий переможець був визначений 24 січня 2020 року відповідно до рішення тендерного комітету. Відповідно договір про закупівлю був укладений лише 10 лютого 2020 року.
В умовах тендерної документації замовником було розміщено проект договору, де було вказано, що постачання газу здійснюється з січня по грудень 2020 року. Відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю повинен укладатися на тих самих умовах, які були зазначені в проекті договору під час проведення процедури відкритих торгів. З огляду на це, університет, не зважаючи на укладення договору лише 10 лютого 2020 року, включив в умови договору пункт, відповідно до якого постачання газу здійснюється з січня по грудень 2020 року (як було зазначено і в проекті договору у складі тендерної документації). Новий переможець процедури закупівлі завів ліміти природного газу університету 24 січня 2020 року (одразу ж після визнання його переможцем відповідно до рішення тендерного комітету). З огляду на це розподільник закрив весь обсяг спожитого університетом газу за січень 2020 року на цього нового переможця.
Чи є дана ситуація порушенням ч.7 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" ( в редакції 08.02.2020), а саме "Забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом"?
|
|
Відповідь
|
|
При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Контроль у сфері закупівель здійснюють органи, визначені у статті 7 Закону. Так, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Разом з тим, оскільки ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках, з питань встановлення порушень слід звертатись до органів контролю.
|