|
|
22.08.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою недопущення порушення чинного законодавства України, КП «САНСЕРВІС» КМР, просить Вас надати роз’яснення з наступних питань, а саме:
1. Чи буде вважатися порушенням законодавства укладення двох окремих договорів на основі Типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення для закупівлі : -договір на закупівлю послуг з централізованого водопостачання (згідно з Національним класифікатором України // Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015:65110000-7) та договору про надання централізованого водовідведення (згідно з Національним класифікатором України // Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015:90430000-0) з різними кодами відповідно до послуг, які зазначені у предметі договору.
2. Чи буде вважатися порушенням законодавства укладення одного договору про надання послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за типовим зразком, якщо при цьому буде вказаний єдиний код ДК за третьою цифрою показників Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015, наприклад код 65100000-4: Послуги з розподілу води та супутні послуги, який не відповідає четвертому знаку для закупівлі водопостачання та водовідведення
3. Які можуть бути рекомендації для врегулювання в правовому полі можливості укладання двох окремих договорів за різними предметами закупівлі враховуючи, те що є єдина форма Типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та у запиті № 1448/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Разом з тим, оскільки розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про житлово-комунальні послуги" та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами), з питань, зазначених у зверненні щодо укладання Типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
|
|
|
18.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Працівники бюджетної установи, яка є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, для виконання покладених на них функцій зголосилися за власний кошт придбати необхідні матеріали та предмети (наприклад - марки, конверти, або керамічний обігрівач , для забезпечення нормальних умов праці в опалювальний сезон ), з умовою щодо здійснення подальшого відшкодування установою витрачених власних коштів відповідно до Звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (далі –Звіт). Вище згадані предмети та матеріали, при затверджені керівником установи таких Звітів повинні бути взятими на облік установи.
Питання:
1)Чи вважається таке придбання матеріалів та предметів за власний кошт працівників закупівлею, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII?
2) Чи підлягають плануванню, публікації в електронній системі закупівлі такі товарні чеки, накладні на отримання товару, та в який строк?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом. Інформація щодо застосування вартісних меж міститься у запиті № 688/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UAОднак, якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг відповідно до вимог Закону та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
16.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Підкажіть будь ласка, замовником було заключений прямий договір по 169 постанові, у ході виконання робіт виникла необхідність у додаткових коштах, на роботи які не були передбачені початковим проектом. Чи можливо підписати додактову угоду спираючись на статтю 40 пункт 5?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні стосовно здійснення закупівель в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) (далі - постанова №169) міститься в листі від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50213-06%20Водночас зазначаємо, що договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору про закупівлі згідно з постановою № 169 регулюються Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави для зміни договору та порядок зміни господарських договорів визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України відповідно.
|
|
|
16.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. На закупівлю розподілу електричної енергії було укладено договір у розмірі 49700 грн. Нами було утримано відшкодування від держави у звязку з перебуванням ВПО.
На даний момент потрібно закупити додаткові обсяги розподілу електроенергії.
Чи потрібно проводити спрощену закупівлю?
Чи можливо укласти відповідно до Постанови 169 ще один прямий договір у того самого постачальника до 50 тис. грн.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
15.08.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником закупівлі UA-2021-08-06-003238-a встановлено вимогу про виконання власного аналогічного договору (ів) протягом останніх 5 (п’яти) років і в той же час Замовником встановлено вимогу щодо надання копій листів відгуків від замовників датований не більше трьохмісячної давнини до дати оголошення процедури закупівлі. В даній закупівлі Скаржник довів органу оскарження, що не може надати "свіжі" листи-відгуки, по договорам які виконувалися протягом останніх 5 років, тому що замовники перебуають в стані припинення та/або змінилися керівники. Орган оскарження зобовязав Замовника внести зміни і замовник збільшив давнину відгуків до 4х місяців. Чи не має бути давнина дати листів-відгуків дорівнювати давнині укладання аналогічних виконаних договорів або бути наближеною до цих строків?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону.Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, встановленому у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у частині першій статті 5 Закону, зокрема таких як недискримінація учасників та рівне ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити, зокрема вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Разом з тим звертаємо увагу, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі – Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 Положення, зокрема, установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
З огляду на викладене, у разі необхідності здійснення контролю у сфері публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|