Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Тема: Застосування переговорної процедури закупівлі Оскільки Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері публічних закупівель відповідно до пункту 12 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), просимо надати роз’яснення з таких питань: Замовником у 2020 році було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом та укладено договір закупівлі послуг на підставі п.1 част. 2 ст. 40 Закону. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не відрізнялися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. При цьому у Замовника виникла потреба у закупівлі додаткових АНАЛОГІЧНИХ послуг у того самого учасника. Чи є підстави застосовувати п. 5 ст. 40 Закону України “Про публічні закупівлі”, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера», Чи ця підстава може бути застосована до закупівлі ПОСЛУГ, коли договір укладений після переговорної процедури закупівлі проведеної на підставі .1 част. 2 ст. 40 Закону (двічі відмінено процедуру відкритих торгів, через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій), чи підстава відповідно до п.5. частини другої ст. 40 Закону застосовується лише до закупівель ПОСЛУГ, договір за якими укладений за результатом проведення саме відкритих торгів.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.

Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону, зокрема якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.

В свою чергу згідно пункту 13 статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.

Отже, замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі з підстави, передбаченої пунктом п’ятим частини другої статті 40 Закону протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення процедур закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу та за умови обґрунтування такої підстави.

При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.

Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F60124-06 розміщено лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівель”.

Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:

https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

20.04.2021

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

3654 / 3698

Згідно рішення виконавчого комітету міської ради затверджено НОВІ тарифи на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надаються КП "СВ" і які введені в дію з 01.04.2021 року. На підставі цього рішення, підприємством направлено листи та додаткові угоди Споживачам, зокрема тим, які дані послуги закуповують згідно ЗУ "Про публічні закупівлі" і на момент укладання основних договорів (січень-лютий 2021 року) вартість послуг відповідно була іншою. Підставою для укладання додаткових угод щодо зміни вартості послуг підприємство зазначио п.7 ч.5 ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі". У відповідь від одного із споживачів КП "СВ" отримало відмову що укладання додаткоої угоди згідно запропонованого пункту закону, але пропонують укласти додаткову угоду відповідно до п. 2 ч.5 ст.41 цього Закону (підвищення ціни на 10% кожні 90 днів). Просимо надати консультацію, як діяти КП "СВ", адже тариф прийнято уповноваженим органом і ми не можемо його розстрочити на 3 періоди по 90 днів, аби досягти рівня встановленого тарифу. Роз"яснення Мінекономіки № 3304-04/69987 від 24.11.2020 нами враховані та рекомендовані для ознайомлення споживачеві, втім він їх бере до уваги і наполягає на своєму.

Відповідь

20.04.2021

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

5532 / 5652

Будь ласка розянсіть. Якщо вже після укладання договору за переговорною процедурою Держаудитслужбою або іншим уповноваженим органом виявлено, що переговорна процедура була застосована неправомірно: 1. Які будуть наслідки для замовника/постачальника? 2. Чи буде скасовано договір, якщо вже відбулось декілька поставок за цим договором? 3. Чи буде більш суровою відповідальність, якщо сума закупівлі товару перевищує 20 млн. грн?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Частиною першою статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Тому, з питань щодо заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.

Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів в конкретних випадках.

19.04.2021

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

3352 / 3472

Висловлюю Вам свою повагу та прошу надати відповідь щодо наступного. Відповідно до наказу Мінеконом № 2628 від 14.12.2020 в гарантії зазначається категорія гаранта. Прошу надати ЧІТКУ та ОДНОЗНАЧНУ відповідь з якого переліку потрібно вказати категорію гаранта? Звертаю Вашу увагу, що відповідні на запит 579/2021 та 549/2021 НЕ МІСТЯТЬ відповіді на питання про категорію гаранта. Замовники не дають конкретних відповідей на це питання, тому на них немає надії. Єдина надія на Вас, як на уповноважений орган, може все ж таки дасте відповідь на питання, які категорії гаранта потрібно вказувати в гарантії?

Відповідь

15.04.2021

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

3806 / 3972

Відповідно до ч.10 ст.3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. Питання полягає в наступному, чи можна поділити предмет закупівлі на частини у зв`язку з непередбачуваними обставинами, та розлядати як окремий предмет договору, але не з метою уникнення процедури відкритих торгів? Приклад: на початку року було проведено закупівлю електричної енергії по лімітам споживання минулого року на 476335,80 грн., обсяг якої складав 196023 кВт/год, після чого у зв’язку з подорожчанням на ринку додатковою угодою на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» ціну було піднято та обсяги зменшено до 180635, 529 кВт/год. Згодом виявилось, що у зв'язку з холодною та затяжною зимою, роботою системи вентиляції яка вмикалась у зв’язку з цими подіями вперше з моменту її встановлення, споживання електричної енергії суттєво зросло і річна потреба зрослак. Також слід зазначити, що з 01.01.2021 по 31. 01.221 заклад користувався послугами з постачання електричної енергії «постачальника останньої надії» вартість яких склала 97 174,75 грн. В зв’язку з чим заклад був вимушений просити додаткові кошти у розмірі 240 тис, з яких 97 174, 75 було сплачено «постачальнику останньої надії» . Виникає питання - яку процедуру закупівлі ми маємо провести на залишок у 142825.25 грн.? Та чи можна провести закупівлю з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 227 від 31.03.2021., як закупівлю необхідну для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів,епідемії та пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2 на території України? Але слід зазначити, що відповідно до статті 2 Бюджетного Кодексу України. пункту 12 даної статті, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. А заклади охорони здоров’я головним чином мають статус одержувача бюджетних коштів. Це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету, про що вказано в пункті 38 цієї ж статті, такм суб'єктом і є Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр дитячий Дніпровського району м. Києва" та нажаль більшість лікарняних закладів закладів.

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2