|
30.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" та постанови КабМіну від 27 грудня 2018 р. № 1216, ЦЗО не може відхилити закупівлю замовника який зобов'язаний здійснювати закупівлю через ЦЗО, питання полягає в чому, чи має право ЦЗО проводити спрощені закупівлі?Якщо ні, то на якій підставі ЦЗО може відмовити замовнику в проведенні спрощеної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 38 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону.
Згідно пункту 13 частини першої статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Поряд з цим відповідно до підпункту 3 пункту 3 Особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (далі - постанова № 1216) централізовані закупівельні організації визначаються органами місцевого самоврядування (міською та обласною радами, якщо чисельність населення міста або області становить чи перевищує 1 млн. осіб) - для проведення тендерів в інтересах органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб (підприємств, установ та організацій) та їх об’єднань, які є замовниками відповідно до Закону.
Отже, централізовані закупівельні організації, що визначені органами місцевого самоврядування проводять саме тендери в інтересах замовників з дотриманням вимог Закону та постанови № 1216.
Поряд з цим предмети закупівель, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов’язковою, незалежно від вартості закупівлі, мають бути в обов’язковому порядку передані замовниками, для здійснення закупівель через ЦЗО.
|
|
29.09.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником було проведено спрощену закупівлю на виконання робіт. Наша компанія була визначена переможцем закупівлі.. Наступного дня після опублікування наміру підписати договір за результатами спрощеної закупівлі у Замовника померає керівник. Для переоформлення установчих документів на нового керівника необхідно більше 20 днів. Але Договір потрібно укласти не пізніше ніж через 20 днів після опублікування наміру.. Чи можна Замовнику продовжити строк укладання договору та які документи для цього потрібні?.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно частини п`ятнадцятої статті 14 Закону замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, на наступний день після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів. Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 Закону.
Отже, Законом не передбачено продовження строку для укладання договору про закупівлю у разі застосування спрощеної закупівлі.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06%20
|
|
29.09.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
З метою застосування деяких норм Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) звертаюся за роз’ясненням з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником.
Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель.
Таким чином, під час визначення двох уповноважених осіб для здійснення закупівель в державному органі та визначення меж їх відповідальності за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до частини третьої статті 11 Закону, з урахуванням пункту 2.2 Примірного положення про уповноважену особу, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 08.06.2021 № 40, яким передбачено, що у разі визначення кількох уповноважених осіб розмежування їх повноважень та обов'язків визначається рішенням замовника, постало питання, що саме має на увазі законодавець під терміном «конкретна процедура закупівлі», адже відповідно до Закону процедурами закупівлі є відкриті торги (укладення рамкових угод, як різновиду відкритих торгів), торги з обмеженою участю та конкурентний діалог.
Враховуючи зазначене, прошу роз’яснити порядок застосування частини третьої статті 11 Закону, а саме: яким чином визначити відповідальність між двома уповноваженими особами за організацію та проведення конкретних процедур закупівлі/спрощеної закупівлі (чи можуть різні уповноважені особи здійснювати одні й ті самі види закупівель (відкриті торги, торги з обмеженою участю та конкурентний діалог.).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20
Отже, уповноважені особи не можуть бути відповідальними за організацію та проведення однієї й тієї самої процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
|
|
29.09.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У замовника є потреба здійснення поточного ремонту приміщення. Чи не будуть кваліфікуватись дії замовника як уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, якщо буде укладено договір з надання послуг з ремонту на 40 тис з матеріалів замовника. та самі матеріали на суту 41 тис. ? відтак послуги з ремонту - окремий предмет закупівлі та матеріали - товари - окремі предмети закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Визначення термінів “послуги” та “товари” передбачено пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
Водночас відповідно до абзацу другого частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами для послуг і товарів окремо.
|
|
27.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) визначено ознаки пов’язаних осіб, відповідно до якої пов’язаною вважається юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 17 Закону Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Відповідно до пункту 37 частини 1 статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Просимо надати роз’яснення, чи зобов’язаний Замовник відхилити тендерну пропозицію учасника, який є юридичною особою, пов’язаною із Замовником в розумінні пункту 20 частини 1 статті 1 Закону, але не відповідає критеріям, визначеним пунктом 7 частини 1 статті 17 Закону, а саме: не пов’язаний з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” та у запиті 1167/2021, які розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bb202008-254c-46a1-93da-08f00d83df33&lang=uk-UA
|