|
|
11.06.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник (орган місцевого самоврядування) під час публікації тендерної документації наклав удосконалений електронний підпис. Публікація здійснена у 2021 році.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Тобто, у випадку якщо замовником є орган місцевого самоврядування при публікації тендерної документації він зобов'язаний використовувати виключно кваліфікований електронний підпис.
З цього постає декілька питань:
1) Як характерезується вищезазначене порушення (наприклад, порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, порушення законодавства в частині не відміни замовником закупівлі).
2) Чи є це таким порушенням, яке неможливо усунути у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 32 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
3) До компетенції якого органу відноситься розгляд та прийняття відповідних рішень щодо зазначеного порушення?
4) Які правові наслідки такого порушення?
5) Яка відповідальність за таке порушення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тому, з питань щодо заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Поряд з цим повідомляємо, що Мінекономіки зверталося до Міністерства цифрової трансформації України листом від 18.11.2020 № 3301-04/68865-03 щодо надання роз’яснення стосовно використання кваліфікованих електронних підписів. Відповідь Міністерства цифрової трансформації України від 26.11.2020 № 03-109686/-20 додається у вкладені.
|
|
|
07.06.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ СПОРТУ» ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (далі – Коледж, заклад) являється замовником у розумінні п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених цим Законом, підтверджує свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування. Порядок організації тестування уповноважених осіб визначається Уповноваженим органом.
Згідно з ч.4 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про публічні закупівлі» замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель до 1 січня 2022 року.
Таким чином, уже з 1 січня 2022 року закупівлі в Україні зможуть проводити лише уповноважені особи, які підтвердять базовий рівень знань у сфері публічних закупівель.
На теперішній час закупівлі товарів, робіт та послуг здійснюються в закладі виключно уповноваженими особами.
Закупівлі товарів, робіт та послуг для потреб 2022 року будуть розпочаті уповноваженими особами Коледжу орієнтовно в листопаді-грудні 2021 року.
Враховуючи, що відповідно до п.12 ч.1 ст.9 Закону України «Про публічні закупівлі» однією з функцій Уповноваженого органу є надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель, Коледж звертається з проханням надати відповідь щодо наступних питань:
1.Чи мають право уповноважені особи закладу розпочати в листопаді-грудні 2021 року закупівлі товарів, робіт та послуг для потреб 2022 року без проходження безкоштовного тестування?
2.Просимо надати наявну інформацію щодо орієнтовних термінів затвердження порядку організації тестування уповноважених осіб.
Заздалегідь вдячні за вичерпні відповіді!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 11 Закону уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених цим Законом, підтверджує свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування. Порядок організації тестування уповноважених осіб визначається Уповноваженим органом.
Виходячи зі змісту розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону уповноваженим особам необхідно підтвердити рівень володіння знаннями у сфері публічних закупівель до 01.01.2022 року.
Отже, тестування необхідно буде пройти після затвердження відповідного порядку і реалізації у електронній системі закупівель та до 1 січня 2022 року.
При цьому Закон не містить заборони уповноваженим особам до проходження тестування, розпочинати закупівлі наприкінці поточного року для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році.
Щодо питання 2
Пунктом 11 частини першої статті 9 Закону визначено, що однією з основних функцій Уповноваженого органу у сфері закупівель є розроблення та затвердження порядку організації тестування уповноважених осіб.
Так, на виконання Закону Мінекономіки підготувало проєкт нормативно-правового акту, який наразі знаходиться на погодженні із заінтересованими органами відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731.
Одразу після затвердження порядку організації тестування уповноважених осіб адміністратором електронної системи - ДП "Прозоррро" буде здійснено його технічна реалізація на веб-порталі, про що буде повідомлено додатково.
Отже, затвердження наказом Мінекономіки Порядку організації тестування уповноважених осіб очікується найближчим часом.
Докладніше про тестування уповноважених осіб на сторінці департаменту сфери публічних закупівель у Фейсбуці від 03.06.2021. Матеріали презентації Мінекономіки додано нижче.
|
|
|
04.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Управлінням Державного агентства рибного господарства у Сумській області з 01.01.2021 року було укладено договори без використання електронної системи закупівель, які відповідно до вимог п.3 ст.3 Закону № 922 були оприлюднені через торгівельний майданчик E-TENDER в електронній системі закупівель Рrozorro.
У зв’язку із зміною банківських реквізитів, між Управлінням Державного агентства рибного господарства у Сумській області та надавачами послуг було укладено додаткові угоди.
Відповідно до п.11 ч. 1 ст. 10 Закону № 922 замовник протягом 3-х робочих днів із дня внесення змін, через авторизований електронний майданчик самостійно та безоплатно оприлюднює в ЄСЗ повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених ч.5 та ч.7 ст.41 цього Закону.
Прямої вимоги про оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору у зв’язку із зміною реквізитів сторін при здійсненні закупівлі без використання електронної системи закупівель, Законом № 922 не встановлено.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства відповідно до чинного законодавства є уповноваженим органом, який формує політику у сфері публічних закупівель.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати письмове роз`яснення з питання, чи необхідно оприлюднювати замовнику додаткові угоди, укладені із виконавцями (надавачами) послуг, виключно у зв’язку із зміною банківських реквізитів через ЄСЗ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 976/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=89293e49-d495-47b2-9ab4-e4fd074bcb96&lang=uk-UA
Крім цього, пропонуємо ознайомитися з листом від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
04.06.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Мене призначено уповноваженою особою з прямим підпорядкуванням генеральному директору. Керівництво переглядає штатний розпис, у зв'язку із зміною прожиткового мінімуму з 1 липня 2021 року і штучно створюється відділ для конкретної особи "Відділ економіки, маркетингу, кадрової роботи та закупівель". У даному відділу зібрані "все і вся". Тут і начальник, і заступник, і секретар, і кадровик і уповноважена особа (додам, що на нашому підприємстві вона лише одна). Відповідно до наказу Міністерство економічного розвитку і торгівлі україни №557 від 30.03.2016 "Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)" п.3.8. визначено, що у разі визначення ДВОХ і БІЛЬШЕ уповноважених осіб замовник може прийняти рішення щодо створення відповідного окремого структурного підрозділу та визначити керівника, який організовує роботу такого підрозділу. Тобто лише у разі визначення двох і більше уповноважених осіб та створення ВІДПОВІДНОГО відділу. Проте керівництво свідомо ігнорує цю норму і склало штатний розпис підприємтва на власний розсуд. Прошу Вас надати мені відповідь та визначити законність такого переведення. Дуже вам вдячна. Вірю у справедливість.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі -Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
Замовник визначає уповноважену особу у спосіб, передбачений у частині першій статті 11 Закону.
При цьому незалежно від способів, зазначених у частині першій статті 11 Закону, замовник призначає уповноважену особу, на яку буде покладено відповідні обов’язки та функції, власним розпорядчим рішенням.
Поряд з цим на виконання пункту 11 частини першої статті 9 та частини дев'ятої статті 11 Закону затверджений наказ Мінекономіки від 08.06.2021 № 40 “Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу” (далі – Положення).
Водночас оскільки Положення є примірним та носить рекомендаційний характер, замовники можуть використовувати його положення або на їх основі затвердити власне положення про уповноважену особу.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
01.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 20 частини 5 статті 3 Закону передбачено, що його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: товари, роботи та послуги, постачання, виконання, надання яких здійснюється постачальником із досвідом роботи в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу не менше п'яти років (в тому числі його пов'язаними особами в розумінні Податкового кодексу України), які необхідні для науково-технічних та/чи інженерних послуг для геологорозвідки (геологічного вивчення, розвідувальних робіт), буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації (гідророзрив пласта, капітальний ремонт свердловин, колтюбінг) свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки.
Законом не надано визначення поняття «досвід роботи» про який зазначено у пп. 20 ч. 5 ст. 3 Закону, існує ризик різного тлумачення Закону та ризик оскарження рішень тендерного комітету/уповноважених осіб до суду, накладення штрафів на посадових осіб та ін.
Враховуючи викладе, прошу надати роз’яснення щодо поняття «досвід роботи» в контексті застосування пп. 20 ч. 5 ст. 3 Закону та якими документами цей досвід повинен підтверджуватися?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому якщо предметом закупівлі є товари, роботи та послуги, постачання, виконання, надання яких здійснюється постачальником із досвідом роботи в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу не менше п’яти років (в тому числі його пов’язаними особами в розумінні Податкового кодексу України), які необхідні для науково-технічних та/чи інженерних послуг для геологорозвідки (геологічного вивчення, розвідувальних робіт), буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації (гідророзрив пласта, капітальний ремонт свердловин, колтюбінг) свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки, то дія Закону на такі випадки не поширюється на підставі пункту 20 частини п’ятої статті 3 Закону.
Водночас Законом не визначені документи, які підтверджують досвід роботи у зазначених вище країнах. Тому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність підстав здійснити закупівлю відповідно до пункту 20 частини п’ятої статті 3 Закону, у тому числі самостійно визначає документи, які підтверджують досвід роботи в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу не менше п’яти років.
|