|
29.09.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
СКАРГА на бездіяльність ДП «ПРОЗОРРО»
КНП «ІРПІНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА МІСЬКА ЛІКАРНЯ» (далі – Замовник або КНП «ІЦМЛ») проведено дві закупівлі № UA-2023-09-07-006618-a та № UA-2023-09-07-005980-a з використанням електронного каталогу.
КНП «ІЦМЛ» при оголошенні запиту пропозицій по зазначених закупівлях, поряд з технічними вимогами, визначив конкретну торгову марку цих виробів, а саме: "ІGAR", Голнит.
Зазначене ГРУБО ПОРУШУЄ вимоги статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), яка встановлює, що «Технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".»
Я направила лист до КНП «ІЦМЛ» з проханням зупинити порушення чинного законодавства України, але Замовник у відповідь послався на начебто «дароване» їм право робити закупки по завищеній ціні у конкретних виробників з посиланням на п. 12 абз. 2 Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 та оголосило нову закупівлю UA-2023-09-28-009204-a з зазначенням конкретної торгової марки.
Раніше такої тенденції не існувало і при застосуванні Особливостей здійснення публічних закупівель ВСІ замовники дотримувались вимог Закону.
Також при проведенні вебінарів наголошувалось, що протиріччя між нормами Закону та Особливостей не може використовуватись для звуження кількості постачальників і замовники мають дотримуватись норм Закону у виконання ст. 19 Конституції України.
З метою припинення тенденції порушення норм Закону я звернулась із скаргою до ДП «ПРОЗОРРО», яке за своєю статутною діяльністю здійснює обробку інформації від учасників закупівель, а також виступає основним ініціатором з нормативного урегулювання закупівель, в тому числі, з використанням електронного каталогу.
На сьогодні відсутній порядок оскарження дій замовників при закупівлі товарів з використанням електронного каталогу.
Позиція одностороннього застосування Особливостей при грубому порушенні Закону робить основну частину постачальників ПОВНІСТЮ не захищеними.
Мої звернення до ДП «ПРОЗОРРО» повністю ігноруються, хоча повністю зрозуміла нагальність та невідкладність цього питання.
Враховуючи зазначене, прошу вжити невідкладних заходів з припинення державними та комунальними підприємствами Закону, а також надати роз’яснення щодо протиріччя між нормами Закону та Особливостей в межах цієї скарги.
Прошу розглянути цю скаргу в найкоротшій термін та відповідь направити до 04.10.2023 на [email protected].
2
Додаток:
1. Копія скарги ФОП Степаненко І.Ф. від 25.09.2023 № 237.
2. Копія листа КНП «ІЦМЛ» ІМР КО від 20.09.2023 № 1301.
3. Копія листа ФОП Степаненко І.Ф. від 22.09.2023 № 236.
4. Скріншот вебінара.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надано листом від 11.10.2023 № 3311-05/54982-09, що додається.
|
|
22.09.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Аналіз публічних закупівель, які проводяться останнім часом різними Замовника, вказує на те, що все частіше в тендерній документації встановлюється вимога щодо надання додаткових документів в складі тендерної пропозиції Учасниками, які надали цінову пропозиції в певному відсотковому відношенні до очікуваної вартості закупівлі. Наприклад, в тендерних документаціях Замовники передбачають, що у разі зниження Учасником ціни пропозиції на більше ніж певний відсоток від очікуваної вартості предмета закупівлі, Учасник повинен надати певні додаткові документи, які не передбачені для інших Учасників.
Тобто, в такому випадку Замовник створює різні умови для потенційних Учасників, в залежності від запропонованої ними ціни. При такій ситуації обов’язок надавати додаткові документи не виникає у Учасника, який надає більш високу цінову пропозицію. Таким чином, Замовники штучно обмежують Учасників в можливості запропонувати найбільш низькі цінові пропозиції, порушуючи тим самим основоположні принципи публічних закупівель.
Основне завдання призначення відкритих торгів – забезпечення придбання за бюджетні кошти товарів, робіт, послуг за найбільш низькою, економічно вигідною ціною. Встановлення Замовниками штучно певних цінових рамок призводить до укладання договорів публічної закупівлі за максимально високими цінами, наближеними до очікуваної вартості. Такий результат нівелює значення відкритих торгів для економії та раціонального використання бюджетних коштів та практично виключає можливість проведення конкурентного аукціону відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» основними принципами здійснення закупівель є:
- добросовісна конкуренція серед учасників;
- максимальна економія, ефективність та пропорційність;
- недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
При цьому Замовникам прямо заборонено встановлювати жодні дискримінаційні вимоги до учасників. В нашому випадку Замовники встановлюють вимогу щодо надання певних додаткових документів тільки по відношенню до певних Учасників, виходячи з їх цінової пропозиції.
Враховуючи норми чинного законодавства прошу пояснити, чи має право Замовник в тендерній документації щодо проведення відкритих торгів встановлювати вимогу щодо надання додаткових документів в складі тендерної пропозиції Учасниками, які надали цінову пропозиції в певному відсотковому відношенні до очікуваної вартості закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель визначених частиною четвертою статті 5 Закону. При цьому відповідно до пункту 37 Особливостей учасник процедури закупівлі, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою (у цьому пункті під терміном “аномально низька ціна тендерної пропозиції” розуміється ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, яка є меншою на 40 або більше відсотків середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників процедури закупівлі, та/або є меншою на 30 або більше відсотків наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції; аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота), повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг тендерної пропозиції. Згідно з пунктом 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного абзацом першим частини чотирнадцятої статті 29 Закону/абзацом дев’ятим пункту 37 цих особливостей. Відповідно до пункту 45 Особливостей замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі надав неналежне обґрунтування щодо ціни або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг тендерної пропозиції, що є аномально низькою. Поряд з цим, згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
|
|
18.09.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня
Надайте будь ласка розʼяснення щодо останніх законодавчих змін стосовно порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів. Відповідно до абзацу 2 пункту 13-1 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого Постановою КМУ від 2 серпня 2022 р. № 861:
«Учасник процедури закупівлі …. подає у складі тендерної пропозиції сертифікат відповідності транспортних засобів або обладнання чи сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено ідентифікаційний номер (VIN) колісного транспортного засобу з його міжнародним ідентифікаційним кодом (WMI) виробника колісного транспортного засобу в Україні та місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні.»
Яким чином учасник повинен подавати документ, якого ще не існує? На момент подання тендерної пропозиції транспортний засіб, що є предметом закупівлі ще не готовий, відповідно і сертифікату відповідності ще немає.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що питання Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), належить до компетенції Департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, пропонуємо з цих питань звертатися листом за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки. Водночас зазначаємо, що за довідковою інформацією можна звернутись до Департаменту розвитку реального сектору економіки за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.
|
|
15.09.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Виявлені порушення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості). Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих Особливостей. Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Згідно з пунктом 23 Особливостей моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Тому з питань здійснення контролю пропонуємо звертатися до органів, визначених у статті 7 Закону, зокрема до Держаудитслужби. Також відповідно до частини п’ятої статті 7 Закону громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, зокрема шляхом здійснення аналізу і моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органи, що уповноважені здійснювати контроль, про виявлені ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У свою чергу, відповідно до Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877 (із змінами), Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Також повноваження правоохоронних органів визначені у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Законі України “Про Службу безпеки України”, Законі України “Про прокуратуру” та інших. Водночас відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках, а також здійснення контролю у сфері публічних закупівель. Тому з питань здійснення контролю слід звертатись до органів, визначених законодавством, які мають відповідні повноваження.
|
|
14.09.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Підпунктом 3) пункту 44 "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників [...] на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі – Особливості), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 визначено:
"44. Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли:
3) переможець процедури закупівлі:
не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 цих особливостей".
Підпунктом 3) пункту 47 Особливостей визначено:
3) керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією".
Першим реченням абзацу 15 пункту 47 Особливостей визначено:
"Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 ...".
Водночас другим реченням цього ж абзацу пункту 47 Особливостей визначено:
"Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних [...] та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним [...] крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів".
04.09.2023 Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) на офіційному сайті оголосило про відкриття доступу до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі – Реєстр), "із врахуванням безпекових аспектів", зокрема – "за умови невідображення відомостей стосовно місця роботи, посади на час вчинення особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення".
Зважаючи на вищезазначене, прошу вас надати чіткі роз'яснення з таких питань:
1. Чи повинен замовник, починаючи з 04.09.2023, вимагати у тендерній документації документальне підтвердження у вигляді Інформаційної довідки з Реєстру про те, що керівника учасника-переможця процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником-переможцем, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення відповідно до підпункту 3) та першого речення абзацу 15 Особливостей.
2. Чи повинен переможець процедури закупівлі, починаючи з 04.09.2023, у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпункті 3 пункту 47 Особливостей, тобто – Інформаційну довідку з Реєстру в якості документального підтвердження того, що керівника учасника-переможця процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником-переможцем, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
3. Чи повинен замовник, починаючи з 04.09.2023, відповідно до вимог підпункту 3) пункту 44 Особливостей відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпункті 3 пункту 47 Особливостей (довідка з Реєстру НАЗК).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 588/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6e3dc43c-3a45-469c-b6da-67e087eab9e5&lang=uk-UA
|