|
|
13.12.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Центр судової експертизи та експертних досліджень є відокремленим структурним підрозділом Держаного підприємства «Інформаційні судові системи», який в своїй діяльності керується чинним законодавством, статутом ДП «Інформаційні судові системи» та Положенням «Про відокремлений структурний підрозділ державного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень». Для чіткого виконання своїх функцій в межах чинного законодавства виникла потреба у роз’ясненнях порядку застосування процедур публічних закупівель, зокрема:
1. Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на процедуру укладення договору комісії, в якому Відокремлений структурний підрозділ Держаного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень» (державне комерційне підприємство) є комісіонером? За виконання послуг Центр буде отримувати комісійну плату.
2. Чи потрібно Відокремленому структурному підрозділу Держаного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень» (державне комерційне підприємство) застосовувати процедури здійснення публічних закупівель при укладанні договору від свого імені, але в інтересах та за рахунок іншої особи (комітента) на виконання укладеного договору комісії?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону здійснюється придбання товарів, робіт і послуг, яке передбачає укладання договору про закупівлю, то така закупівля має відбуватися відповідно до вимог Закону.
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, то його дія не поширюється на інші правовідносини, зокрема до тих, які виникають з правочину за договором комісії.
|
|
|
22.09.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
Чи має підприємство включати единий податок у розмірі 5% у склад Договірної ціни на Договорі підряду.
Отже згідно ДСТУ Б Д. 1. 1-1:2013 п. 5.8.3 до враховуються податки, збори, обов'язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва.
Так саме це прописано у п. 6.2.3 та п. 6.2.13
У програмному комплексі АВК всіх редакцій розрахунок договірної ціни завершується включенням єдиного податку до складу договірної ціни.
Органом фіскального контролю оскаржено включення єдиного податку 5% до складу договірної ціни з посиланням на тотожність єдиного податку та податку на прибуток. Таким чином орган фінансового контролю вважає що, єдиний податок не належить до витрат, пов'язаних з виконанням робіт, та є таким, що належить до сплати безпосередньо платником такого податку.
Прошу роз'яснити, чи враховувати єдиний податок 5% у складі договірної ціни, а якщо ні, то за рахунок яких коштів сплачувати даний податок. Отже складення цінової пропозиції регламентований процес та не передбачає ніяких дій, що суперечать законодавству України.
З повагою, та сподіванням на скорішу відповідь
Морозан Владіслав
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас договірна ціна складається учасником з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293.
Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 06.03.2019 № 227 (зі змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
|
|
|
19.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Є трьосороній договір. Сторони - Замовник, Виконавець, Благодійник. Благодійник плате Виконавцю грошові кошти на послугу, на замовлення Замовника більше 200 тисяч гривень. Чи потрібно проводити процедуру торгів. Благодійником є громадська організація
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 522/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=00ce823d-89ad-4753-be66-ac6ce87a8df5
|
|
|
12.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго ранку! Підкажіть будь ласка, чи можна при Закупівлі без використання електронної системи в договорі прописати: керуючись ст.631 ЦКУ сторони дійшли згоди, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання, а саме з 01.07.21р.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону (передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель), регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
|
|
|
31.01.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можна оформити один договір в одного постачальна на загальну суму , якщо в накладній вказані товари,що відносяться до різних кодів ДК?( Наприклад : вартість накладної 1500,00 грн ,товари віднесені до різних кодів дк. Як показувати і правильно оплачувати ? Скільки договорів має надати постачальник для оплати цієї накладної? )
Цікавить оформлення і оплата договорів в сумах до 50 000,00 грн
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 701/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424
Водночас повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Так, статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Принагідно інформуємо, що наразі Міністерством та Державним підприємством “Прозорро” розробляються необхідні нормативно-правові акти та здійснюється робота з технічної реалізація вимог законодавства в електронній системі закупівель. Узагальнені листи рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону поступово будуть готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
|