|
11.11.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
У відповідності з визначенням у ЗУ «Про публічні закупівлі» уповноважена особа відповідає за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель. Звіт про договір, укладений без застосування ЕСЗ, процедурою в розумінні Закону не вважається. У зв’язку з ліквідацією тендерного комітету та призначенням уповноважених осіб виникають наступні запитання:
1. Чи може змовник визначити окрему уповноважену особу, відповідальну за організацію та проведення закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3? Чи все ж таки цією функцією можна додатково обтяжити тільки УО, яка відповідальна за проведення процедур закупівель/спрощених закупівель?
2. Чи може замовник призначити відповідального за проведення та організацію закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3, не визначаючи/призначаючи дану особу уповноваженою особою у розумінні Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Звертаємо увагу, що починаючи з 01.01.2022 відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа.
Поряд з цим правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов'язки та відповідальність визначаються в положенні про уповноважену особу, розпорядчих рішеннях замовників тощо.
Крім того повідомляємо, що з 2022 року відповідальними за оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель щодо закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3 Закону, може бути будь-яка служба (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа, яка є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та спрощених закупівель.
|
|
10.11.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Допоможіть будь- ласка у вирішені такого питання: протягом 2021 року було розміщено 6 процедур відкритих торгів на проведення поточного ремонту та 1 відкриті торги на монтаж пожежної сигналізації. За результатами процедур було зекономлено 40 тис. грн, частину цих коштів було використано на інші потреби, залишок 25 тис.грн. Також за результатами спрощених закупівель ,залишилось 20 тис. грн. Також було укладено прямий договір на медичні послуги, але додатковою угодою зменшено суму договору на 27 тис. грн. Внаслідок чого залишилися вільні кошти в загальній сумі 72 тис. грн. . Керівництво пропонує провести додатковий ремонт сходової клітини в адмін приміщенні, кошторисна вартість якого складає 191 тис. грн. Різницю суми вирішено попросити у центрального органу управління та провести спрощену закупівлю на поточний ремонт по ДК 021:2015-45000000-7. Підкажіть будь-ласка чи не буде це порушенням ЗУ “Про публічні закупівлі”, в частині поділу предмета закупівлі? Дуже дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1251/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що питання зекономлених коштів та перерозподілу коштів розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160
|
|
10.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Будь ласка, допоможіть розібратись. В січні укладено договір на постачання електроенергії за результатами спрощеної процедури закупівлі. В жовтні постасчальник повідомив про підвищення тарифів, що приводе до збільшення суми договору. Вимушені були дочекатись виділення додаткових коштів, розірвати існуючий договір фі тепер укладаємо прямий договір з цим же постачальником на період листопад-грудень. Питання - чи можемо ми застосувати в новому прямому договорі ст.631, якщо предмет договору той самий, що і зі спрощеною закупівлею, але за рахунок виділених додаткових коштів? Чи можливо розглядати ці два договори як окремі і незалежні один від одного? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону (передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель), регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Згідно статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Крім того, частиною третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Водночас зазначаємо, що застосування частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України в договорах, укладених без використання електронної системи закупівель можливе, якщо така умова була зазначена під час укладення такого договору.
|
|
10.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено цінові пороги для застосування процедур закупівель/спрощених закупівель/укладення прямих договорів замовниками публічних закупівель залежно від вартості предмета закупівлі. Закон містить порогові значення вартості предмета закупівлі, однак не містить тлумачення терміну "вартість предмета закупівлі", насамперед - чи включає така вартість предмета закупівлі податок на додану вартість (далі - ПДВ). Згідно з законодавством Європейського Союзу, до гармонізації з яким Україна прямує згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, порогові значення для цілей застосування законодавства про закупівлю не включають ПДВ. Відповдіно до частини 1 статті 5 «Методи розрахунку очікуваної вартості закупівель» Директиви № 2014/24/ЄС від 26.02.2014 «Про державні закупівлі та скасування Директиви 2004/18/EC» розрахунок оціночної вартості закупівлі повинен ґрунтуватися на загальній сумі, без ПДВ, яку належить сплатити згідно оцінки замовника, включаючи будь-які форми варіантів і будь-які поновлення контрактів, явно зазначені в документації конкурсних торгів. У зв'язку з викладеним прошу роз'яснити: чи включають порогові значення вартості предмета закупівлі, встановлені у статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", розмір ПДВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується:
1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Разом з тим згідно з примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.
Визначення очікуваної вартості предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно.
Отже, замовники при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі самостійно зазначають про включення/невключення податку на додану вартість (ПДВ) та керуються вартісними межами, що зазначені в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.
|
|
09.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Питання стосується планування закупівель Замовникм, який утворений шляхом реорганізації двох юридичних осіб. В результаті реорганізації утворена юридична особа з новою назвою та окремим кодом ЄДРПОУ.
Суть питання: чи повинен Замовник вхаховувати закупівлі, які вже провели організації, які діяли до реорганізації. Якщо одна організація по конкретному коду ДК уже провела спрощену закупівлю, а інша ще не використовувала цей же код ДК, то який вид закупівлі повинна обрати юридична особа, яка утворена в результеті реорганізації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06 розміщено лист від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб".
При цьому зазначаємо, що нова юридична особа має скласти новий Річний план закупіель, без урахувань закупівель, які були здійснені юридичними особами до реорганізації.
|