|
|
11.02.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Головне управління ДСНС України у Закарпатській області (далі – Головне управління) реалізує проєкт “Синхронзація управління протидії надзвичайним ситуаціям у прикордонному регіоні” (СOMAND) (реєстраційна картка проєкту № 4875), що здійснюється за фінансової̈ підтримки Європейського Союзу у рамках Програми транскордонного співробітництва ПТС ЄІС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020.
У рамках реалізації проєкту Головне управління має намір проводити міжнародний тендер на закупівлю обладнання, вартість якого перевищує 300 тисяч євро. Проведення даної закупівлі регламентується вимогами ENI CBC IR та вимог Регламенту Комісії (ЄС) від 18 серпня 2014 року № 897/2014, в якому викладено правила реалізації програм прикордонного співробітництва, що фінансуються згідно з Регламентом (ЄС) № 232/2014 Європейського Парламенту і Ради від 11 березня 2014 року про загальні положення Європейського інструменту сусідства та передбачають створення Тендерного комітету. Національне законодавство, зокрема, Стаття 11 Закону України “Про публічні закупівлі”, натомість, передбачає призначення уповноваженої особи, що суперечить правилам ENI CBC.
Водночас Стаття 32 Закону України “Про публічні закупівлі” передбачає відміну електронною системою закупівель у відкритих торгах у разі участі менше двох учасників, що суперечить правилам ENI CBC, якими вимагається забезпечення відповідної конкуренції участь у тендері не менше 4 учасників.
Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення двозначного або помилкового трактування, прошу розглянути та надати роз’яснення щодо даних питань.
Заздалегідь вдячний за порозуміння та співпрацю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому відповідно до частини другої статті 6 Закону закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до Закону.
|
|
|
11.02.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно частини 4 п.5 ст.3 Закону №922, дія Закону не поширюється, якщо предметом закупівлі є оренда нерухомого майна. В договорі на оренду нерухомого майна передбачена сплата орендодавцю забезпечувального депозиту, який повертається після закінчення строку договору оренди. Прошу надати відповідь стосовно поширення дії Закону щодо сплати забезпечувального депозиту, передбаченого договором оренди нерухомого майна, чи треба публікувати цю оплату та за яким кодом класифікатору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині 5 статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Так, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Своєю чергою, у разі якщо предметом закупівлі є, зокрема придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
11.02.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
08.11.2021р. набрав чинності наказ Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» відповідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 втратив чинність, як визначати предмет закупівлі робіт, якщо чинний порядок визначення предмета закупівлі від 15.04.2020 № 708 містить посилання на ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», який втратив чинність?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56247
|
|
|
10.02.2022
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз'яснення чи поширується дія ЗУ "Про публічні закупівлі" на закупівлі, які здійснюються підприємтсвами, які належать до структури Укроборонпрому та є в переліку,затвердженому постанвою КМУ №83 від 04.03.2015?
Чи оприлюднюють такі підприємства інформацію про закупівлі відповіднодо до вимог ЗУ "Про публічні закупівлі" ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
|
|
|
10.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо Вас надати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері закупівель, а саме : ст. 3 п. 5 п.п. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» – «Дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону».
Між КНП «Бориспільською багатопрофільною лікарнею інтенсивного лікування» та НСЗУ укладений договір (далі-Договір) про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій за пакетами:
1. Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах;
2. Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій;
3. Медична допомога при гострому мозковому інсульті в стаціонарних умовах;
4. Медична допомога при пологах;
5. Діагностика, лікування та супровід осіб із ВІЛ;
6. Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою короновірусом, SARS-CoV-2;
7. Ведення вагітності в амбулаторних умовах.
Для забезпечення медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій відповідно до Договору, підприємству необхідно заключити договора з Підрядниками, які можуть забезпечити проведенням лабораторних досліджень, а саме: біохімічні скринінги для вагітних в амбулаторних умовах, проведення лабораторних досліджень-діагностика ВІЛ-інфекції, дослідження сироваток крові на реакцію Вассерман, визначення субпопуляції лімфоцитів периферичної крові CD4, визначення копії РНК ВІЛ-1, бактеріологічні дослідження, комп’ютерна томографія для інсультних хворих (далі-Послуги), у звязку із відсутністю в КНП «ББЛІЛ» матеріальної бази.
Враховуюче викладене, просимо роз’яснити: -Чи відносяться ці послуги до послуг за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону, на яке не поширюється дія Закону відповідно до ст. 3 п. 5 п.п. 18 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 1081/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA
В інших випадках замовник здійснює закупівлю в один із способів, керуючись вартісними межами, що встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та з дотриманням мети Закону, зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції.
Зазначаємо також, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|