|
23.03.2023
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можна згідно з Постановою 1178 від 12.10.2022р проводити закупівлі, вартістю меньше 50 тис. по рахунку-фактурі і видатковій накладній, без укладання договору про закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 11 Особливостей для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Слід розуміти, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Згідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин третьої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. У свою чергу договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону та Особливостей, регулюються Цивільним та Господарським кодексами України. Відтак придбання до 50 тисяч гривень може здійснюватися у спосіб, що обирається самостійно замовником. При цьому Закон і Особливості не містять обмежень щодо документу, на підставі якого здійснюється таке придбання.
|
|
19.01.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Будь ласка надайте відповідь щодо застосування законодавства у сфері закупівель, а саме: абз. 18 ч. 3 ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» - «Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону».
Враховуючи те що абз. 11 ст. 3 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» встановлено визначення медичної послуги: «послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт». Однак законодавством не встановлено перелік послуг медичному населенню. Тому просимо надати відповідь:
1. 1) Чи відносяться послуги медичних оглядів працівників підприємства до договорів які не підпадають під дію ЗУ Про публічні закупівлі?
2. Чи відносяться послуги з лабораторного дослідження зразків які замовляються у іншого медичного закладу до послуг медичного населення, які не підпадають під дію ЗУ Про публічні закупівлі?
3. Чи не підпадають послуги з банку крові для медичного закладу під дію ЗУ Про публічні закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 1081/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UAВ інших випадках замовник здійснює закупівлю в один із способів, відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.
|
|
01.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Приймак Елла, просить надати роз’яснення щодо наступної ситуації.
У 2016 році замовником керуючись вимогами Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) було укладено договори з банками та іншими фінансовими установами про надання послуг з організації та здійснення прийому сум платежів від платників за надані послуги та допоміжні до фінансових послуг поза межами дії Закону.
Однак, 26.06.2021 року було внесено зміни до Закону, а саме пункт 13 частини 5 статті 3 Закону викладено у наступній редакції: «Дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями…». Отже, після внесення змін до Закону, було значно зменшено перелік фінансових послуг.
Чи має право замовник, враховуючи внесенні зміни до Закону, укладати поза межами дії Закону без використання електронної системи закупівлі договори з банками та іншими фінансовими установами про надання послуг з організації та здійснення прийому сум платежів від платників за надані послуги та допоміжні до фінансових послуг?
|
|
Відповідь
|
|
. Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 161/2022 та 503/2021, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c61d1e7d-24f5-45bc-9fac-b46f8dec0405&lang=uk-UA
|
|
18.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
За окремим додатком до річного плану закупівель, Товариством заплановано придбати послуги, на які чинні вимоги Закону не поширюються, а саме, з охоронної діяльністю офісу та забезпечення кібербезпеки офісу та об’єкту на газовому родовище, які виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання, також заплановано закупівлю послуг із розподілу електроенергії та транспортування газу через газотранспортну систему України, ціни (тарифи) на які затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються у порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах
- якщо Замовник належить до окремої сфери господарювання, а саме, видобуток природного газу, та проводить закупівлю послуг у афілійованого підприємства за предметом закупівлі, який не належить до функціонування цієї окремої сфери господарювання, то який порядок застосовування такої норми згідно із Законом у зазначених закупівлях та інших?
- у закупівлях послуг з розподілу електроенергії та транспортування газу через газотранспортну систему України ціни (тарифи), які затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються у порядку, встановленому зазначеними органами, чи можливо віднести їх до вимог пункту 5 частини 6 статті 3 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
При цьому повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 1593/2021 та 668/2021 за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ab901684-031b-4337-af13-b07a41c34d5d&lang=uk-UA ,
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=be3d533b-c72e-4b0b-b03f-1a948fa887b3&lang=uk-UA
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, визначений частиною шостою статті 3 Закону, є вичерпний. В інших випадках закупівлі здійснються з дотриманням вимог Закону, в один із способів, визначених Законом, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в Законі.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
03.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Черкаський міський центр зайнятості просить надати роз’яснення з наступного питання. У відповідності до ст. 30 ЗУ «Про зайнятість населення» Черкаський міський центр зайнятості здійснює оплату ваучера за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виходячи з його фінансових можливостей. Вартість ваучера встановлюється в межах вартості навчання, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.
Порядок видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці, затверджений Постановою КМУ № 207 від 20.03.2013 року, згідно вказаного порядку підставою для здійснення оплати ваучера є завірена належним чином копія договору укладеного між навчальним закладом та особою, що отримала ваучер, а також розрахунок вартості витрат на навчання, відомості про рахунок закладу освіти для оплати вартості навчання із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи, копії ліцензії на освітню діяльність, свідоцтва про атестацію закладу освіти або сертифіката про акредитацію освітньої програми (за наявності), відривну частину ваучера з відміткою про прийняття на навчання.
Таким чином у Черкаського міського центру зайнятості не виникає договірних відносин ні з отримувачем ваучера ні з навчальним закладом, але витрати по оплаті вказаної послуги з навчання несе Черкаський міський центр зайнятості, а тому просимо роз’яснити чи має Черкаський міський центр зайнятості відображати оплату таких послуг на майданчику публічних закупівель. Якщо так то які документи необхідно відображати на майданчику публічних закупівель та який буде термін подання звіту про виконання такого зобов’язання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Крім того, оприлюднення інформації про закупівлю передбачено статтею 10 Закону. Так, зокрема, відповідно до частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, інформацію про закупівлю.
Водночас у разі якщо замовником у розумінні Закону здійснюються видатки, які не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правові акти, розроблені на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|