Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Про Міністерство Діяльність Бізнесу Громадськості Воєнний стан: громадянам та бізнесу
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
27.03.2023 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1876 / 1761
Згідно пункту 4 Порядку визначення предмета закупівлі визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. При цьому наразі ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій № 281 від 01.11.2021, яким в тому числі затверджено кошторисні норми -КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва» та КНУ «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво». Як бути замовнику при здійсненні закупівлі робіт, а саме проектно-кошторисній документації (далі -ПКД), до якої входять суми на розробку ПКД, роботи, технічний нагляд та авторський нагляд якщо вартісні межі- розробка ПКД- 100тис. грн. , роботи-1,7 млн. грн, технічний та авторський нагляд-200 тис ? Все перераховане є роботами в розумінні Закону та проводиться на одному об’єкті, при цьому закуповується окремо, спочатку розробка ПКД, потім роботи, а потім технічний та авторський нагляд. Чи повинен замовник в такому випадку проводити окремо спочатку відкриті торги на закупівлю ПКД, потім відкриті торги на роботи, а потім відкриті торги на технічний та авторський нагляд з огляду на те, що всі зазначені роботи мають здійснюватися на одному об’єкті? Або замовник в даному випадку виходячі з вартісних меж закупівлі укладає прямий договір про закупівлю ПКД, потім проводить відкриті торги на закупівлю робіт, та закуповує технічний та авторський нагдяд шляхом укладання прямого договору про закупівлю. Які дії замовника в такій ситуації будуть правильними з точки зору наказу Мінекономіки №708 та державних будівельних норм?
Відповідь
07.03.2023 Запитання      Тема: Предмет закупівлі Розширений перегляд
2064 / 2065
Доброго дня! У 2021 році було проведено спрощену закупівлю послуг "Виготовлення ПКД на поточний середній ремонт дороги", але самі роботи не виконувались і постало питання щодо коригування ПКД , а саме чи можна при коригуванні зазначити що це буде капітальний ремонт дороги, а не середній поточний ремонт (ДСТУ 8747:2017 діє з 01.01.2022) ?
Відповідь
26.10.2022 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1809 / 1723
Південно-Східне управління замовника робіт Міністерства оборони України відповідно до визначених повноважень є суб'єктом господарювання в системі МО, що відповідно до наказу МО від 31.05.2021 року №143 виступає замовником будівництва об'єктів військової інфраструктури для МО та ЗСУ, проводить процедури закупівлі та укладає відповідні договори. На даний час перед управлінням стоїть першочергове завдання щодо закупівлі робіт з капітального ремонту/реконструкції/будівництва об'єктів медичної військової інфраструктури (госпіталі), інших будівель та споруд для МО та ЗСУ. Подібні роботи передбачають, як правило, доволі тривалі строки їх виконання. Втім на сайті Мінекономіки в розділі "консультації з питань публічних закупівель" містяться деякі роз'яснення, відповідно до яких строк дії договору, укладеного під час дії воєнного стану, та виконання зобов'язань за ним нібито не може бути довшим за строк дії воєнного стану з можливістю його продовження. На підставі таких роз'яснень органи ДКСУ відмовляють у реєстрації юридичних зобов'язань, в яких строк дії договру зазанчений інший ніж 20.11.2022. Разом з тим реконструкція та будівництво не є швидким процесом, а укази Президента про продовження воєнного стану продовжують його дію на строк від одного до трьох місяців. Більше того, якщо при укладанні договору будівельного підряду строком дії договору зазначити останній день дії воєнного стану, то і термін виконання робіт не може виходити за строк дії договору. І навіть за умови подовження дії воєнного стану (якщо таке буде) у підрядника повинні бути підстави для продовження строків виконання робіт, за порушенння якого договором передбачено штрафні санкції. Таким чином притримуючись такої позиції це фактично значить, що під час дії воєнного стану відстуня можливість укладати договори, роботи за якими проводяться більше трьох місяців. Однак слід зазначити, що ні ЗУ "Про публічні закупівлі" , ні ЗУ "Про оборонні закупівлі", ні ПКМУ 1178 від 12.10.2022, ні ПКМУ 169 від 28.02.2022 не містить жодних положень щодо обмеження строку дії договору про закупівлю. Ці нормативні акти визначають порядок здійснення закупівлі і не можуть диктувати умови щодо положень договору, який укладається за домовленістю сторін.
Відповідь
28.07.2022 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1802 / 1817
За результатами процедури закупівлі відкритих торгів Замовником, який є органом місцевого самоврядування, укладено договір про закупівлю. Відповідно до положень ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов’язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов’язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Наразі комунальному підприємству, яке також є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», відповідним рішенням сесії міської ради будуть делеговані функції замовника робіт, оскільки це комунальне підприємство є балансоутримувачем об’єкта, на якому виконуються роботи. Також на користь цього підприємства будуть переспрямовані бюджетні асигнування. Враховуючи вищевикладене, просимо надати відповідь на питання: чи можлива зміна сторони Замовника в договорі про закупівлю у зв’язку з переспрямуванням бюджетних коштів на іншого одержувача та зміною замовника будівельних робіт?
Відповідь
23.06.2022 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2793 / 2821
Виходячи з пункту 22 частини першої статті Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Відповідно пункту 4 Порядку визначення предмета закупівлі затвердженого Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 «Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно пункту 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1.1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (що на даний час втратили чинність). Так, відповідно до пункту 27 частини 1 статті Закону роботи – розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. В свою чергу в Єдиному закупівельному словнику відсутній код ДК який відповідає саме роботам з проектування, виконання робіт з авторського нагляду, робіт з технічного нагляду, тощо, натомість відповідний код ДК за вищезазначеними роботами знаходиться в розділі 71000000-8 архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги, що не є послугами в розумінні Закону. Отже, беручи до уваги вищевикладене, просимо Вас надати роз’яснення правильного застосування кодів для визначення предметів закупівлі робіт під час процедур закупівлі у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання робіт з проектування, виконання робіт з авторського нагляду, робіт з технічного нагляду, тощо.
Відповідь
Попередня 1 2 3 4 5 6 7 ... 30 Наступна

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів 		Бази даних у сфері
технічного регулювання; 		Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг 		Державні закупівлі
 
Електронне звернення Мапа сайту Статистика Що нового на сайті
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2