|
01.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Закон України "Про публічні закупівлі" містить норму щодо виставлення вимоги учаснику, пропозиція якого розглядається, про виправлення невідповідностей у документах по кваліфікації та повноваженнях протягом 24 год. При розгляді пропозиції встановлені невідповідності у документах по кваліфікації і по технічній частині. Чи потрібно виставляти таку вимогу по кваліфікації, якщо тендерна пропозиція буде відхилена, незалежно від того виправить учасник невідповідності у документах по кваліфікації чи ні?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 1332/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно п.16 ч.2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація повинна містити відомості про посаду посадової особи замовника, уповноваженої здійснювати зв`язок з учасниками торгів. Дана вимога зазначена і в п. 2.3 рекомендацій Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, розміщеного ДП Прозорро.
Що робити у випадку ігнорування зазначеної вимоги центральним органом виконавчої влади який готує тендерну документацію з порушенням вищезазначеного закону та розміщує інформацію про відкриті торги з відсутністю передбачених законом відомостей ?
Який державний орган контролює відповідність тендерної документації центрального органу виконавчої влади та розміщених оголошень про відкриті торги, для мого подальшого звернення ?
Яка відповідальність передбачена за невідповідність тендерної документації вимогам Закону про Публічні закупівлі ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
|
|
12.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Шановне Міністерство! Надайте,будь ласка, роз'яснення до постанови. Чи можливе виконання капітального ремонту будинків та споруд будівельною компанією без дозволу на роботи з підвищенною небезпекою? Так як, у додатку 2 до Порядку Постанови, а саме у групі А пункт 23 зазначений "мотнаж, демонтаж та капітальний ремонт будинків, споруд..." Чи це означає, що монтаж, демонтаж та капітальний ремонт будинків та споруд відтепер належать до переліку видів робіт підвищеної небезпеки та потребують дозвілу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту статті 22 Закону, вимоги встановлюються в тендерній документації самостійно замовником з дотриманням законодавства в цілому, а тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Поряд з цим відповідно до частини другої статті 41 Закону учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
В свою чергу, Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (зі змінами).
При цьому, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зокрема промислової безпеки, охорони праці. Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об’єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки, а також видає у передбачених законодавством випадках дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, контролює дотримання умов дії таких дозволів.
Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
02.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно частини 4 ст. 33 Закону Учасник, якого не визнано переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі за результатами оцінки та розгляду його тендерної пропозиції/пропозиції, може звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо надання інформації про тендерну пропозицію/пропозицію переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з тендерною пропозицією/пропозицією учасника, який надіслав звернення, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення. У мене запитання. Враховуючи це положення Закону, звернення після визначення переможця може подавати тільки відхилений учасник чи і учасник, який зовсім не розглядався? Чи наступний учасник, якого не розглядали, повинен одразу звертатися в АМКУ, якщо вважає, що переможця визначено неправильно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини четвертої статті 33 Закону учасник, якого не визнано переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі за результатами оцінки та розгляду його тендерної пропозиції/пропозиції, може звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо надання інформації про тендерну пропозицію/пропозицію переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з тендерною пропозицією/пропозицією учасника, який надіслав звернення, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 28 Закону розкриття тендерних пропозицій/пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям/умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, а також з інформацією та документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель одразу після завершення електронного аукціону.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.
Після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною (частина дев’ята статті 29 Закону).
Отже, після визначення переможця, учасник, тендерна пропозиція якого не визначена найбільш економічно вигідною за результатами аукціону або відхилена відповідно до статті 31 Закону може звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо надання інформації про тендерну пропозицію/пропозицію переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з тендерною пропозицією/пропозицією такого учасника.
|
|
11.08.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Між ТОВ ВТФ «ОКТАВА» та КП «Попаснянський районний водоканал» за результатами проведення процедури закупівлі: ДК 021:2015: 09130000-9 — Нафта і дистиляти, ідентифікатор закупівлі UA-2020-05-06-000377-b, укладено договір № 1205 від 20.07.2020 року про постачання бензину марки А - 92 (Євро) та дизельного палива, згідно якого ціна бензину марки А - 92 (Євро) складає 14,83606 грн., а дизельного палива 14,70 грн.. Станом на 28.07.2020 року відбулося коливання ціни бензину марки А - 92 (Євро) та дизельного палива на ринку, у зв’язку з чим ТОВ ВТФ «ОКТАВА» звернулося до Замовника з пропозицією збільшити ціну за договором, станом на 01.08.2020 року бензину марки А - 92 (Євро) на 16,30 грн., а дизельного палива 16,15 грн., проте, Замовник, надав згоду на збільшення ціни бензину марки А - 92 (Євро) лише на 15,10 грн., а дизельного палива лише на 14,98 грн., пояснюючи це тим, що коливання ціни бензину марки А - 92 (Євро) та дизельного палива з дати підписання договору, складає лише 1,9% по бензину марки А - 92 (Євро) та дизельному паливу.
На думку ТОВ ВТФ «ОКТАВА», Замовником, для розрахунку не вірно взято середню ціну на ПММ у Луганській області, а саме, ціну на ПММ, що склалася на внутрішньому ринку ПММ Луганської області, станом на дату підписання договору.
Враховуючи вище викладене, просимо надати консультацію, щодо того, від якої ціни слід рахувати, межу коливання ціни не більше ніж на 10 відсотків, від ціни укладеного договору № 1205 від 20.07.2020 року, або середньоринкової ціни, що склалася на внутрішньому ринку ПММ Луганської області, станом на дату підписання договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Поряд з цим частиною четвертою статті 41 Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, в залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору можуть змінювати визначену в договорі ціну за одиницю товару пропорційно зміні ціни такого товару на ринку у порядку, передбаченому договором про закупівлю з дотриманням вимог Закону.
|