Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
05.05.2020 Запитання      Тема: Допорогові закупівлі Розширений перегляд
3390 / 3206
16.04.2020 замовником оголошено допорогову процедуру, за результатом якої 04.05.2020 укладено договір на послуги загальою сумою 171348.50 грн. Виконавець почав надавати послуги, але Казначейсво відмовляється реєструвати договір, наполягає на його розірванні у зв'язку з новою редакцією Закону та наполягає на проведенні спрощеної процедури. Замовник провів конкурентну допорогову процедуру закупівлі, а не просто уклав договір про закупівлю. Чи зобов'язаний замовник розірвати договір та проводити спрощену процедуру?
Відповідь
17.03.2021 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3389 / 3538
В зв’язку з неоднозначним тлумаченням різними органами листа Мінекономіки від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 «Щодо визначення замовників» та роз’яснення на сайті ДП «ПРОЗОРРО» від 10.04.2020 «ЗАМОВНИК ЧИ НЕ ЗАМОВНИК» (https://infobox.prozorro.org/articles/zamovnik-chi-ne-zamovnik) прошу надати більш конкретизовану відповідь на питання: 1. Чи зобов’язане ОСББ здійснювати закупівлю робіт з капітального ремонту багатоквартирного будинку через систему «Прозорро» відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі», якщо частина коштів (по програмі співфінансування) виділяється з міського бюджету? 2. Чи має право Головне управління Державної казначейської служби України, для перерахування коштів з міського бюджету на рахунок ОСББ (по програмі співфінансування), вимагати проведення закупівлі робіт з капітального ремонту багатоквартирного будинку через систему «Прозорро» відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі»?
Відповідь
28.05.2020 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
3389 / 3596
Просимо розяснити послідовність дій в такій ситуації, якщо укладено прямий договір на суму 5000,0 грн. (опубліковано відповідно звіт), яким чином необхідно відобразити додаткові угоди до нього за умови, що вартість договору з додатковими угодами не буде перевищувати 50,0 тис.грн. Чи необхідно складати план та річний звіт на кожну додаткову угоду
Відповідь
13.05.2020 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
3388 / 3501
Добрий день! Наш пункт закуповує продукти харчування для харчування іноземців. На початку року укладається договір на постачання продуктів харчування протягом року. Наприклад, масло вершкове, договір на 5000 грн. на рік. Постачання масла відбувається протягом року частинами, згідно накладних. Процедура закупівлі запланована "без використання електронної системи", проте після 19.04 вона нами відкоригована на "звіт про укладений договір". Як в даному конкретному випадку оприлюднювати звіт про укладений договір?
Відповідь
12.02.2021 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3387 / 3201
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII), на відміну від Закону в попередній редакції, визначає договір про закупівлю як господарський договір. Так, частиною першою статті 41 Закону № 922-VIII (як і частиною першої статті 36 попередньої його редакції) передбачено, що договір про закупівлю укладають відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексу України з огляду на особливості, визначені Законом № 922-VIII. Відповідно до частини першої статті 55 ГК України суб’єктами господарювання визнають учасників господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і відповідають за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суб’єктами господарювання є: 1. господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2. громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Частиною першою статті 58 ГК України визначено, що суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом, а згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянина визнають суб’єктом господарювання в разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу. Таким чином, договір, стороною якого є негосподарюючий суб’єкт — фізична особа (не зареєстрована як підприємець), не є господарським договором, оскільки не породжує господарських зобов’язань. Викладене дає можливість дійти висновку, що фізична особа, яка не є суб’єктом господарювання (не зареєстрована як підприємець), не може бути стороною господарського договору, а отже й договору про закупівлю в розумінні пункту 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону № 922-VIII. При цьому слід зауважити, що нова редакція Закону № 922-VIII (як і чинний Закон) не встановлює жодних обмежень для участі в процедурах закупівель / спрощених процедурах фізичних осіб, які не є підприємцями (суб’єктами господарювання). Навпаки, пунктом 37 частини першої статті 1 нової редакції Закону № 922-VIII прямо передбачено, що учасником процедури закупівлі / спрощеної закупівлі з юридичною особою чи фізичною особою-підприємцем може бути й фізична особа (без законодавчо встановлених вимог щодо наявності в неї певного правового статусу), а згідно з частиною другою статті 5 цього ж Закону учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель / спрощених закупівлях на рівних умовах. Водночас у зазначених вище випадках договір, який опосередковує правовідносини між фізичною особою і замовником, укладають за правилами Цивільного кодексу України (далі — ЦК України). Він не є господарським договором, тож не відповідає визначенню поняття «договір про закупівлю», яке міститься в новій редакції Закону № 922-VIII. Виходячи з викладеного та з метою недопущення сторонами порушень редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» просить надати роз′яснення з наступних питань: - Чи можливо укладення договору про закупівлю за результатами проведення процедур закупівель / спрощених процедур, як господарського договору, між замовником та учасником — фізичною особою, яка не є підприємцем (суб’єктом господарювання)? - Чи можливо у разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель (стаття 3 Закону) укладення договору між замовником та учасником — фізичною особою, яка не є підприємцем (суб’єктом господарювання)?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2