|
02.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Покровська міська рада є власником відділу освіти Покровської міської ради Донецької області (юридична особа) та КНП "Покровська клінічна ЛІЛ".
Відділ освіти потребує медичних послуг - медичний огляд працівників дошкільних та шкільних установ освіти міста. Єдиною лікарнею, яка діє на території міста та надає медичні послуги з медичного огляду є КНП "Покровська клінічна ЛІЛ".
Загальна вартість послуг, що потребує Відділ освіти, становить понад 500 тис.грн.
Чи є в такому випадку підстави для непроведення закупівель медичних послуг на підставі Закону та для укладання прямого договору з надання медичних послуг між Відділом освіти та КНП "Покровська клінічна ЛІЛ"?
Чи можна для таких випадків застосувати пп 18 пункту 5 ст. 3 Закону Про публічні закупівлі або п. 6 ст. 3 Закону Про публічні закупівлі.
Ще раз наголошую, що обидві юридичної особи належать одному власникові та їх баланси є складовою частиною міського бюджету Покровської міської ради.
Проведення ж торгів в такому випадку не може виявити інших виконавців послуг, в зв'язку із неможливістю та недоцільністю для медзакладів доставляти для надання виїзних медпослуг спеціального обладнання (флюорограф, рентген, гінекологічне крісло, гістероскоп та інше).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1081/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
31.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Виготовлена Кошторисна документація на суму 900тис.грн..Експертиза кошторисної документації не проведена. Обявлений аукціон на суму 365 тис.грн. згідно дефектного акту. Зареєструвався один учасник. Згідно спрощеної процедури визнаний переможцем. Підписали договір на виконання робіт.Після підписання договору оголошують закупівлю на підготовку і проведення експертизи. Питання : Це законно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що схожа відповідь міститься у запиті 254/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3eacb5bf-2c70-4c03-a657-597f574131e3&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
31.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня
Підкажіть будь-ласка, чи діють рамкові угоди, що укладені замовником до 19.04.2020, та якими нормами законодавства регулюється виконання таких рамкових угод (редакцією Закону України "Про публічні закупівлі" , яка діяла до 19.04.2020 або редакцією закону чинною на поточний момент)
Та, чи правомірні дії замовника щодо укладання договору про закупівлю за рамковою угодою, укладеною до 19.04.2020, а також оголошення відборів за рамковими угодами та направлення запрошення учасникам подати пропозиції щодо укладання договору ро закупівлю за рамкова угодою, укладеною до 19.04.2020.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – нова редакція Закону) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону рамкова угода – правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
Водночас Порядок укладання і виконання рамкових угод, затверджений наказом Мінекономіки від 15.09.2017 № 1372, (в редакції, що діяла до дня набрання чинності наказу Мінекономіки від 15.04.2020 № 709) (далі – Порядок) установлював особливості укладання і виконання рамкових угод відповідно до Закону.
При цьому відповідно до пункту 6 Порядку рамкова угода укладається відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом та цим Порядком.
Поряд з цим частиною першою статті 202 ЦКУ визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Так, відповідно до частини другої статті 11 Закону підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
При цьому частиною першою статті 629 ЦКУ встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Ураховуючи, що така вказівка в новій редакції Закону відсутня, дія Закону не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери публічних закупівель, які виникли до набрання чинності нової редакції Закону, у тому числі на правовідносини, які стосуються виконання рамкових угод, укладених відповідно до вимог Закону та Порядку.
Отже, проведення відборів (конкурентних відборів), укладення договорів про закупівлю та вчинення суб’єктами сфери публічних закупівель інших дій за рамковими угодами, укладеними відповідно до вимог Закону та Порядку, здійснюється в порядку, що діяв до введення в дію нової редакції Закону, протягом строку, на який укладено рамкову угоду.
|
|
31.07.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
15,07,2020р. відбувся тендер в рамках переговорної процедури відповідно до ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" на закупівлю товару: Ідентифікатор плану закупівлі:UA-P-2020-06-23-002482-b. Переговорна процедура відбувалася 15,07,2020р. о 14:00 за адресою: 10029, м. Житомир, вул. Хлібна, 41. Присутні було два учасника. Жодним протоколом, чи іншим документом, розгляд пропозицій учасників не оформлявся. Натомість 28 липня 2020 року в системі публічних закупівель PROZORRO опубліковано Протокол переговорів щодо проведення переговорної процедури закупівлі №UA-2020-07-28-007991-c в якому вказано одного учасника, тендерна пропозиція якого більша на 35000 грн. Запрошення на розгляд пропозицій № 43 від 14.07.2020р., протокол переговорів № 57 від 28.07.2020р.додаю. Інформації про відхилення тендерної пропозиції другому учаснику не надходило та в системі публічних закупівель PROZORRO вони відсутні. Прошу надати інформацію куди звертатися з скаргою на дії замовника. Скаргу до Антимонопольного комітету України через систему публічних закупівель PROZORRO завантажити неможливо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини сьомої статті 40 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Водночас порядок оскарження передбачений статтею 18 Закону. Так, відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|
|
31.07.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» безкоштовне забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації за індивідуальною заявкою особи з інвалідністю, послугами з післягарантійного ремонту здійснюються у вигляді грошової допомоги особам з інвалідністю для оплати вартості виданих виробів та наданих послуг шляхом безготівкового перерахування коштів підприємствам, що виконали зазначені заявки та відповідають кваліфікаційним вимогам, які визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
Відповідно до вимог Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, переліків таких засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321 «Про затвердження» (далі – Порядок) між управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (далі –управління), особою з інвалідністю і підприємством-виробником протезно-ортопедичних виробів (далі – виробник), укладається тристоронній договір про забезпечення осіб з інвалідністю протезно-ортопедичними виробами (форма типового договору затверджена наказом Міністерства соціальної політики України 12 квітня 2018 р. № 506). При цьому, проекти відповідних договорів формуються автоматично програмним забезпечення програмного комплексу Централізований банк даних з питань інвалідності, володільцем якого є Міністерство соціальної політики України. Внесення будь-яких змін до договору, окрім зазначення реквізитів сторін, для управління є неможливим.
Відповідно до п. 23 Порядку, особа з інвалідністю самостійно обирає підприємство, яке буде виготовляти йому протезно-ортопедичний виріб. Зазначений засіб реабілітації виготовляється підприємством індивідуально конкретній особі з урахуванням її функціональних можливостей та антропометричних даних.
В зазначеному договорі управління виступає в ролі платника, та по суті не є набувачем права власності на товар, який оплачує, оскільки видача протезно-ортопедичного виробу проводиться підприємством-виробником безпосередньо особі з інвалідністю згідно її індивідуального вибору та замовлення.
Відповідно до п.7 розділу ІІ «Визначення предмета закупівлі товарів і послуг» Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708 визначення предмета закупівлі протезних виробів (у тому числі протезно-ортопедичних виробів, ортопедичного взуття), спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, засобів пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації здійснюється окремо для кожної особи з інвалідністю та кожної особи з числа пільгових категорій населення згідно з їх індивідуальним замовленням.
Звертаємось із проханням надати роз’яснення щодо проведення вказаної закупівлі, а саме :
- Чи підпадає дана закупівля під дію Закону України «Про публічні закупівлі» із змінами, що набули чинності 19 квітня 2020 року.
- Якщо підпадає, то яку процедуру рекомендовано застосовувати.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 705/2020 за посиланням https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=78f94c35-889a-436f-aa9c-5329e71c881b
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком
|