|
13.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Підскажіть, будь ласка, чи відносяться ліцензійні договори з Державною організацією "Українське агенство з авторських та суміжних прав" (що є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" і надає театру дозвіл (невиключну ліцензію) на постановку та публічне виконання творів на території України та виплачує авторам авторську винагороду (роялті)) до договорів у розумінні Закону "Про публічні закупівлі"? Тобто чи необхідно використовувати процедури закупівель для об'єкта права інтелектуальної власності/публікувати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ в залежності від суми закупівлі, або такі договори не відносяться до договорів в розумінні Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині 5 статті 3 Закону, а для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, додатково визначений частиною шостою статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним.
Отже, замовник у розумінні Закону здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом у разі якщо:
1. Замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг.
2. Товари/роботи/послуги, які є предметом закупівлі не містяться у переліку випадків, на які не поширюється дія Закону.
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
Поряд з цим про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
13.05.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Ми, як замовник хотіли б уточнити наступні питання:
1. Чи має право замовник, в разі надання послуг, в зв"язку з великою кількістю адрес, в оголошенні при початку процедури вказати місце надання послуг: Україна, Відповідно до документації., як це реалізовано на площадці Закупки пром юа. Чи законно це ? В тендерній документації, Додатком 1 передбачено перелік адрес та районів надання послуг. Однак в оголошенні, повідомленні про намір та звіті про проведення процедури буде видно лише: Україна, Відповідно до документації. В проекті договору, також передбачено перелік адрес та районів. Чи має право Замовник вказати місце надання послуг так ? (Посилаючись на технічну частину тендерної документації).
2. Якщо Замовником в кваліфікаційних вимогах, було прописано назви критеріїв з ЗУ "Про публічні закупівлі" в попередній редакції:
1.Наявність обладнання та
матеріально-технічної бази
2. Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.
3. Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
В новій редакції дещо змінились назви кваліфікаційних критеріїв. Чи є це порушенням ЗУ "Про публічні закупівлі" ? При цьому Учасником було надано повний пакет документів на кожну кваліфікаційну вимогу та два "аналогічні договори" з підтвердженням. Просимо надати роз"яснення в якомога найкоротший термін. З повагою, Голова тендерного комітету КП "КВПВ" О. В. Толстіков.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Інформування про проведення відкритих торгів здійснюється у порядку визначеному статтею 21 Закону. Перелік інформації, що має містити оголошення про проведення відкритих торгів визначений частиною другою статті 21 Закону.
Виходячи з пункту 3 частини другої статті 21 Закону, оголошення про проведення відкритих торгів має містити інформацію про конкретне місце виконання робіт чи надання послуг.
Водночас повідомляємо, що вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Отже, оскільки користувач несе відповідальність за зміст інформації, яка оприлюднюється в електронній системі закупівель, то з пропозиціями щодо реалізації на електронному майданчику вимог Закону слід звертатися до оператора авторизованого електронного майданчика.
Щодо питання 2
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, .
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.
Водночас частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону, то це тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, тендерна документація має складатися і оприлюднюватися замовником у відповідності до норм чинного законодавства.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
11.05.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Договори про надання послуг з охорони обєктів, спільного використання електричних мереж, надання телекомунікаційних послуг укладено у 2014-2016 роках році, які пролонгуються на кожен наступний рік.
Згідно з Законом, під час придбання Замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Просимо надати розяснення чи потрібно оприлюднювати в електронній системі закупівель звіти про договори, які укладені до введення в дію Закону в новій редакції.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 1513/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3cf38d2a-cdec-4ee0-b565-455349430547&lang=uk-UA
Крім того, пропонуємо ознайомитися з листом від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
05.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Під час участі у процедурах закупівель учасники зазвичай повинні надати в складі тендерної пропозиції документи, які підтверджують відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником. Зокрема тендерна пропозиція учасника в більшості випадків повинна включати розрахунок ціни тендерної пропозиції, виконаний відповідно до Державного стандарту України ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого Наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013р. № 293, а також Державних будівельних норм України з урахуванням змін та доповнень.
В свою чергу, відповідно до пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 передбачено, що загальновиробничі витрати (далі – ЗВВ) та адміністративні витрати в складі ціни пропозиції підрядника обчислюються на підставі положень ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації підрядника (з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні власних машин та механізмів)
Відповідно до ДСТУ Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих витрат та прибутку у вартості будівництва», а саме п 4.3, визначено, що у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядник надає визначені розрахунково-аналітичним методом показники ЗВВ по об'єкту замовлення на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об'єктами будівництва за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт.
Оскільки замовниками публічних закупівель є здебільшого бюджетні організації, з метою економії бюджетних коштів та уникнення можливих звинувачень в завищенні вартості тендерних пропозицій, учасники публічних закупівель зазвичай розраховують ЗВВ за усередненими показниками згідно Додатку Б ДСТУ-Н Б.Д.1.1-3:2013, а не на підставі визначених розрахунково – аналітичним методом показників ЗВВ, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації-підрядника. При цьому часто учасники застосовують понижувальні коефіцієнти до усереднених показників загальновиробничих витрат І та ІІІ блоків. Слід зауважити, що і ряд замовників і працівників контролюючих фіскальних органів вимагає застосування цих коефіцієнтів. Такі понижувальні коефіцієнти були регламентовані ДБН Д. 1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», який втратив свою чинність.
Застосування вищезазначених коефіцієнтів прямо впливає на розмір договірної ціни, а відтак договірна ціна учасника штучно занижена. Підрядний спосіб виконання робіт не передбачає використання будь-яких понижуючих коефіцієнтів до усереднених показників, оскільки це не регламентовано діючими стандартами України.
Таким чином, з одного боку застосування понижувальних коефіцієнтів при формуванні ціни тендерної пропозиції учасників не регламентовані нормативними документами ДБН, суперечать вимогам ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, вимогам ДСТУ-Н Б. Д.1.1-3:2013, а також вимогам Державних будівельних норм України з урахуванням змін та доповнень; з іншого боку – вимога щодо застосування таких понижувальних коефіцієнтів є часто імперативом зі сторони замовників та загальновживаною практикою учасників в спробі максимально понизити ціну пропозиції в конкурентному середовищі.
Просимо роз’яснити, чи можуть учасники публічних закупівель при розрахунку ЗВВ та адмінвитрат в договірній ціні під час підготовки тендерної пропозиції використовувати понижувальні коефіцієнти до усереднених показників загальновиробничих витрат?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи з вимог пункту 31 частини першої статті 1 та статті 22 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Поряд з цим відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому у відповідності до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Отже, з питання використання понижувальних коефіцієнтів в договірній ціні при розрахунку загальновиробничих та адміністративних витрат пропонуємо звернутись безпосередньо до замовника, який здійснює закупівлю.
|
|
29.04.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Додатковою угодою вносяться зміни в договір про надання послуг в частині суми договору (вона зменшується). Договір був опублікований на newtend в лютому, як звіт про договір про закупівлю. Наразі цікавить, чи потрібно опубліковувати додаткову угоду до цього договору та як саме?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах 627/2020 та 976/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc5c241b-d526-4279-88be-036142ded134&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=89293e49-d495-47b2-9ab4-e4fd074bcb96&lang=uk-UA
|