|
|
08.11.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Наш навчальний заклад Комсомольський політехнічний коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Острограсдького (без статусу юридичної особи) є відокремленим структурним підрозділом Кременчуцького національного університету імені Михайла Острограсдького. Відповідно до інформаційного листа Мінекономрозвитку України від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 "Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель", вказано, що відокремлені підрозділи підприємства, які не мають статусу юридичних осіб, не можуть від свого імені брати участь у процедурах закупівель відповідно до норм Закону. Філії та представництва можуть брати участь у процедурах закупівель на підставі довіреності, виданої юридичною особою та від її імені. У формах документів у сфері публічних закупівель зазначається, зокрема найменування юридичної особи. Тому, у разі якщо закупівля здійснюється відокремленим підрозділом юридичної особи, у формах документів у сфері публічних закупівель вказується найменування юридичної особи із зазначенням такого відокремленого підрозділу або найменування відокремленого підрозділу із зазначенням такої юридичної особи.
Наш заклад має довіреність від юридичної особи на проведення державних закупівель, у нас питання щодо того як правильно зазначати при реєстрації на електронних майданчиках, що ми діємо від імені юридичної особи, чи можемо ми в назві Замовника написати так: Кременчуцький національний університет імені Михайла Острограсдького, відокремлений структурний підрозділ Комсомольський політехнічний коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Острограсдького???
Та вказати код ЄДРПОУ нашого закладу тобто відокремленого структурного підрозділу?
Дуже прошу Вашої допомоги тому, що необхідно проводити закупівлі і не зрозуміло як же нам правильно реєструватись на майданчиках.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вимоги до функціонування електронної системи закупівель, процедура проведення авторизації електронних майданчиків, умови підключення та випадки відключення електронних майданчиків від електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Реєстрація в електронній системі закупівель (далі – система) здійснюється одним із способів ідентифікації/авторизації визначених пунктом 3 Порядку функціонування системи.
При цьому виходячи зі змісту пункту 8 Порядку функціонування системи, оператор авторизованого електронного майданчика (далі – оператор) зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі інформаційну підтримку, можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог.
Таким чином, з питань реєстрації в системі рекомендуємо звертатись безпосередньо до оператора.
У свою чергу, виходячи зі змісту статті 95 Цивільного кодексу України та статті 58 Господарського кодексу України відомості про відокремлені підрозділи (філії та представництва) суб'єктів господарювання (юридичних осіб) включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.
Так, відповідно до пункту 20 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” в Єдиному державному реєстрі містяться дані про відокремлені підрозділи юридичної особи, зокрема ідентифікаційний код відокремленого підрозділу та найменування відокремленого підрозділу.
Таким чином, відокремлений підрозділ юридичної особи може під час реєстрації в системі вносити відомості про найменування та ідентифікаційний код відокремленого підрозділу такої юридичної особи.
|
|
|
08.11.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Щодо надання роз’яснень про застосування законодавства в сфері публічних закупівель.
Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області через авторизований електронний майданчик «Держзакупівлі. Онлайн» в системі електронних закупівель «Прозорро» проведено процедуру відкритих торгів на закупівлю робіт по об’єкту «Реконструкція їдальні під багатоквартирний житловий будинок з надбудовою другого поверху по вул. Гарнізонній, 17 в м. Хмельницькому» (номер закупівлі UA-2016-09-23-000985-a), про що оприлюднено автоматично звіт в електронній системі «Державних закупівель» від 02.11.2016 року.
Уся інформація Замовником подана на оприлюднення вчасно та згідно вимог Закону України «Про публічні закупівлі», але органи Державної казначейської служби не можуть зареєструвати зобов’язання, у зв’язку з тим, що переможцем торгів Замовником визначено ФОП Нагайчука Олега Миколайовича, код 2791105315, який не є платником податку на додану вартість, тому цінову пропозицію подавав для участі в торгах 3`955`850.00 грн. без ПДВ.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі. Так як, ФОП Нагайчук Олег Миколайович не є платником податку на додану вартість, договір про закупівлю укладено на суму 3`955`850.00 грн. без ПДВ.
Але, в звіті про результати проведення процедури закупівлі UA-2016-09-23-000985-a, дата формування звіту: 02.11.2016 року в п. 12. «Ціна пропозицій учасника після закінчення аукціону» визначена ФОП Нагайчук Олег Миколайович - 3`955`850.00 грн. з ПДВ, а також в п. 20. «Сума, визначена в договорі про закупівлю» визначено: 3`955`850.00 грн. з ПДВ.
Ми надали роз’яснення органам Державної казначейської служби про те, що технічно Замовник не мав можливості в будь якому документі, що оприлюднювався визначити суму переможця торгів без ПДВ, адже вказана інформація не вимагалась електронною системою, а заповнювалась електронною системою закупівель автоматично.
Крім того, Звіт про результати проведення процедури формується системою теж автоматично.
Однак, нам відмовляють в реєстрації зобов’язань за результатами проведеної процедури закупівлі.
Керуючись п. 13 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» надати роз’яснення з наступних питань:
«1. Які дії необхідно вчинити Замовнику торгів, щоб не допустити вище визначену ситуацію.
2. Чи можливо технічно привести у відповідність звіт про результати торгів до суми тендерної пропозиції та укладеного контракту, що стосується визначення суми з (або без) ПДВ.
3. Чи можливо органам Державної казначейської служби реєструвати відповідні фінансові зобов’язання у випадах, якщо існують технічні прогалини у функціонуванні електронної системи закупівель «Прозорро».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що у зв’язку з численною кількістю звернень із зазначеного питання, державним підприємством «ПРОЗОРРО» надіслано лист Державній казначейській службі України, який розміщений за посиланням: https://prozorro.gov.ua/ua/news/roz-yasnennya-shhodo-formuvannya-zvitu-pro-rezultaty-provedennya-protsedur-zakupivel-v-chastyni-vidobrazhennya-pdv/
|
|
|
07.11.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У грудні місяці держадміністрація Мелітопольського району направила мапіинобудівному заводу проект державного контракту на поставку в березні наступного року для потреб міста 20 одиниць дорожньо-ремонтних комбайнів. Завод відмовився підписати договір і повідомив державного замовника, що в листопаді він уклав договори з покупцями на продаж всіх комбайнів планово¬го виробництва і виконати замовлення зможе тільки через рік. Однак зва¬жаючи на те, що комунальним службам міста вкрай потрібні вказані машини, завод згоден випустити понад план 20 машин, але за умови, що замовник повністю забезпечить його всією необхідною сировиною і комплектуючими деталями і оплатить поставлені машини в іноземній валюті.
Адміністрація міста звернулася до господарського суду з вимогою зобов'язати завод, який є монопольним виробником дорожньо-ремонтних ма¬шин, укласти державний контракт.
Чи завод зобов`язаний приєдеуватись до даного контракту????
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 1 Закону України “Про природні монополії” від 20.04.2000 № 1682-III (далі – Закон № 1682-III) природна монополія - стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги).
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону № 1682-III суб'єкт природної монополії - суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності, який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.
Крім того, згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1682-III зведений перелік суб’єктів природних монополій ведеться Антимонопольним комітетом України на підставі реєстрів суб’єктів природних монополій у сфері житлово-комунального господарства, що формуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, а в інших сферах, в яких діють суб’єкти природних монополій, - національними комісіями регулювання природних монополій у відповідній сфері або органами виконавчої влади, що здійснюють функції такого регулювання до створення зазначених комісій.
При цьому, відповідно до статті 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.
Разом з тим, статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
|
|
|
04.11.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з ч. 5 ст. 55 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
Чи можуть відокремлені підрозділи без права юридичної особи мати право створювати власний тендерний комітет, проводити закупівлі товарів, робіт і послуг для власних потреб в тому випадку, якщо це право передбачено в Положенні про цей структурний підрозділ, а їх керівники мають право на укладення договорів, підпису фінансових документів від імені головної організації. Крім того, кожному відокремленому підрозділу без статусу юридичної особи, кошторис доходів і видатків затверджує Міністерство (головний розпорядник коштів), а не головна організація, видатки та доходи по яких, не входять у затверджений Міністерством кошторис головної організації. Річні плани закупівель відповідно формуються в межах кошторисних призначень (окремо за кожним затвердженим кошторисом). Також, слід зазначити, що коди програмної класифікації видатків головної організації та відокремлених підрозділів різні: у нашому випадку головна організація фінансується за КПКВ 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ та ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики», а відокремлені підрозділи за КПКВ 2201150 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами І та ІІ рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
04.11.2016
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доборого дня. Просимо надати роз’яснення з наступного питання: Виконавчим комітетом Обухівської міської ради проведено відкриті торги на закупівлю товару : код ДК 016:2010- 29.10.5, Автомобілі спеціальної призначеності, Код ДК 021:2015- 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби (Вакуумно підмітально прибиральна машина DULEVO 5000 Evolution або еквівалент), за результатами яких визначено переможця та укладено договір.
Відповідно до умов конкурсу та укладеного договору :
Строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг: не пізніше 30 календарних днів з моменту подання Замовником Учаснику - переможцю Замовлення на поставку.
Дану вимогу учасник переможець не виконав, на лист-замовлення про поставку товару не відповів. Лише через два місяці від дати замовлення повідомив про те, що у зв’язку з тим, що даний автомобіль знаходиться на ремонтній базі за кордоном, орієнтовна можлива дата поставки ще через місяць(орієнтовно на 90 день після замовлення на поставку ).
Просимо надати роз’яснення які дії виконкому та конкурсного комітету будуть відповідати чинному законодавству, та не потягнуть за собою адміністративної відповідальності та фінансового порушення: розірвання договору, як такого, виконання якого не відповідає конкурсним та договірним умовам, чи правомірним буде погодитися на прохання учасника –переможця не розривати договір і придбати автомобіль (з порушенням учасником строку поставки), та якими статтями Закону необхідно керуватися у даному випадку .
Дякуємо за відповідь .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.1 ст.36 Закону).
При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Водночас відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому випадки зміни істотних умов договору про закупівлю встановлені статтею 36 Закону.
Так, зокрема пунктом 4 частини четвертої статті 36 Закону визначено, що одним із випадків зміни істотних умов договору про закупівлю є продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України, частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.
Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії (частина перша статті 6 Господарського процесуального кодексу України). Порядок і строки пред’явлення претензії визначені статтями 6-8 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, для вирішення питання сторонам необхідно керуватись умовами договору та відповідними положеннями Цивільного та Господарского кодексів України.
|