|
|
22.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підкажить, будь ласка, чи є дискримінацією зазначення у тендерній документації регіону надання послуг дитячих таборів? Якщо, наприклад, замовник бажає оздоровити дітей у одному (двох) регіонах України.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1064/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6&lang=uk-UA
|
|
|
20.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник закупівель UA-2020-04-16-002504-c,UA-2020-04-16-002485-c, UA-2020-04-16-002108-c для підтвердження відповідності учасників кваліфікаційним критеріям щодо наявності документально підтвердженного досвіду виконання аналогічного договору встановив, що під поняттям аналогічного договору розуміється договір з надання послуг (виконання робіт) з поточного середнього та/або капітального ремонту та/або реконструкції та/або будівництва автомобільних дорогах загального користування державного значення.
То б то, учасник у якого є досвід виконання аналогічних послуг на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення (які в 2017-2018 році входили в склад автомобільних доріг загального користування державного значення, балансоутримувачем яких була Служба автомобільних доріг певної області), та поточного дрібного ремонту на автомобільних дорогах загального користування державного значення - не може прийняти участь в цій закупівлі. Таким чинном замовник обмежує коло можливих учасників, що є дискримінаційною вимогою, що є порушенням ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі".
Чинне законодавство не встановлює будь-яких технічних особливостей виконання ремонтних робіт на дорогах залежно від їх виду. Послуги (роботи) повинні надаватися (виконуватися) відповідно до таких нормативних документів:ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. Частина І.Проектування.Частина ІІ. Будівництво»; Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 та інші нормативні документи.
Просимо роз'яснити чим відрізняється поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення від такоже ремонту таких же доріг тільки місцевого значення. Чи є встановлення такої вимоги у тендерній документації дискримінаційним.
Зазделегідь вдячні за швидку відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1025/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9cd68820-576c-4fbb-a1c7-f83e3636f64e&lang=uk-UA
У свою чергу, відповідно до Положення про Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 439 (далі – Положення), Укравтодор є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення та відповідно до покладених на нього завдань зокрема здійснює розроблення стандартів і норм з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за погодженням з відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху, створення фонду галузевих будівельних норм, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
|
18.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати відповідь щодо дати оприлюднення наказів МЕРТ щодо внесення змін до Примірної форми тендерної документції
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 та https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%0D%0A розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” та 3304-04/25806-06 від 21.04.2020 "Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів", які містять аналогічну відповідь щодо використання нормативно-правових актів.
|
|
|
17.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку із вступом в дію нової редакції ЗУ «Про публічні закупівлі» поясніть будь-ласка наступні питання:
1.Згідно статті 17 Закону визначено 13 підстав відмови учаснику в процедурі закупівлі у першій частині та ще одну в другій, загалом – 14 підстав. Однак в частині 3 статті 17 вказано про подання учасником підтвердження лише п’яти підстав, яким чином в такому випадку замовник повинен отримати інформацію про інші 9 підстав, якщо інформація про них відсутня у відкритих джерелах, зокрема інформацію про наявність в учасника антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми (п.10 част.1 статті 17 Закону)? Чому таке важке та заплутане формулювання в Законі?
2. Згідно част.2 статті 17 Закону визначено можливість замовника відмовити учаснику в участі у закупівлі якщо учасник не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків. Чи може замовник відмовити учаснику який не виконав свої зобов’язання за договором та до якого замовник звернувся із вимогою щодо відшкодування збитків, однак учасник ігнорує або не відповідає/ не виконує цю вимогу замовника? Як скористатись цією підставою для відхилення тендерної пропозиції якщо вона відсутня в статті 31 Закону?
3. Згідно част. 5 статті 22 замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису. Технічно учасник в електронній системі закупівель може подати документи у вигляді їх скан-копій та накласти електронний підпис на тендерну пропозицію лише один раз (що є обов’язковим згідно Закону), то ж чи це і потрібно вважати поданням документів у формі електронного документа із накладанням кваліфікованого електронного підпису, чи накладення один раз КЕП на усі скан-копії тендерної пропозиції не є поданням учасником документів (матеріалів та інформації) у формі електронного документа?
4. Чи відомі Мінеконом розвитку випадки масових псевдомоніторингів закупівель із причини відсутності в оголошеннях про закупівлі інформації, що вимагається Законом, що відбувається не з вини замовників , а через те, що в систему публічних закупівель не вносяться/вносяться із запізненням зміни для відповідності змінам у законодавстві, шляхом додавання необхідних полів для заповнення, зокрема в систему досі не додано графу «джерело фінансування, і т.п.». Чи планує Мінеконом розвитку якось боротись із подібними випадками?
5. Повідомте чи у зв’язку із настільки не якісним викладенням останніх змін до Закону України «Про публічні закупівлі» можна найближчим часом очікувати чергових змін до Закону, які виправлять його численні недоліки, оскільки Закон в існуючій редакції через неоднозначне трактування його норм може бути джерелом численних зловживань.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1-2
Відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Щодо питання 3
Повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 604/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a026b85-e3c0-4afa-a213-e51bfd58ea97&lang=uk-UA
Щодо питання 4
Повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 713/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=01ef8431-cea3-4bdf-9b86-388cfb42fc00&lang=uk-UA
Поряд з цим, рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji
У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
Щодо питання 5
За результатами введення дію нової редакції Закону Міністерством буде проведено аналіз стосовно практики застосування законодавства у сфері публічних закупівель та у разі необхідності ініційовано внесення змін до Закону.
|
|
|
17.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку із вступом в дію нової редакції ЗУ «Про публічні закупівлі» поясніть будь-ласка наступні питання:
1. Який мінімальний кінцевий термін для подання пропозицій може встановити замовник в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, якщо в 10 статті Закону вказаноне менше 6 роб.днів, а в статті 14 – не менше 5 роб. днів, однак оскільки в статті 14 термін на уточненння визначено не менше ніж 3 роб.дні, а на подання пропозицій не менше 5 роб.днів, а подавати пропозиції під час терміну уточнення технічно не можливо, то сумарно мінімальний термін до кінця подання пропозицій спрощеної закупівлі виходить 8 робочих днів? Чому таке важке формулювання в Законі?
2. Що таке машинозчитувальний формат згідно статті 10 Закону?
3. Якщо згідно статті 22 Закону тендерну документацію замовник може оприлюднити лише шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель без можливості завантаження файлів, що дозволено в спрощеній закупівлі, то яким чином замовник повинен оприлюднити усі дані згідно част.2 статті 22 Закону, зокрема технічну специфікацію, плани, креслення, тощо? Невже все потрібно заповнювати в графі «Примітка»? Чи не буде це інструментом впливу на замовників через масові моніторинги?
4. В кваліфікаційній вимозі статті 16 Закону про наявність обладнання та матеріально- технічної бази добавили «наявність технологій», поясніть будь-ласка, які існують технології при закупівлі товарів, послуг та робіт і яким чином учасники повинні надати підтвердження наявності технологій?
5. Поясніть, будь-ласка, чи згідно кваліфікаційної вимоги статті 16 Закону про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), учасник для підтвердження повинен надати інформацію виключно про виконання договору предмет якого повинен дослівно відповідати предмету закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Щодо питання 2
Повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 805/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=63666461-f7c0-45a7-beba-7219aa5e44b9&lang=uk-UA
Щодо питання 3
Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація – документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Частиною першою статті 22 Закону визначено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.
Поряд з цим відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477, розміщення інформації в системі здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника.
Поряд з цим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Отже, з технічних питань, а також питань розміщення інформації замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.
Щодо питань 4-5
Відповідно до частини першої статті 16 Закону замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з кваліфікаційних критеріїв передбачених частиною другою статті 16 Закону.
Зокрема пунктом першим та третім частини другою статті 16 Закону передбачені такі критерії як: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним кваліфікаційним критеріям, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у частині першій статті 5 Закону.
|