Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Доброго дня 19.09.2019 Верховною радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель", та викладено вказаний Закон України "Про публічні закупівлі" в новій редакції (далі – Закон в новій редакції). Вказаний закон було опубліковано в офіційному виданні Голос України від 19.10.2019 № 200, відтак Закон в новій редакції набирає чинності з 20.04.2020, Відповідно до п. 28 ст. 1 Закону в новій редакції, спрощена закупівля, це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону; При цьому ч. 10 ст. 3 Закону в новій редакції визначає, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Частиною 6 розділ 10 Закону в новій редакції (прикінцеві та перехідні положення) передбачено, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону. Водночас Законом в новій редакції встановлено, що договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Схоже визначення міститься в поточній редакції Закону з чого випливає, що прикінцеві та перехідні положення застосовуються лише до договорів укладених за одною із процедур визначених Законом. Керуючись нормами Закону в поточній редакції, АТ «Укрпошта», як Замовник, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, укладає прямі договори з постачальниками на закупівлю товарів і послуг, якщо вартість предмета закупівлі за такими договорами не дорівнює та не перевищує 1 мільйон гривень. При цьому строк дії таких договорів може становити декілька років з моменту його укладення. У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення чи правомірні дії замовника після набрання чинності Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції прийнятій Верховною радою України 19.09.2019 щодо придбання товарів та послуг (фактичне отримання товарів і послуг та набуття права власності на них), якщо таке придбання здійснюється на підставі господарських договорів укладених без процедур закупівель визначених Законом, до набрання чинності нової редакції Закону, якщо укладення таких договорів відповідало вимогами законодавства та Закону на момент його укладення.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Договірні відносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.

Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України.

Отже, якщо договір не припинив дію та зобов’язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов’язань має здійснюватися відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому.

У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.

Водночас 19.09.2019 прийнятий Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” № 114-ІХ, який набрав чинності 20.10.2019 та вводиться в дію 19.04.2020.

Ураховуючи, що така вказівка у вказаному Законі відсутня, його дія не поширюється на правовідносини, які виникли до введення в дію цього Закону.

24.08.2021

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

3544 / 3522

Доброго дня! Скажіть, будь ласка, чи можливо внести зміни до Договірної ціни у зв'язку зі зміною у Підрядника системи оподаткування (зі спрощеної на загальну)? Якщо так, то як належно оформити такі зміни? Дякую!

Відповідь

12.05.2020

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

3544 / 3438

Доброго дня! Наше підприємство має потребу в закупівлі послуг з ремонту та повірки приладів обліку. Ремонт приладів обліку проводиться за потребою одночасно з повіркою. Визначення очікуваної вартості заздалегідь не є можливим. Яким чином проводити планування, якщо сума перевищить 50000 грн. та необхідно проведення спрощенної закупівлі. Якщо виникне нова потреба в закупівлі, очікувана вартість якої буде меншою ніж 50000 грн., достатньо буде оприлюднити звіт про укладений договір, чи необхідно проводити спрощену процедуру?

Відповідь

23.02.2022

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

3543 / 3734

В кінці 2021 року були проведні відкриті торги по електроенергії навчального корпусу. Договір заключений 05.01.22 року. 31 січня наш коледж реорганізувався, шляхом створення нової юридичної особи з передачею всіх прав та обовязків. Договір в казначейство не був втянутий, так як в старій організації був відсутній кошторис, і договір не можливо було втянути. Як новоствореному коледжу бути з договором? Чи правомірно вносити зміни про зміну реквізитів в старій організації? Якщо ні, то як закрити договір по відкритим торгам? Якщо проводити переговорну процедуру, то як це обгрунтувати?

Відповідь

08.10.2021

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3542 / 3618

Доброго дня! Прошу допомоги! Ми - бюджетна установа, на початку року провели спрощену закупівлю на тепло, так як можуть постачати тепло два постачальника. Виграв постачальник А, на початку жовтня він надіслав листа про розірвання договору, бо тариф економічно невигідний йому, а більший тариф не погоджує міська рада. Питання, як правильно діяти після розторгнення договору: 1. укласти прямий договір на залишок потреби з постачальником В до кінця року на підставі того, що договір розірваний і є необхідність нової закупівлі, тобто можна вважати це новим предметом закупівлі, а сума залишку близько 31 000 грн? Річні призначення 103 тис. (тоді підкажіть будь ласка в яких статтях Закону про це йдеться) 2. Чи все ж таки тільки на 20% прямий дог.(розірвання договору з вини учасника), а потім знову спрощена (на підставі ст.3 ч.7 пп.3 абз.4)? Але ж там сказано "...достатній для проведення тендеру...." і в нас виникає обов`язок проводити саме тендер а не спрощену закупівлю? 3. Чи відразу проводити спрощену закупівлю на залишок потреби до кінця року, але це потребує часу і є ризик "замерзнути" якщо похолоднішає? Дякую

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2