|
|
22.06.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Процедура допорогових закупівель, що на разі не врегульована жодними законодавчими актами, в електронній системі передбачає наявність ряду статусів, зокрема статус «Період уточнень» та статус «Період прийняття пропозицій».
Протягом «Періоду уточнень» потенційні учасники можуть звертатись за роз’ясненнями та з вимогами, а також замовник має можливість вносити зміни до конкурсної документації. Однак після переходу допорогової процедури зі статусу «Період уточнень» до статусу «Період прийняття пропозицій» у Замовника зникає технічна можливість відповідати на питання, навіть ті, що поставлені безпосередньо перед закінченням «Періоду уточнень», а також Замовник не має технічної можливості вносити зміни до закупівлі за необхідності.
Вказана умова значно обмежує права замовника.
У зв’язку з викладеним прошу надати відповідь щодо можливості та строків усунення обмежень в електронній системі для замовника відповідати на поставлені питання та вносити зміни до конкурсної документації після завершення «Періоду уточнень»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, застосовується “Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі””, яка затверджена Наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.
У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03
|
|
|
05.12.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підкажіть, Замовником встановлена вимога щодо подання у складі тендерної документації учасника довідки про виконання аналогічного договору з копією такого договору. Відповідно до інформації в ЄДР фізичних осіб та підприємців я, як фізична особа підприємець, припиняв свою діяльність на декілька місяців і знову її поновив зареєструвавшись фізичною особою-підприємцем повторно у новому періоді. Відповідно маю аналогічні договори виконані у період попередньої реєстрації підприємцем за попередній рік.
Чи будуть такі аналогічні договори взяті до уваги як досвід учасника і чи не містить Законодавство України обмежень, що договори попередньої реєстрації учасника підприємцем є не дійсними чи не можуть бути взяті як аналогічні і відповідно як учасника закупівлі процедури відкритих торгів буде відхилено, як такого що не надав відповідний аналогічний договір? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо,що відповідь на подібне за змістом питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2aa98731-8389-4dc8-9205-230c13858c71&lang=uk-UA у запиті 345/2019 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fce9e57e-a46c-44bb-83d6-7107a29dc459&lang=uk-UA у запиті 111/2017.
|
|
|
09.04.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наша компанія, як представник учасника публічної закупівлі, звертається до вас з проханням надати розгорнуту відповідь стосовного наступного.
Відповідно до пункту 21 ст. 18 Закону України “Про публічні закупівлі” № 922-VIII (надалі – Закон), протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб’єкту оскарження та замовнику.
Відповідно до пункту 22 ст. 18 Закону, рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Пунктом 21 ст. 18 Закону передбачено, що рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб’єкту оскарження та замовнику.
У зв’язку із чим постає ряд питань:
1) З якого саме моменту починається відлік зазначених 30 днів - з дати засідання колегії АМКУ (тобто, дати прийняття рішення) або ж з дати публікації рішення в системі?;
2) Якщо відлік починається з дати прийняття рішення - яким чином Замовник може його втілити до моменту його повної публікації у системі, адже Замовник не має можливості ознайомитися з детальним змістом, викладеним у такому рішенні в повному обсязі, доки воно не буде опубліковане?;
3) Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, було оскаржене до суду, підтвердженням чого є ухвала про відкриття провадження у справі – яким чином замовник буде виконувати дане рішення та які будуть наслідки для даної процедури закупівлі?.
Будемо вдячні за надання вичерпної відповіді.
Контактні дані для зворотньої відповіді – [email protected]
З повагою,
Директор Кучеренко Леонід
м.Київ
09.04.2021
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, порядок оскарження процедур закупівель установлений статтею 18 Закону.
Виходячи з частини 21 статті 18 Закону, протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб’єкту оскарження та замовнику.
Згідно з частиною 22 статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
При цьому відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”
Водночас на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 розміщено лист від 07.08.2020 №3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”.
|
|
|
12.11.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник провів переговорну процедуру на підставі п.2 ч.2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" (відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником;). В подальшому переможця закупівлі (контрагента) було внесено до Реєстру Зведених відомостей щодо спотворення результатів торгів. Таким чином, відповідно до ст.17 Закону суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.
Проте, відповідно до ч.1 ст.17 Закону Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (КРІМ ВИПАДКІВ, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону).
1) Оскільки переможець (контрагент) внесений до цих відомостей, чи правомірно буде визначати переможцем переговорної процедури, проведеної на підставі відсутності конкуренції з технічних причин, такого учасника - у подальшому.
2) Чи обов'язково у цьому випадку (у подальших переговорних закупівліх, проведених за відсутності конкуренції з технічних причин) Замовнику перевіряти Учасника на внесення до такого реєстру.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
15.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Замовник проведено торги на очікувану вартість 10 млн. грн. Тендерною документацією вимагалось забезпечення виконання договору у вигляді банківської гарантії в сумі 300 тис. грн., хоч при затверджені тендерної документації членами тендерного комітету було вирішено вимагати банківську гарантію в сумі 3 відсотка ,але сталася помилка секретаря тендерного комітету та в тендерній документації приписано 300 тис. грн. Відмінити торги замовник немає можливості, оскільки не можна допустити зрив ремонтної компанії при підготовці до опалювального сезону. Чи може учасник надати банківську гарантію у розмірі три відсотки від вартості договору для не порушеня законодавства та відповідно рішеня, яке було ухвалено тендерним комітетом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Так, відповідно до пункту 16 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зокрема зазначаються відомості про розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати).
У свою чергу, частиною третьою статті 27 Закону визначено, що розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору про закупівлю.
Отже, у разі встановлення замовником вимоги щодо надання забезпечення виконання договору про закупівлю, замовник зазначає в тендерній документації вимоги щодо розміру такого забезпечення з врахуванням вимог Закону.
Разом з тим, статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся.
Так, відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
|